521/8465/25
1-кп/521/1517/25
27 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 року за № 12025162470000217, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно неодруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
ОСОБА_5 у невстановлений час та місці, незаконно придбав у невстановлений спосіб 90-мм гранатомет RGW 90 Matador, та два 84-мм протитанкові реактивні гранатомети АТ-4 RSV.
Надалі, ОСОБА_5 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, з метою та мотивом зберігання та користування вилученим з обігу майном без законних підстав, а також без отримання дозволу, обов'язковість якого регламентовано п.п. 2, 4, 9, 10 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, та главами 2, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, у невстановлений час та спосіб переніс та сховав вказані предмети за адресою: Одеська область, смт. Лиманське, за координатами (46.39.48, 29.58.53) а саме між купами сміття, визначивши це місцем незаконного зберігання вказаних предметів.
В подальшому, у невстановлений час, але не пізніше початку лютого 2025 року, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на збут вилученого з обігу майна без законних підстав, а саме наявних у нього 90-мм гранатомета RGW 90 Matador, та двох 84-мм протитанкових реактивних гранатометів АТ-4 RSV.
Після чого, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу на збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, а саме наявних у нього 90-мм гранатомета RGW 90 Matador, та двох 84-мм протитанкових реактивних гранатометів АТ-4 RSV, та діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, 04.02.2025, перебуваючи в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, у невстановлений спосіб познайомився з ОСОБА_7 , якому в ході телефонної розмови запропонував придбати вказані предмети за грошову винагороду у розмірі 3500 доларів США, на що останній погодився.
Надалі, 06.02.2025 ОСОБА_5 , продовжуючи перебувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, в ході спілкування за допомогою месенджера «WhatsApp» повідомив ОСОБА_7 детальну інструкцію з відшукання даних предметів, повідомивши точне місце знаходження 90-мм гранатомета RGW 90 Matador, та двох 84-мм протитанкових реактивних гранатометів АТ-4 RSV, а саме: Одеська область, смт. Лиманське, за координатами (46.39.48, 29.58.53), після чого ОСОБА_5 в месенджері «WhatsApp»повідомив ОСОБА_7 , номер банківської карти банку «monobank» № НОМЕР_1 , на яку останній переказав першу частину грошових коштів у розмірі 5 000 гривень.
В подальшому, 06.02.2025 в період часу з 15:38 до 16:34 під час проведення заходу - виконання контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, проведено огляд місця події за координатами: 246.39.48, 29.58.53, де в присутності двох понятих виявлено та вилучено: 90-мм гранатомет RGW 90 Matador, який відноситься до бойових припасів та два 84-мм протитанкові реактивні гранатомети АТ-4 RSV, які відносяться до бойових припасів.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - тобто придбання, носіння, зберігання, та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Прокурор під час судового розгляду, враховуючи беззаперечне визнання ОСОБА_5 своєї вини, просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються вирішення питання заходів забезпечення кримінального провадження, долі речових доказів та процесуальних витрат. Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та документів, що стосуються вирішення питання заходів забезпечення кримінального провадження та вирішення долі речових доказів.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставин, здійснив придбання, носіння, зберігання, збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, провину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому. Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За вище вказаними обставинами, за клопотаннями учасників судового процесу, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, докази у судовому засіданні не досліджувалися.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При цьому, визначаючи щире каяття обвинуваченого пом'якшуючою покарання обставиною, суд враховує, що окрім визнання ОСОБА_5 факту вчинення кримінального правопорушення, відбулося ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання ним своєї провини у вчиненому злочину, про що він, ОСОБА_5 , висловив щирий жаль з приводу цього та заявив про публічний осуд своєї поведінки в суді. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить і факт надання обвинуваченим в суді правдивих показів та готовність нести покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує:
-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів;
- особу обвинуваченого та його молодий вік (33 роки); офіційно не одружений, має місце реєстрації та проживання; на утриманні має чотирьох малолітніх дітей; стан здоров'я: на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; відповідно до довідки Одеської медичної частини № 21 від 24.01.2025 року № 26/ОММЧ-21-25-вн ОСОБА_5 проходив протитуберкульозне лікування, станом на 24.01.2025 перебував під наглядом лікаря фтизіатра; на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває;
- в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, разом з тим, суд вважає необхідним зазначити про те, що до Роздільнянського районного суду Одеської області направлено обвинувальний акт за ч.1 ст.263, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України відносно ОСОБА_5 , який перебуває на розгляді, повне визнання обвинуваченим своєї вини; наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винної до вчиненого.
Крім того, приймаючи до уваги думку прокурора в судових дебатах, який вважав, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції обвинуваченого від суспільства, суд доходить висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням відповідно до статті 76 КК України певних обов'язків, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст. ст. 118, 122 КПК України, відповідно до довідок про витрати на проведення судової експертизи, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на загальну суму 24 985 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а саме за проведення:
- судової експертизи згідно з актом № 1848-34-25 від 07.05.2025 року в сумі 16 963 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) гривні 20 копійок;
- судової експертизи № 30/25 в сумі 8 022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КПК України, суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи особу обвинуваченого, обставини, які вказують на важкий матеріальний стан засудженого, зокрема: останній є пенсіонером, що утруднюють реальне виконання рішення суду в частині стягнення процесуальних витрат за проведення судових експертиз, приходить до висновку про розстрочку процесуальних витрат
За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та розстрочки сплати процесуальних витрат у сумі 24 985,80 гривень на дванадцять місяців зі сплатою щомісячної суми в розмірі 2 082, 15 гривень.
Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12.02.2025.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.
Відповідно до ст. 96-1 КПК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи, що мобільний телефон «Redmi» чорного кольору, який було вилучено під час обшуку у ОСОБА_5 за місцем його утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдофська дорога, 11 у камерному приміщенні №709, є знаряддям вчинення злочину, оскільки був використаний обвинуваченим, як засіб комунікації при вчиненні кримінального правопорушення; суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного телефону спеціальну конфіскацію.
Мобільний телефон «Sаmsung» темно-синього кольору та мобільний телефон «Tecno Spark» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою «Lifecell», які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 за місцем його утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдофська дорога, 11 у камерному приміщенні №709, суд вважає за необхідне повернути до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для вирішення питання в порядку КВК України.
Враховуючи особу ОСОБА_5 та приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає за необхідне змінити до набрання вироком законної сили обраний щодо нього запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 96-1, 96-2, 100, 124, 174, 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, призначеного цим вироком, з випробувальним терміном на 2 (два) роки, якщо він протягом цього часу не скоїть нового кримінального правопорушення.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи або навчання.
Строк випробування ОСОБА_5 , а саме іспитовий строк, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 27.10.2025 року.
До набрання цим вироком законної сили змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання та покласти на нього, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживатиме без дозволу суду;
- прибувати до суду за першою вимогою.
Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12.02.2025.
Речові докази по справі, відповідно до постанов слідчого від 06.02.2025, 10.02.2025, 19.03.2025 року, а саме:
-залишки 90 мм гранатомета RGW 90 Matador та 84-мм протитанкових реактивних гранатометів АТ-4 RSV - знищити.
-мобільний телефон «Redmi» чорного кольору, який було вилучено під час обшуку у ОСОБА_5 за місцем його утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у камерному приміщенні №709, - конфіскувати в дохід держави;
- мобільний телефон «Sаmsung» темно-синього кольору, мобільний телефон «Tecno Spark» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою «Lifecell», які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 за місцем його утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у камерному приміщенні №709, - повернути до Державної установи ДУ «Одеський слідчий ізолятор»;
-мобільний телефон «Redmi Note 8» IMEII: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою НОМЕР_6 , та мобільний телефон «Realme L25X» IME12: НОМЕР_7 , з серійним номером НОМЕР_8 , з сім-карткою НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон марки «Айфон», моделі «15 рго», у корпусі сірого кольору, пароль « НОМЕР_10 », IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , номер « НОМЕР_13 »,- повернути власнику ОСОБА_9 або його уповноваженій особі;
-транспортний засіб «Skoda Octavia» д/н « НОМЕР_14 » VIN-код « НОМЕР_15 » - повернути власнику ОСОБА_9 або його уповноваженій особі;
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта, на загальну суму 24 985 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Розстрочити ОСОБА_5 сплату процесуальних витрат у сумі 24 985,80 гривень на дванадцять місяців зі сплатою щомісячної суми в розмірі 2 082 (дві тисячі вісімдесят дві) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1