Справа № 517/531/24
Номер провадження 2/504/1061/25
21.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в особі представника Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся до Фрунзівського районного суду Одеської області із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №2120567 від 10.07.2021 року у розмірі 8985,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 02.05.2024 року цивільну справу передано до Комінтернівського (наразі Доброславського) районного суду Одеської області за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
В судове засідання, призначене на 21.10.2025 року представник позивача Пархомчук С.В. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак, неодноразово звертався до суду з заявами, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
В судове засідання, призначене на 21.10.2025 року ОСОБА_1 та його представник, адвокат Богорел С.В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 10.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567.
Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету.
Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.3 зазначеного договору строк кредиту - 15 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі графік платежів), що є додатком №1 до договору. Графік платежів розраховується за заниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4.
Тип процентної ставки - фіксована. (п.1.4 договору).
Відповідно до п.п.1.4.1 зазначеного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 договору.
Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до п.3.1 зазначеного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, включаючи періоди пролонгації/ автопролонгації, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п.4.1.1 зазначеного договору у випадку неможливості виконання зобов'язань за договором у повному обсязі встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміни дати повернення кредиту шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Разом з тим, п.4.2 зазначеного договору передбачає можливість та порядок автопролонгації строку кредиту.
Так, відповідно до п.4.2.1 зазначеного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту, відповідно до п.4.1.1-4.1.6 договору, то за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.
Згідно з п.4.2.2 клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його автопролонгацію, тобто продовження дії договору та строку користування кредитом із закінченням строку кредиту або продовження строку кредиту ще на 15 календарних днів.
Відповідно до п.4.2.5 договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів, включаючи період, визначений в пункті 1.3 договору, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.
Згідно з п.4.2.7 договору у кожному випадку пролонгації/автопролонгації сума несплачених клієнтом процентів за користування кредитом, нарахованих в період строку кредиту та в період продовженого строку, є простроченою та підлягає сплаті/зарахуванню у першу чергу, а товариство має право на стягнення таких прострочених процентів, у тому числі у примусовому порядку.
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року та додаток №1 до нього - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Р244.
Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» підтверджуються, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в ІТСhttp://credit7.ua/.
З довідки, виданої ТОВ «УПР» від 30.11.2023 року вбачається, що 10.07.2021 року о 13:40 год відбувся успішний переказ коштів у сумі 3000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 згідно з договором на переказ коштів №ФК-19/03-21 від 12.03.2019 року, укладеним між ТОВ «УПР» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001.
Згідно з п.1.1. договору факторингу на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта (первісного кредитора) у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 8985,00 грн., з яких: 3000,00 грн залишок по тілу кредиту та 5985,00 грн - залишок по відсоткам.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином судом установлено, що посилання на обставини укладення 10.07.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, відправленого йому товариством.
Згідно із випискою з особового рахунка, наданою позивачем, непогашена заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року станом на 22.06.2023 року, яка залишилася незмінною з дня відступлення прав вимоги, становить 8985,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 5985,00 грн заборгованість за відсотками.
10.01.2022 року позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, у якій повідомив про відступлення права вимоги, зазначив інформацію про суму та порядок погашення заборгованості, проте сума заборгованості залишається несплаченою.
Зі змісту ст.ст.526,530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається зі змісту ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року у розмірі 8985,00 грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,352-354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в особі представника Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2120567 від 10.07.2021 року, яка становить 8985,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя : Литвинюк А. В.