Справа №577/3673/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/464/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 254
"27" жовтня 2025 р. колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача - ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2024, відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останнього разу
- 08.06.2023 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 в яких:
- прокурор просив вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2024 стосовно ОСОБА_9 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 просив визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, прокурор просив частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання відбуте за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023. В іншій частині вирок суд просив залишити без зміни.
Також прокурор просив дослідити наявні у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 дані щодо попередніх судимостей - вимогу на судимість, зокрема за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023;
- обвинувачений просив не стягувати з нього на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 7 648 грн.
Даним вироком ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення покаранням за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023 покарання за цим вироком суду, ОСОБА_9 визначено остаточне покарання у виді 05 років позбавлення волі, зарахувавши покарання відбуте за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 визначено рахувати з 25.03.2023.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_9 визначено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 7 648 грн процесуальних витрат.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 прокурор вважав, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню у зв'язку із допущеним судом неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор цитував положення ст.ст. 70, 71 КК України та стверджував, що при ухваленні вироку, суд ці норми закону порушив, оскільки зі змісту судового рішення слідує, що ОСОБА_9 продовжував зберігати за місцем свого мешкання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс масою 5,14477 г та психотропний засіб, обіг якого обмежено, РУР масою 0,1673 г до кінця серпня 2023 року, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, вже після ухвалення попереднього вироку, а саме - вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023, і за таких обставин покарання йому мало бути призначено за правилами, які передбачені ч. 1 ст. 71 КК України.
Наведені вище обставини свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції Закону України про кримінальну відповідальність та незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Обвинувачений стверджував, що наміру платити державі кошти за проведені в даному кримінальному провадженні експертизи не має, оскільки в приватних лабораторіях це було б дешевше зробити.
Як встановлено судом першої інстанції в середині березня 2023 року, ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , придбав на телеграм каналі, дані про який не збереглися, речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс та порошкоподібну речовину білого кольору - PVP. ОСОБА_9 самостійно помістив в перемішку речовину рослинного походження зеленого кольору до шести пакетиків з під чаю, щільно заклеївши та в один із пакетів ще помістив згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору, помістивши все до звичайного пакету, який залишив у спальній кімнаті за місцем мешкання.
Усвідомлюючи, що придбані речовини є наркотичними та психотропними, ОСОБА_9 , діючи умисно в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 №62/95-ВР, незаконно придбав та зберігав за місцем мешкання психотропний засіб, обіг якого обмежено, PVP, вагою 0,1673 г, який незаконно зберігав у згортку з фольги, та особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 5,14477 г, який зберігав в пакетиках з під чаю за місцем свого мешкання для власного вживання без мети збуту. У подальшому, під час перебування у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор», ОСОБА_9 27.08.2023 попрохав свого знайомого ОСОБА_11 надіслати його особисті речі та повідомив, де вони знаходяться.
31.08.2023 о 14.42 год у ДУ «Сумський слідчий ізолятор», який розташований за адресою: м. Суми, Проїзд Гайовий, 19 під час перевірки посилки для ув'язненого ОСОБА_9 , яка надійшла з м. Конотоп Сумської області, всередині якої виявлено згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на PVP та речовину рослинного походження зеленого кольору, схожою на канабіс. У зв'язку з цим 31.08.2023 у період часу з 15.35 год по 16.20 год в ході проведення огляду місця події в приміщенні ДУ «Сумський слідчий ізолятор» виявлено у посилці ув'язненому ОСОБА_9 згорток з фольги з речовиною білого кольору, який вилучено у ОСОБА_9 .
Згідно висновку експерта № CЕ-19/119-23/12325-НЗПРАП від 04.10.2023 у складі наданої на дослідження кристалічної речовини з пакунка, який знаходиться в сейф-пакеті НПУ № PSP 1272125, виявлено PVP, який є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено. Маса PVP в складі кристалічної речовини становить 0, 1673 г.
Відповідно до таблиці ІІ списку №1 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Згідно таблиці 1, затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 року №188 «Про невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» маса вилученого у ОСОБА_9 PVP на 0,0173 г перевищує граничну межу невеликих розмірів, встановлену для даного виду психотропної речовини.
Крім того, під час огляду місця події 31.08.2023 у період часу з 15.35 год по 16.20 год у ОСОБА_9 було вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, схожою на канабіс.
Згідно висновку експерта № CЕ-19/119-23/12344-НЗПРАП від 03.10.2023 надана на дослідження речовина рослинного походження з полімерного пакета, який міститься у сейф-пакеті НПУ PSP 1272122 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 5,14477 г.
Відповідно до таблиці ІІ списку №1 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс є особливо небезпечною речовиною, обіг якої обмежено.
Згідно таблиці 1, затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 року №188 «Про невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», вага вилученого у ОСОБА_9 канабісу на 0,14477 г перевищує граничну межу невеликих розмірів, встановлену для даного виду наркотичного засобу.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , яка апеляційну скаргу прокурора підтримала частково, просила вирок суду першої інстанації скасувати та ухвалити новий вирок, в частині призначеного обвинуваченому покарання застосувавши ст. 71 КК України, а не ч. 4 ст. 70 КК України, щодо вимог апеляційної скарги обвинуваченого, то в їх задоволенні просила відмовити, думки обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 , які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали, просили не стягувати з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, щодо апеляційної скарги прокурора - заперечили, вивичивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг прокурора і обвинуваченого колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за які його засуджено, в апеляційній скарзі прокурором та обвинуваченим не оскаржується, як і правильність встановлених судом фактичних обставин справи та правова кваліфікція дій обвинуваченого ОСОБА_9 , а тому в їх аналіз колегія суддів не вдається.
Водночас, сторона обвинувачення вважала, що суд першої інстанції при ухваленні вироку відносно ОСОБА_9 допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки призначаючи обвинуваченому покарання замість ст. 71 КК України суд помилково застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі наголошував виключно на безпідставному стягненні з нього на користь держави процесуальних витрат за проведення експертиз.
Вивчивши матеріали кримінального провадження в межах заявлених апелянтами вимог колегія суддів з доводами апеляційної скарги прокурора погоджується, а доводи обвинуваченого вважає безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Як слушно зауважив прокурор, та з чим за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, при ухваленні вироку суд першої інстанції порушив зазначені вимоги закону та положення ст. ст. 70, 71 КК України.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень, суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останнього разу 08.06.2023 його вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області було визнано винним у вчиненні кримінальних правопрушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України та із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_9 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Далі ОСОБА_9 10.09.2024 вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При цьому, як правильно зауважив прокурор, з вказаного вироку суду слідує, що ОСОБА_9 продовжував зберігати за місцем свого мешкання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс масою 5,14477 г та психотропний засіб, обіг якого обмежено, РУР масою 0, 1673 г до кінця серпня 2023 року, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, вже після ухвалення попереднього вироку, а саме - вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023, і за таких обставин, суд дійсно мав призначити ОСОБА_9 покарання за правилами, які передбачені ч. 1 ст. 71 КК України та не застосовувати ч. 4 ст. 70 КК України.
Встановлені колегією суддів обставини свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції Закону України про кримінальну відповідальність та незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 409 КПК України підставою для зміни чи скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, оскільки в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку суду з ухваленням нового вироку, яким прокурор просив ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України при тому, що фактичних обставин справи сторона обвинувачення не оскаржувала та докази в цій частині апеляційним судом не досліджувались, то апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, в частині призначеного обвинуваченому покарання, оскільки доводи скарги сторони обвинувачення в цій частині знайшли своє обгрунтування та є правильними.
При цьому скасовуючи вирок суду першої інстанції та ухвалюючи новий вирок і призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України колегія суддів також виходить з вимог апеляційної скарги прокурора, який просив для ОСОБА_9 таке ж покарання як призначив суд першої інстанції - 1 рік обмеження волі, а тому підстав його змінювати апеляційний суд не вбачає.
Між тим, з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України, прокурор в апеляційній скарзі просив за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання відбуте за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023.
Однак в ході апеляційного розгляду справи прокурор свої вимоги змінила і просила на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023, за яким ОСОБА_9 відбуває покарання, та за яким початок строку за цим вироком йому визначено рахувати з 25.03.2023, та з урахуванням дати ухвалення апеляційним судом нового вироку - 27.10.2025 включно, невідбутий у ОСОБА_9 строк складає 2 роки 4 місяці та 27 днів.
При цьому, до вказаного строку слід додати покарання за даним вироком апеляційного суду - 1 рік обмеження волі, який в перерахунку на позбавлення волі складає 6 місяців позбавлення волі, що узгоджується з п.п б п.1 ч.1 ст. 72 КК України.
А тому, з урахуванням вимог прокурора, які колегія суддів вважає слушними, остаточне покарання для ОСОБА_9 за новим вироком апеляційного суду від 27.10.2025 за вчинення ним злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України, слід призначити у виді 2 років 10 місяців та 27 днів позбавлення волі.
Щодо вимог апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 , де він просив не стягувати з нього на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, то колегія суддів вважає їх безпідставними та в задоволенні таких вимог апелянта відмовляє виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як слідує з матеріалів в даному кримінальнму провадженні проводились судові експертизи на суму: 2390,00 грн, 1434,00 грн, 3824,00 грн (а.с. 29, 30, 31), що за загальним підсумком складає 7648 грн.
А тому, враховуючи що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопрушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України своє підтвердження знайшла і відносно нього ухвалено саме обвинувальний вирок, а тому і витрати за проведення експертиз на користь держави підлягають стягненню саме з ОСОБА_9 , що прямо визначає ч. 2 ст. 124 КПК України.
За таких обставин в задоволенні вимог апеляційної скарги обвинуваченого слід відмовити за їх необгрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити частково, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.09.2024, відносно ОСОБА_9 , в частині призначеного покарання, скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2023 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 2 роки 10 місяців та 27 днів позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня ухвалення вироку апеляційним судом - 27.10.2025.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Вирок Сумського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а ОСОБА_9 , який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому його копії.
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5