Номер провадження: 33/813/1543/25
Номер справи місцевого суду: 494/1170/25
Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.
Доповідач Кострицький В. В.
24.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича та Стремілова Миколи Миколайовича, які діють в інтересах ОСОБА_1 на постанову Березівського районного суду Одеської області від 25.06.2025 року по адміністративним правопорушенням передбаченим ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
03.06.2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшли адміністративні справи за протоколами ЕПР1 №345698 за ч.5 ст.126 КУпАП, ЕПР1 №345704 за ч.1 ст. 130 КУпАП та ЕПР1 №345700 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, відносно однієї і тієї ж самої особи ОСОБА_1 .
Постановою Березівського районного суду Одеської області суду від 11.06.2025 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/1170/25 (провадження 3/494/448/25) та призначені до розгляду на 17.06.2025 року.
Згідно з протоколом серії ЕПР1 №345698 про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою у праві керування транспортним засобом. Раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП (постанова БАД 860025), чим порушив п. 2.1.А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ЕПР 1 №345700 про не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 . Згодом був зупинений шляхом переслідування транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ЕПР 1 №345704 про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікарняному закладі (Березівська ЦРЛ) відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст.130 та ч.1 ст. 122-2 КУпАП та застосувано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років. Стягнуто з ОСОБА_1 , 31.01.2002 року, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги адвоката Задерецького В.А.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 25.06.2025 року відносно, справу призначити до судового розгляду і переглянути, прийнявши нову постанову.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що сторона захисту не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає , що вона має бути скасована, а справа направлена для розгляду до суду першої інстанції оскільки судом грубо порушені основоположні права так як, право на справедливий суд та право на доступ до правосуддя.
Вважали, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про дату та час розгляду справ №494/1171/25 за ч.1 ст.130 КУпАП та №494/1172/25 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, не було допущено останнього до ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим просив відкласти судове засідання та призначити його в режимі відеоконференції з Казанківським районним судом Миколаївської області. Також зазначали, що адвоката Задерецького В.А. не було додано до справи у електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» та не вирішено питання, щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю адвоката Задерецького В.А., а призначене відкладене судове засідання на 25.06.2025 року було проведено без відеоконференцзв'язку, так як клопотання судом було задоволено лише на одне судове засідання.
Також вважав, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 , так як суд не узгоджував дати судових засідань із стороною захисту, що позбавило право належним чином повідомляти ОСОБА_1 , а заходів належного повідомлення у вигляді рекомендованих поштових повідомленнях, розписок, адресованих ОСОБА_1 у справі не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного вважали, що у даній справі порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки його захиснику не було надано достатньо часу для підготовки, що вплинуло на ефективність захисту, а тому вважали, що така постанова підлягає скасуванню із направленням на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням практики ЄСПЛ та діючого КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги адвоката Стремилова М.М.
Не погоджуючись із вказаною постановою Стремилов М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 25.06.2025 року відносно, справу призначити до судового розгляду і переглянути, прийнявши нову постанову.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначали, що твердження суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи дотримався діючих норм Конституції України, КУпАП та позиції ЄСПЛ не можливо виходячи з наступного:- 25.06.2025 року на електрону адресу Березівського районного суду Одеської області було направлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. 25.06.2025 року на електрону адресу Березівського районного суду Одеської області було направлено клопотання про перенесення судового засідання у зв?язку з тим, що сторона захисту не ознайомилась з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, відповідно до якого захисник просить повідомити про наступну час та дату судового розгляду справи. Однак клопотання сторони захисту адвоката Стремілова М.М. про перенесення судового засідання та повідомлення його про дату та час наступного судового засідання залишилось поза увагою суду. В наслідок чого суддею було здійснено розгляд справи без участі захисника Стремілова М.М., який не був ознайомлений з матеріалами справи та не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання по даній справі внаслідок чого було винесено оскаржувану постанову. При тому, що вказані клопотання були направлені заздалегідь, а саме 25.06.2025 року о 10 годині 46 хвилин, тоді, коли розгляд вказаної справи був призначений на 16 годину 45 хвилин 25.06.2025 року тобто за 5 годин до розгляду справи. Однак, судом не було вжито заходів щодо належного повідомлення сторони по справі адвоката Стремілова М.М. про те, що розгляд справи відбувається, як і не було повідомлено про те, що розгляд справи відкладено. Станом на 25.06.20025 року та 30.06.2025 року у підсистемі «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСТС відсутні відомості, щодо виклику адвоката Стремілова М.М. на 25.06.2025 року на судове засідання по розгляду вказаної справи. Твердження суду про те, що захисником Лиманского Р.Р., та самою особою яка притягується до адміністративної відповідальності використовуються прийоми для затягування судового процесу (зловживання процесуальними правами), в наслідок чого суд дійшов висновку про відмову задоволенні клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та розгляд такої за наявними в матеріалах справи доказами також не заслуговують на увагу у зв?язку з тим, що адвокатом Стреміловим М.М. під час розгляду вказаної справи лише 25.06.2025 року було заявлено клопотання про ознайомлення та перенесення судового засідання. Інших клопотань крім клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про перенесення судового засідання матеріали справи не містять.
Твердження суду першої інстанції щодо затягування строків розгляду справи також не заслуговує на увагу у зв?язку з тим, що відповідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Так на день прийняття оскаржуваної постанови з моменту вчинення адміністративного правопорушення не пройшло і 30 днів, що спростовує посилання суду на зловживання процесуальними правами захисників та особою правопорушника,
Враховуючи вищевикладені обставини вважали, що на момент прийняття оскаржуваної постанови, судом не було вжито заходів щодо належного повідомлення учасників справи про дату та час розгляду справи, було порушено право на ознайомлення з матеріалами справи адвоката Стремілова М.М. та як наслідок було порушено конституційне право ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, порушено право ОСОБА_1 та його захисника адвоката Стремілова М.М. та надання пояснень та клопотань по суті адміністративного правопорушення.
Явка в судове засідання
В судове засідання призначене на 19 серпня 2025 року адвокатом ОСОБА_2 та адвокатом Стреміловим М.М. було подано клопотання про призначення апеляційного перегляду справи в режимі відеоконференцзв'язку, яке було задоволено та призначено судове засідання призначене на 19.08.2025 року та подальші судові засідання в режимі ВКЗ.
В судове засідання відкладене на 03 жовтня 2025 року об 11:00 годин, адвокатом Задерецьким В.А. надіслано клопотання про відкладення апеляційного розгляду, через перебування на лікарняному, адвокат Стремілов М.М. заявляв про відкладення судового розгляду у зв'язку із участю в іншому судовому процесі, вказані клопотання були задоволені та апеляційний розгляд відкладено на 24.10.2025 року об 10:10 годині.
В судове засідання відкладене на 24 жовтня 2024 року об 10:10 годині, сторона захисту була повідомлена належним чином та в режимі ВКЗ стороні захисту надано доступу для участі в судовому засіданні, при цьому, що ОСОБА_1 не з'явився до залу судових засідань Казанківського районного суду Миколаївської області, але ж будучи належно повідомлений та з позиції двох його захисників вважали за можливе розглянути апеляційні скарги.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши в режимі відеоконференцзв'язку пояснення адвокатів Задерецького В.А. та Стремілова М.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зокрема, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Вказане також свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 п. 9 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, працівники поліції забезпечують доставку осіб, які мають бути оглянуті, до найближчого закладу охорони здоров'я, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ч.1 ст.122-2 КУпАП встановлено, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП встановлено , що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені…частиною першою статті 122-2,… частинами третьою і п'ятою статті 126,… статтею 130,… цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №345698, серії ЕПР1 №345704, серії ЕПР 1 №345700,
-рапортом старшого інспектора СМ Березівського РВП ГУНП в Одеській області Кутішевського В.;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.05.2025 року;
- постановою БАД №86002 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом правопорушення з якого вбачається, що ОСОБА_1 не реагував на вимогу працівників поліції стосовно зупинки транспортного засобу та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованих йому адміністративних правопорушень, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення :
-серії ЕПР1 №345698 про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою у праві керування транспортним засобом. Раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП (постанова БАД 860025), чим порушив п. 2.1.А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП;
- серії ЕПР 1 №345700 про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу. Згодом був зупинений шляхом переслідування транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП;
-серії ЕПР 1 №345704 про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року вбачається, що 30.05.2025 року о 00:55 годин в м. Березівка Одеської області по вул. Залізнична ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікарняному закладі (Березівська ЦРЛ) відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно рапорту рапортом старшого інспектора СМ Березівського РВП ГУНП в Одеській області Кутішевського В., відповідно до якого зазначено, що під час патрулювання екпіпажом патрулю було виявлено автомобіль ВАЗ 2106, н.з. НОМЕР_1 о 00:55 год з 30.05.2025 року, який не виконав належним чином вимогу поліцейських зупинитися та в подальшому в ході встановлення анкетних даних особи водія виявлено, що це гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який позбавлений права керування транспортними засобами, крім того у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння висловив відмову, а також висловив відмову від ознайомлення з протоколами складеними відносно останнього.
Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.05.2025 року;
Постановою БАД №86002 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 керучюи транспортним засобом ВАЗ 2106, н.з. НОМЕР_1 , не реагував на вимогу працівників поліції стосовно зупинки транспортного засобу. Після того, як поліцейськими було наздогнаний вказаний транспортний засіб, ОСОБА_1 знаходився за робочим місцем водія вказаного автомобілю, крім цього в транспортному засобі крім ОСОБА_1 нікого не знаходилось. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 ухилявся від надання документів посвідчуючих його особу, намагався ввести в оману поліцейських, зазначаючи, що він не керував транспорним засобом, при цьому декілька разів з боку робочого місця водія відчиняв двері на брав особисті речі з салону вказаного автомобілю. Поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в його діях складів інкримінованих йому правопорушень та наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі на, щоостанній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Також з відеозапису вбачається, що працівниками поліції подавався сигнал про зупинку транспортного засобу, як за допомогою проблискових маячків так і звуком, однак ОСОБА_1 не зупинявся о 00:53 год 30.05.2025 року, окрім того всупереч доводам адвоката, було ОСОБА_1 роз'яснено причину зупинки транспортного засобу (комендантська година), запис о 00:55 год., 30.05.2025 року; запропоновано пройти ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння о 00:56 год. 30.05.2025 року; ОСОБА_1 о 01:00 год 30.05.2025 року відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі о 01:01:48 год. 30.05.2025 року; ОСОБА_1 роз'яснено процесуальні права о 01:06 год. 30.05.2025 року; протоколи про адміністративні правопорушення були складені у присутності ОСОБА_1 з 01:00 год. по 01:50 год 30.05.2025 року. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 сказав, що не буде отримувати копії протоколів для відома о 01:40 год. 30.05.2025 року.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 не виконавши вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, при цьому будучи особою позбавленою у праві керування транспортним засобом, яку раніше притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. п. 2.1.А, 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склади адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно доводів апеляційної скарги адвоката Задерецького В.А..
Доводи апеляційної скарги, що сторона захисту не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає , що вона має бути скасована, а справа направлена для розгляду до суду першої інстанції оскільки судом грубо порушені основоположні права так як, право на справедливий суд та право на доступ до правосуддя, апеляційний суд за дослідженими матеріалами справи вважає такі доводи не обґрунтовані належним чином та допустимими доказами.
Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо не допуску до правосуддя сторони захисту під час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційний суд дослідивши матеріали справи вважає такі доводи необґрунтованими належними та допустимим доказами, так як вони спростовується матеріалами справи, а саме доказами належних повідомлень учасників справи(а.с.49-50, 64-66,80-81), крім того клопотання про ВКЗ адвоката Задерецького В.А. було задоволено постановою суду першої інстанції 11 червня 2025 року, які не спростовані стороною захисту належним чином
Також вважав, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 , так як суд не узгоджував дати судових засідань із стороною захисту, що позбавило право належним чином повідомляти ОСОБА_1 , а заходів належного повідомлення у вигляді рекомендованих поштових повідомленнях, розписок, адресованих ОСОБА_1 у справі не встановлено.
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , що у даній справі порушено право на захист ОСОБА_1 , апеляційний суд враховуючи вищевикладені обставини вважає не слушними, так як не спростовують наявних доказів у справі, а тому їх слід залишити без задоволення.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 ..
Доводи апеляційної скарги, що твердження суду першої інстанції стосовно клопотання сторони захисту адвоката Стремілова М.М. про перенесення судового засідання та повідомлення його про дату та час наступного судового засідання залишилось поза увагою, при тому що останній не був ознайомлений з матеріалами справи та те що твердження суду першої інстанції щодо затягування строків розгляду справи на думку сторони захисту є необґрунтовані судом першої інстанції, апеляційний суд вважає суперечливими та такими, що трактуються стороною захисту помилково, з огляду на те, що провадження у справі в суді першої інстанції перебувало тривалий час, крім цього у справі був інший захисник - адвокат Задерецький В.А., судом першої інстанції належним чином було надано доступу стороні захисту , також апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, щодо дій сторони захисту спрямованих на затягування розгляду справи з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності в інкримінованих йому правопорушеннях.
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги, що на момент прийняття оскаржуваної постанови, судом не було вжито заходів щодо належного повідомлення учасників справи про дату та час розгляду справи, було порушено право на ознайомлення з матеріалами справи та як наслідок було порушено конституційне право ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, порушено право ОСОБА_1 та його захисника адвоката Стремілова М.М. та надання пояснень та клопотань по суті адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтовані належними доказами оскарження дій уповноважених осіб, крім того, з матеріалів справи вбачається, що у справі інтереси ОСОБА_1 представляли два захисника, до того ж апеляційним судом надано належного доступу на правосуддя стороні захисту, клопотань чи заяв від сторони захисту на відшукання доказів та підтвердження обставин викладених в апеляційній скарзі не заявлялось, що виключає можливість апеляційного суду задовольнити такі доводи.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме - в не виконанні вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу, поданої шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського відмовившись пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, при цьому будучи особою позбавленою у праві керування транспортним засобом, яку раніше притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. п. 2.1.А, 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склади адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ж апеляційних скарг фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколів та ухваленням постанови судом.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Стремілова Миколи Миколайовича, які діють в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову на постанову Березівського районного суду Одеської області від 25.06.2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький