Провадження № 3/742/1501/25
Єдиний унікальний № 742/5240/25
24 жовтня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі Сірій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу - непрацюючого, адреса проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП
22.09.2025 р. о 15 год. 25 хв. на автомобільному шляху H-07 Манжосівка-Боршна водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 5320» /д.н.з. НОМЕР_1 / з причіпом марки ГКБ8350 /д.н.з. НОМЕР_2 /, під час обгону транспортного засобу «John Deere 952» /д.н.з. НОМЕР_3 /, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.3 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, особисто не з'явився, забезпечив представлення своїх інтересів захисником.
Адвокат Безугла К.В. в судове засідання також не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та про визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Згідно п.13.3 ПДР під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Враховуючи, що норма ст.124 КУпАП є бланкетною та не встановлює певних правил поведінки чи виконання обов'язків, а посилається на інші норми законодавчих актів, тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та порушення водієм п.13.3 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження майна транспортних засобів.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
Враховуючи позицію сторони захисту в частині не оспорювання факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «КАМАЗ 5320» /д.н.з. НОМЕР_1 / з причіпом, яка співвідноситься з наданими поясненнями самого водія на місці ДТП, а також поясненнями іншого водія, суд вважає доведеним факт керування вище вказаним транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.09.2025 року серії ЕПР1 № 461855; схемою місця ДТП, яка відображає місце зіткнення та локалізацію пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо обставин динаміки перебігу ДТП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Клопотань щодо виклику інших свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.
У зв'язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог 13.3 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, сприяння у встановленні та фіксації працівниками поліції обставин правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.
Керуючись ст.124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн (шістсот п'ять) 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Павлов