Справа № 740/4117/25
Провадження № 2/740/1905/25
іменем України
28 жовтня 2025 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У липні 2025 року ТОВ “Коллект Центр» звернулось до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 16868 грн 86 коп заборгованості за кредитним договором №103416301 від 09 серпня 2021 року. Позов обґрунтований тим, що 09 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання споживчого кредиту № 103416301, предметом якого є 5000 грн, строк кредитування 30 днів, дата повернення кредиту-08 вересня 2021 року, стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача. 10 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ “Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 10-02/2022-50. 10 січня 2023 року ТОВ “Вердикт Капітал» та ТОВ “Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, згідно з умовами якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором № 103416301 від 09 серпня 2021 року. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 16868 грн 86 коп. Представник позивача Ткаченко М. позов підтримує, судовий розгляд просить провести за відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просить стягнути судові витрати, які складаються із 2422,40 грн судового збору та 9000 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з відзивом від 15 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 позов в частині відсотків не визнає з посиланням на те, що він, як учасник бойових дій та відповідно до ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на пільги щодо нарахованих процентів.
Відповідно до відповіді на відзив від 27 серпня 2025 року представник позивача Ткаченко М. просить позовні вимоги задовольнити, вказує, відсотки були нараховані первісним кредитором, позивачем ніякі штрафні санкції не нараховувались, відповідачем не надано доказів про те, що він, як військовослужбовець має пільги по звільненню від нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно з заявою (відзивом) від 19 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 зазначає, що в рахунок погашення боргу сплачено 4376 грн -тіло кредиту, 950 грн-комісія, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно пояснень від 09 жовтня 2025 року представник позивача Ткаченко М. не заперечує про часткову сплату відповідачем боргу, а саме тіла кредиту та комісії, 11542 грн 86 коп нарахованих відсотків не сплачено, просить задовольнити позовні вимоги.
Клопотання сторін про розгляд справи з викликом сторін відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1931315, сума кредиту - 5000 грн, строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 08 вересня 2021 року, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день строку користування кредитом. 10 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан», як клієнтом, та ТОВ “Вердикт Капітал», як фактором, укладено договір відступлення прав вимоги№ 10-02/2022-50№03/10, предметом якого є зобов'язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити обумовлені грошові кошти, тобто ТОВ «Мілоан» відступлено право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру боржників до даного договору факторингу. 10 січня 2023 року між ТОВ “Вердикт Капітал», як клієнтом, та ТОВ “Коллект Центр», як фактором, укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, предметом якого є зобов'язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити обумовлені грошові кошти, тобто ТОВ “Вердикт Капітал» відступлено позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 , що також підтверджується витягом з Реєстру боржників до даного договору факторингу.
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами 1, 2 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Вказаний договір від 09 серпня 2021 року укладений між відповідачем та ТОВ «Мілоан», як фінансовою установою, договір містить суму основного зобов'язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Також даний договір, за яким позивач набув право вимоги відповідно до ст.514 ЦК України, недійсним в судовому порядку не визнавався, його недійсність прямо не передбачена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України він є правомірним.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 станом на 23 червня 2025 року має заборгованість за договором від 09 серпня 2021 року: 4376 грн заборгованості по тілу кредиту, 11542 грн 86 коп процентів за користування кредитними коштами, 950 грн заборгованості за комісією.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув ні первинному кредитору ТОВ «Мілоан», ні зокрема позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно з поданими до відзиву документами є учасником бойових дій відповідно до посвідчення від 07 червня 2023 року, відповідно до копії військового квитка № НОМЕР_1 призваний з 19 червня 2020 року на військову службу.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З даних підстав відповідачу ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, який брав і бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань, проценти за користування кредитом перед позивачем ТОВ «Коллект центр»,-не нараховуються, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 11542 грн 86 коп нарахованих процентів,-задоволенню не підлягають, тобто позов підлягає частковому задоволенню лише по тілу кредиту у розмірі 4376 грн та комісії в розмірі 950 грн, а враховуючи надану відповідачем квитанцію № 2.305698685.1 від 12 вересня 2025 року про сплату ним 5326 грн в рахунок погашення боргу, 4376 грн -заборгованість по тілу кредиту, 950 грн комісії, тобто фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем повернуті, у зв"язку з чим наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України сплачених 2422 грн 40 коп судового збору та заявлених 9000 грн витрат на правничу допомогу.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник