Справа № 686/20382/25
Провадження № 2/686/6762/25
23 жовтня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Карплюка О.І.
при секретарі судового засідання Войтович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки, що є у спільній частковій власності, та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини ОСОБА_3 , що є у спільній сумісній власності, на земельну ділянку загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6810100000:02:006:0537, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі та визнання за ним права власності на вказане спадкове майно в цьому розмірі, посилаючись на те, що померлій та відповідачу на праві спільної сумісної власності належала вказана земельна ділянка. Однак, він не взмозі оформити право власності на нею без визначення часток.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились без поважних причин, повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, від останнього на адресу суду надійшла заява про слухання даної справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки.
До слідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до вимог ст. 370 ч. ч. 1 та 2 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 372 ч. ч. 1 та 2 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до вимог ст. 86 ч. 1 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до вимог ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до вимог ст. 120 ч. 4 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до вимог ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 27 лютого 1964 року і до смерті останньої, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6810100000:02:006:0537, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до вимог п. 1 глави 1 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріальні дії можуть вчинюватися будь-яким нотаріусом на всій території України.
Таким чином, пзивач не позбавлений можливості після набрання чинності вказаного судового рішення звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на вказану спадщину.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку визначити частку померлої ОСОБА_3 , що є у спільній сумісній власності, на вказану земельну ділянку, в розмірі . В решті вимог позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 370 ч. ч. 1 та 2, 372 ч. ч. 1 та 2, 1225, 1226, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 86 ч. 1, 89. 120 ч. 4 ЗК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визначити частку померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що є у спільній сумісній власності, на земельну ділянку загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6810100000:02:006:0537, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі .
В решті вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
23.10.2025