Справа №: 671/1832/25
28 жовтня 2025 року суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 419283 від 24.09.2025 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що вона ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання свого підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є її рідним братом, внаслідок чого ОСОБА_2 із 01 вересня 2025 року по 24 вересня 2025 року пропустив без поважних причин навчання у ДНЗ “Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» та перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій просить суд врахувати те, що повнолітній ОСОБА_2 не перебуває під її опікою та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю, враховуючи наступне.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, надано наступні докази: лист директора ДНЗ “Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» ОСОБА_3 на адресу начальника поліції щодо сприяння в забезпеченні відвідування навчального закладу ОСОБА_4 , який з вересня 2025 року не відвідує навчання без поважних причин (а.с. 2), письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 3, 4), свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_6 (а.с. 6), довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 7, 8).
Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягне повноліття раніше.
Згідно із статтею 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
На підставі ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей.
Вказана норма КУпАП є бланкетною та лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб'єктом даного правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків є не будь-яке діяння, а саме невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад адміністративного правопорушення.
Диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП передбачено, що суб'єкт вчинення цього адміністративного правопорушення є спеціальним, а саме фізичні осудні особи батьки неповнолітніх дітей або особи, що їх змінюють.
До осіб, що замінюють батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень СК належать: 1) опікун (ч. 4 ст. 249 СК); 2) піклувальник (ч. 4 ст. 249 СК); 3) особа, що усиновила чи удочерила (ч. 4 с. 232 СК); 4) патронатний вихователь (ст. 255 СК); 5) прийомні батьки (ч. 2 ст. 256-2 СК). 6) батьки-вихователі дитячого будинку (ч.2 ст. 256-6 СК); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст. 261 СК).
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також того, що вона є його матір'ю або ж є особою, яка замінює йому батьків. Також, не надано відомостей про відсутність у ОСОБА_2 батьків.
Отже, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Таким чином, встановлено відсутність обов'язкової ознаки складу правопорушення - суб'єкта правопорушення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто він був повнолітньою особою у період пропуску ним занять, який ставиться в вину ОСОБА_1 , а саме із 01 вересня 2025 року по 24 вересня 2025 року.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, не міститься достатніх і належних доказів, які б у своїй сукупності встановлювали у діях ОСОБА_1 наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 184, п.1 ч.1 ст.247, ст. 283, 294 КУпАП, суд,
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя: