Справа №766/1897/25
н/п 3/766/2086/25
22.10.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., при секретарі судового засідання Глущенко О.А., за участю представника особи, яка притягається до відповідальності адвоката Мокіної І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №601388 від 02.02.2025 ОСОБА_1 02.02.2025 о 22:00 годині по вул. Покришева, 58 м. Херсон керував транспортним засобом «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та місці зупинки т/з та медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР). Подія фіксувалась безперервно на б/к.
Дії ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час судового розгляду 21.05.2025, ОСОБА_1 , пояснив, що свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає в повному обсязі, заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях, складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заперечив проти складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що до протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не долучено належних доказів правопорушення, а саме йому взагалі не оголошено ознак сп'яніння, тому він і відмовився від проходження огляду, що також вбачається і з матеріалів відеофіксації зафіксованих на боді-камери поліцейських, крім того допущено безліч процесуальних порушень при складанні матеріалів. За викладених обставин, вважає, що поліцейськими протокол складено безпідставно та з грубим порушенням процесуального закону.
В подальшому, у судове засідання призначене на 22.10.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлень та безпосередньо в минулому судовому засіданні.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Під час судового розгляду захисник Мокіна І.В., пояснила, що ОСОБА_1 захворів та не може бути присутнім у даному судовому засіданні, однак не проти щодо продовження розгляду без його участі, крім того, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає в повному обсязі, заявила клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заперечила проти складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи свою позицію долученими в письмовому вигляді поясненнями. За викладених обставин, вважає, що поліцейськими протокол складено безпідставно та з грубим порушенням процесуального закону.
Так на обґрунтування вини ОСОБА_1 суду надано наступні досліджені та перевірені під час судового розгляду докази:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №601388 від 02.02.2025, в якому викладені дата та час (02.02.2025 о 22:00 годині), місце (вул. Покришева, 58 м. Херсон) та обставини (керував транспортним засобом «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці), а також засвідчено факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України;
-рапортом поліцейського від 02.02.2025, в якому зазначені, відомості, аналогічні викладеним в протоколі;
- відео-файлом з нагрудного відео-реєстратора поліцейського, з якого вбачається, що поліцейський підходить до припаркованого автомобіля, ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля повідомляє про свою незгоду з діями працівників поліції, щодо вимог про проходження огляду, в подальшому надав працівникам документи. Працівник поліції запитав чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої, на що не отримав відповідь. Після цього запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з допомогою алкотестера «Драгер» чи проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 у відповідь зазначив, що відмовляється. Працівник поліції не оголосив йому ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. В подальшому працівник поліції ще декілька разів пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому не називаючи йому жодної з ознак сп'яніння, які можуть бути підставою для проведення такого огляду;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2025, згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначено найменування закладу охорони здоров'я, а саме: КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР. Результатів направлення не містить, містяться відомості про доставлення особи, а не про відмову;
- актом огляду на стан сп'яніння, згідно якого зазначено, що огляду не проведено, оскільки ОСОБА_1 відмовився, а виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 03.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами 29.06.2001.
Інші докази на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5 ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту - Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп'яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).
Також відповідно до п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно із п. 7 розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 Розділу ІІ Інструкції).
Аналогічні правила містять і положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі по тексту Порядок).
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку (п. 3 розділу Х наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту Інструкція з оформлення матеріалів).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення матеріалів).
З урахуванням наведеного, лише за наявності виявлених поліцейським ознак алкогольного сп'яніння та повідомлення про їх наявність водієві, поліцейський має законні підстави вимагати від водія пройти такий огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці або в закладі охорони здоров'я.
Обставини зафіксовані на відеофайлі свідчать про те, що працівник поліції не довів належним чином у зрозумілий спосіб ОСОБА_1 підстав за яких останній має пройти огляд на стан сп'яніння. Так, працівником поліції висловлювалась пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, працівники поліції не назвали ОСОБА_1 жодної з ознак сп'яніння, які б могли бути підставою для проведення огляду.
Такі дії поліцейських, а саме: не повідомлення ознак сп'яніння ОСОБА_1 при пред'явленні вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; вчинення дій направлених на виявлення таких ознак ОСОБА_1 , а саме з'ясування причини необхідності проведення такого огляду, а в подальшому зазначення ознак алкогольного сп'яніння у матеріалах про адміністративне правопорушення, які взагалі не були оголошені ОСОБА_1 , як підстава для проведення огляду, викликають обґрунтовані сумніви у дійсній наявності та виявленні ознак сп'яніння у вказаної особи.
Отже, такі дії працівників поліції не відповідали вимогам встановленим ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І, п. 9 Розділу ІІ Інструкції та п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення матеріалів.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
За конструкцією ж норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так досліджене судом відео не містить запису про факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , як і відсутній зафіксований факт руху транспортного «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , взагалі. Тобто, обстановка, яка передувала складанню протоколу, позбавляє суд можливості зробити беззаперечний висновок про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем 02.02.2025, що у свою чергу виключає можливість притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь. Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а допущені порушення процедури огляду на стан сп?яніння виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 130, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська