19.08.2025 Справа №607/1776/25 Провадження №2/607/1746/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Романів К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс»), через «Електронний суд», звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023 в розмірі 27 540,00 гривень, а також судових витрати по справі.
В обґрунтування вказаного позову ТОВ «ФК «Ейс» вказало, що 20.12.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10625819 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Качай Гроші» https://kachay.com.ua та ознайомився з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику. Після цього відповідач добровільно заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. 20.12.2023 ТОВ «Качай Гроші» ініціювало переказ коштів в сумі 6 300,00 грн, згідно договору № 00-10625819 від 20.12.2023, безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Позивач вказує, що всупереч умовам договору № 00-10625819 від 20.12.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 27 540,00 грн, з яких: 6 300,00 грн - заборгованість по кредиту; 21 240,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024, згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023.
16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023. Вказану заборгованість відповідачем не погашено.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити.
Разом з позовною заявою, представник позивача подав клопотання про витребування доказів. Необхідність подання клопотання обґрунтована неможливістю отримати дану інформацію самостійно.
Ухвалою судді від 28.02.2025 позовну заяву ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
11.03.2025 представником позивача на виконання ухвали від 28.02.2025 надіслано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 07.05.2025 клопотання представника ТОВ «ФК «Ейс» про витребування доказів - задоволено. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1
14.07.2025 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 07.05.2025, від АТ КБ «Приватбанк» надійшла запитувана інформація стосовно карткового рахунку ОСОБА_1 , зарахування на картку кредитних коштів, що відображено у банківській виписці.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» не з'явився, однак просив розгляд даної справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідачка не скористалася та не подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено, що 20.12.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10625819 (далі - Договір), який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 04197.
Згідно п. 1.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредитного ліміту складає 6 000,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 240 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 16.08.2024. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 19.01.2024, та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами. (п. 1.2 - 1.3 Договору).
Згідно п. 1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процентна ставка складає 3,0% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 1,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п. 1.3.1 даного договору (п. 1.4.1, п. 1.4.2 Договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 2376,13%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору становить 2173,67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору складає 49 500,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору складає 46 800,00 грн. (пункти 1.7 - п. 1.8.1 Договору).
Згідно п. 2.2 Договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.8 Договору, дата надання/видачі Кредиту 20.12.2023. Сума кредиту 6000 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Згідно п. 7.3 Договору, позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений з правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай Гроші», повністю їх розуміє та погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/.
Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 56535 підписала паспорт споживчого кредиту (інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)).
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» за вих. № 204/09 від 09 вересня 2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішні транзакція, зокрема, 20.12.2023 в сумі 6000 грн на картку НОМЕР_2 , номер транзакції 40307-47054-26984. Вказане також вбачається з додатку до Інформаційної довідки.
Згідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Качай Гроші», клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 00-10625819 від 20.12.2023 ідентифікована товариством. Ацепт договору позичальником підписано одноразовим ідентифікатором 04197, який відправлено позичальнику 20.12.2023 на номер телефону НОМЕР_3 .
22.01.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (Фактор) та ТОВ «Качай Гроші» (Клієнт) укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023 в загальній сумі 12 420,00 грн.
16 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) та ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС.
Згідно п. 2.1 Договору факторингу, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023 в сумі 27 540 грн.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості ТОВ «Качай Гроші» за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.01.2024 становить 12 420,00 грн, з яких: 6000 грн - сума кредиту; 6 120 грн - заборгованість за відсотками; 300 грн - заборгованість за комісією.
Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» за кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.08.2024 становить 27 540,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума кредиту; 21 240,00 грн - заборгованість за відсотками; 300,00 грн - заборгованість за комісією.
Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 00-10625819 від 20.12.2023, складеною ТОВ «ФК «Ейс» станом на 23.12.2024, визначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем не погашена та складає сумі 27 540,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 300,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 21 240,00 грн.
Згідно листа №20.1.0.0.0/7-250701/68912-БТ від 06.07.2025, АТ КБ «Приватбанк» повідомляє, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Додатково надали виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період 20.12.2023 - 25.12.2023, яка містить зарахування на суму 6000 грн.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 підписано кредитний договір № 00-10625819 від 20.12.2023, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 04197, про що є довідка про ідентифікацію в якій вказано час відправки ідентифікатора та номер телефону. На який було відправлено ідентифікатор.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між кредитодавцями та відповідачем у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було. Також слід враховувати, що відповідач здійснювала часткове погашення кредиту, що слідує із вищеописаних розрахунків заборгованості.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Надані представником позивача документи є належними та достатніми для того, щоб суд виснував про те, що зобов'язання ОСОБА_1 перед позивачем, згідно кредитного договору № 00-10625819 від 20.12.2023, є невиконаними.
За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного з ТОВ «Качай Гроші» електронного кредитного договору № 00-10625819 від 20.12.2023 свої зобов'язання перед кредитором, яке відступило права вимоги за вказаним договором ТОВ «Макс Кредит», яке в свою чергу відступило права вимоги ТОВ «ФК «Ейс», щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, і через це у неї виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за основним зобов'язанням - 6000 грн, та заборгованості за нарахованими процентами - 21 240,00 грн, що разом становить 27 240,00 грн, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Суд відхиляє до стягнення суму 300,00 грн, яка включена позивачем до заборгованості за основним зобов'язанням, оскільки з матеріалів справи вбачається, що попередніми кредиторами ТОВ «ФК «Ейс» відступалося право вимоги до ОСОБА_1 , в частині заборгованості за основним зобов'язанням на суму 6000 грн. Тобто тіло кредиту не могло збільшуватися, а включення до розміру заборгованості за основним зобов'язанням заборгованості за нарахованими комісіями, яка визначена у сумі 300,00 грн, є неправомірним збільшенням відповідальності позичальника.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 396,01 грн (27240 * 2 422,40 : 27540), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Ейс» та Адвокатським об'єднанням «Тарасенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 2211/Е.
Як вбачається із Додаткової угоди № 19 до Договору про надання правничої допомоги 2211/Е від 22 листопада 2024 року, Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема за Договором № 00-10625819 боржником за яким є ОСОБА_1 .
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року), виконавець надав, а Клієнт отримав юридичні послуги на загальну суму 7 000,00 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АО «Тарасенко та партнери» у розмірі 7 000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача у сумі 6 923,75 грн (27240 * 7 000,00 : 27540), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 19, 28, 76-77, 79-81, 89, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 00-10625819 від 20.12.2023 в сумі 27 240 (Двадцять сім тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2 396 (Дві тисячі триста дев'яносто шість) гривень 01 коп та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 923 (Шість тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 75 коп.
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місця знаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005, м.Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич