Справа № 581/718/25
Провадження № 2/581/397/25
27 жовтня 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
4 вересня 2025 року представник позивача адвокат Кеню Д.В. через електронний кабінет звернувся до суду з позовом, мотивувавши його тим, що 28 вересня 2016 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено кредитний договір №26256036159103, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у формі кредитної лінії. Надалі між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу, згідно з яким АТ «Банк Кредит Дніпро» 15 грудня 2021 року передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі вимогу про сплату заборгованості до відповідача.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача виниклу заборгованість на загальну суму 28958,25 грн, інфляційні витрати у розмірі 433,05 грн, 3% річних в розмірі 70,42 грн, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області суду від 8 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення №0610278309366 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що 28 вересня 2016 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір про надання банківських послуг № 26256036159103-КР (опитувальник).
У Розділі 8 договору «Заява про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки» ОСОБА_1 просила ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відкрити на його ім'я поточний рахунок в гривнях та випустити на її ім'я платіжну картку для здійснення розрахунків по цьому рахунку. Вид основної картки Visa Classic Instant Issue.
Відповідно до розділу 9 договору «Заява про надання кредиту» визначено параметри кредиту: без пільгового періоду; строк кредиту - 12 місяців з наступною автопролонгацією на кожні наступні 12 місяців у випадку відсутності повідомлення від банку про закінчення строку кредиту; процентна ставка згідно з умовами, встановленими Тарифами банку; договір в частині надання кредиту є укладеним в дату отримання повідомлення від банку про встановлення ліміту кредиту, право на отримання кредиту з'являється після отримання відповідного повідомлення банку про встановлення ліміту кредиту.
Відповідно до розділу 11 договору «Інші умови», ОСОБА_1 звернулася до банку з пропозицією (офертою) укласти Комплексний договір про надання банківських послуг на умовах, викладених у вищевказаній заяві про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки та заяві про надання кредиту та на умовах, викладених банком в Універсальному договорі банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (надалі УДБО) і Тарифах Банку, розміщених на офіційному сайті банку. Поданням та підписанням заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки, заяви про надання кредиту, підтвердив наступне, зокрема: 1) шляхом підписання ним та уповноваженим представником банку заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки між ним та банком укладається договір про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки, невід'ємною частиною якого ж УДБО, Тарифи, заява про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки; 2) до моменту укладення договору надання платіжної картки банк ознайомив його з умовами договору платіжної картки, а також з Тарифами та УДБО, з якими він згоден та зобов'язується виконувати. Банк надав йому примірники договору про надання платіжної картки, Тарифів та УБДО.
Згідно з пунктами 13, 14 розділу 11 договору «Інші умови» ОСОБА_1 підтвердила, що отримала картку Visa Classic Instant Issue № НОМЕР_1 терміном дії до 30 липня 2018 року, а також логін та пароль для доступу до Free Bank. Підтвердив укладення Комплексного договору про надання банківських послуг № 26256036159103-КР від 28 вересня 2016 року між ним та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на зазначених в нього умовах.
АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 28 вересня 2016 по 15 грудня 2021 року (а.с. 56-240).
Відповідно до довідки наданої ТОВ «Цикл Фінанс» загальна сума непогашеної заборгованості станом на 25 серпня 2025 року за кредитним договором №26256036159103 від 28 вересня 2016 року становить 28958,25 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 12239,86 грн, заборгованість по процентам 11361,54 грн, заборгованість за комісією - 5356,85 грн. (а.с. 11).
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12-21, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі права вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.2.) (а.с. 15-18).
15 грудня 2021 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №26256036159103, де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 30).
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором №26256036159103 від 28 вересня 2016 року від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Цикл Фінанс», надано витяг з реєстру боржників, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 28958,25 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 12239,86 грн, заборгованість по процентам 11361,54 грн, заборгованість за комісією - 5356,85 (а.с. 20).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Докази прав нового кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Висновки суду по суті спору.
Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути позику та відсотки за користування нею, однак свого зобов'язання вчасно не виконала, позику не повернула, відсотки не сплатила.
Надалі на підставі укладеного договору факторингу право вимоги про повернення коштів, отриманих в кредит, перейшло до позивача.
Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно та належним чином, та з урахуванням переходу права вимоги про повернення боргу за кредитним договором на підставі договору факторингу до позивача, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права ТОВ «Цикл Фінанс» та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту.
Разом з тим, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №26256036159103-КР від 28 вересня 2016 року, банк просив, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути з відповідача прострочену заборгованість по відсоткам у розмірі 11361,54 грн.
У комплексному договорі про надання банківських послуг №26256036159103-КР (опитувальник) процентна ставка не зазначена.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень з яким саме Універсальним договором банківського обслуговування клієнтів ознайомився відповідач та погодився з його умовами, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами в розмірі, зазначеному в розрахунку заборгованості.
За таких обставин, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг, Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем комплексного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої заборгованості по комісії, слід зазначити наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом із тим, з дослідженого судом кредитного договору, укладеного між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , слідує, що сторонами не було погоджено зобов'язань відповідача щодо виплати кредитору комісійної винагороди.
З урахуванням викладеного, а також того, що розмір комісії не погоджений сторонами кредитного договору, позовні вимоги в частині стягнення комісії є необґрунтованими та є такими, що також не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу, суд зазначає наступне.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього, в силу закону, виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (частина 2 статті 625 ЦК України).
У нового кредитора згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем),позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є додатковою вимогою від укладеного між сторонами основного зобов'язання, тому суд погоджується із розрахунком інфляційних втрат та 3% річних, які розраховувались за період з 15 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року в загальному розмірі 503,47 грн.
Розподіл судових витрат по справі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позов задоволено на 43%, а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1041,63 грн. (2422,40 грн. - 100%, 1041,63 грн. - 43%) та повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
У відповідності до частин 1 - 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:
копію довіреності від 1 вересня 2025 року про уповноваження Кеню Д.В. бути представником ТОВ «Цикл Фінанс» у судових установах (а.с. 8),
копію договору про надання правничої допомоги №43453613 від 2 січня 2025 року, укладеного між адвокатом Кеню Д.В. та ТОВ «Цикл Фінанс», додаткової угоди №26256036159103 до договору про надання правничої допомоги, актом №26256036159103 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу станом на 25 серпня 2025 року за договором від №43453613 від 2 січня 2025 року становить 3000 грн. (а.с. 12-14, 19, 28).
Беручи до уваги складність справи, яке є справою середньої складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог, враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» виниклу заборгованість за кредитним договором №26256036159103-КР від 28 вересня 2016 року у розмірі 12743,33 грн, з яких: 12239,86 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 433,05 грн - інфляційні втрати, 70,42 грн - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 1041,63 грн судового збору та 2000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя О. В. Кузьмінський