Справа № 577/4328/25
Провадження № 2/577/1536/25
29 вересня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту в розмірі 49 849 грн 42 коп, -
ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року на загальну суму 49 849 грн 42 коп.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 17 грудня 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-договору № 26201021461965/980/РКО від 17 грудня 2020 року був укладений договір про відкриття кредитної лінії № КК/49098, відповідно до якого ОСОБА_1 був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку на суму до 200 000 грн 00 коп. За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитними коштами шляхом внесення обов'язкового щомісячного платежу у розмірі 5 % від розміру фактичної заборгованості за кредитом станом на кінець календарного місяця. Свої зобов'язання за кредитним договором АТ «Кредобанк» виконало. Однак свої зобов'язання за договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 28 лютого 2025 року за ним утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту (строкова) в розмірі 8 608 грн 48 коп, заборгованість за тілом кредиту (прострочена) у розмірі 10 739 грн 76 коп, та заборгованості за простроченими процентами в розмірі 12 402 грн 98 коп. За період з 09 листопада 2023 року до 31 травня 2025 року на суму заборгованості, відповідно до умов кредитного договору нараховано проценти за користування кредитом, зокрема станом на 31 травня 2025 року - 18 098 грн 20 коп. Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 49 849 грн 42 коп.
08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (після зміни найменування ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс») був укладений договір факторингу № б/н, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (після зміни найменування ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс»).
27 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» відповідачу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року на загальну суму 49 849 грн 42 коп.
Однак вказана заборгованість ОСОБА_1 у добровільному порядку сплачена не була, а тому ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» змушене звернутися до суду з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2025 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» було прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 38).
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» Альховська І.Б.(а.с. 6-7) в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 42).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 47-51), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлено, що 17 грудня 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № КК/49098 № 49098 (а.с. 16-17).
Вказаний договір був укладений шляхом підписання 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 анкети-заяви № 49098 на отримання ліміту по кредитній картці (а.с. 16), заяви-договору № 26201021461965/980/РКО про надання комплексних банківських послуг (а.с. 17) та додатку про відкриття кредитної лінії № КК/49098 від 17 грудня 2020 року до заяви-договору № 26201021461965/980/РКО від 17 грудня 2020 року (а.с. 15).
Пунктом 1 заяви-договору № 26201021461965/980/РКО про надання комплексних банківських послуг передбачено, що на підставі заяви-договору банк надає клієнту банківські послуги на умовах, визначених заявою-договором та Правилами надання банківських комплексних послуг фізичних особам в АТ «Кредобанк», затвердженими рішеннями Правління АТ «Кредобанк», протокол № 1259 від 28 серпня 2020 року та Правилами користування банківськими платіжними картками АТ «Кредобанк», Тарифами АТ «Кредобанк», затвердженими Рішеннями комітету з управління активами, пасивами та тарифами АТ «Кредобанк» - протокол № 75/2020 від 21 серпня 2020 року.
Перелік та умови банківських послуг визначаються у додатках до заяви-договору, яка є невід'ємною частиною заяви-договору. Заява-договір та чинні в редакції на станом на день підписання заяви-договору Правила та Тарифи разом є змішаним договором про приєднання, який містить елементи: 1) договору банківського рахунку; 2) кредитного договору (договору кредитування рахунку/відкриття кредитної лінії), 3) договору про використання електронного підпису та визнання електронних правочинів (а.с. 17)
Додатком про відкриття кредитної лінії № КК/49098 від 17 грудня 2020 року до заяви-договору № 26201021461965/980/РКО від 17 грудня 2020 року визначено, що максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000 грн 00 коп. Строк кредитної лінії - до 16 грудня 2023 року (включно). Тип процентної ставки - фіксована. Розмір процентної ставки - 36,00% річних (а.а. 15).
Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року АТ «Кредобанк» виконало.
Як вбачається з додатку про відкриття кредитної лінії № КК/49098 від 17 грудня 2020 року до заяви-договору № 26201021461965/980/РКО від 17 грудня 2020 року відповідач брав на себе зобов'язання не пізніше кожного календарного місяця, починаючи з наступного календарного місяця за місяцем, в якому виникла кредитна заборгованість, здійснювати погашення кредиту в сумі 5 % від розміру фактичної заборгованості за кредитом станом на кінець попереднього календарного місяця (мінімальний платіж), а також сплачувати банку нараховані проценти, комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором та/або Тарифами (а.с. 15).
Однак взяті на себе за вказаним договором зобов'язання ОСОБА_1 не виконував належним чином, у зв'язку з чим за ним станом на 08 листопада 2023 року за ним утворилася заборгованість на загальну суму 31 751 грн 22 коп, яка включала в себе: заборгованість за тілом кредиту (строкова) у розмірі 8 608 грн 48 коп, заборгованість за тілом кредиту (прострочена) у розмірі 10 739 грн 76 коп, заборгованості за процентами (прострочена) у розмірі 12 402 грн 98 коп (а.с. 29 зв).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» був укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимог за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами (а.с. 11 зв.- 12).
На підстав вказаного договору до ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року на загальну суму 31 751 грн 22 коп (а.с. 11).
За рішенням учасників ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» від 12 грудня 2024 року змінено найменування товариства з ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» на ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» (а.с. 29).
За період з 09 листопада 2023 року до 31 травня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» здійснило нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами на суму 18 098 грн 20 коп (а.с. 29 зв).
Станом на 31 травня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року становив 49 849 грн 42 коп (а.с. 29 зв.).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
27 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» направило відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, у якій пропонувало ОСОБА_1 сплати заборгованість за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року, 49 849 грн 42 коп протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку (а.с. 14).
Проте ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року та не сплатив вказану суму заборгованості ні на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс», ні на рахунок первісного кредитора - АТ «Кредобанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 не надано доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року.
За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року в сумі 49 849 грн 42 коп.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. (а.с. 5 зв).
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» прохає також стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24 січня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» та адвокатом Альховською І.Б. (а.с. 13).
Пунктом 4.1 розділу 4 вищевказаного договору передбачено, що вартість гонорару адвоката встановлюється із розрахунку, що вартість однієї години роботи адвоката часу становить 2 000 грн 00 коп (а.с. 13 зв.)
Відповідно до акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт договору про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24 січня 2025 року, від 27 січня 2025 року, адвокатом ОСОБА_2 була надана правнича допомога, яка включає в себе: вивчення документів та підготовка позовної заяви, вартість вказаних послуг становить 6 000 грн 00 коп (3год).(а.с.8)
Також позивачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001330, видане 01 лютого 2019 року на ім'я Альховської І.Б. (а.с. 6зв-7).
Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.
Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 509, 512, 514,516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 77-81, 137, 141, 142, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс» заборгованість за кредитним договором № КК/49098 від 17 грудня 2020 року в розмірі 49 849 грн 42 коп. (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн 42 коп), а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 55 271 грн 82 коп (п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят одна грн 82 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-фінанс», юридична адреса: м. Львів, вул.. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, код ЄДРПОУ 43231894.
відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ярмак О. М.