Справа № 577/5796/25
Провадження № 3/577/1727/25
"17" жовтня 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сусліна Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460821 від 21.09.2025 року ОСОБА_1 21.10.2025 року о 18 год. 30 хв. в м. Конотоп Сумської області, вул. Г.Тхора, 92, керував автомобілем “ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager» - проба позитивна 0,27 %, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
В судовому засіданні порушник ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 21.10.2025 року, рухаючись на своему автомобілі в м. Конотоп Сумської області, вул. Г.Тхора, 92 був безпідставно зупинений нарядом поліції. Не перевіривши наявність ознак алкогольного сп'яніння, поліцейські запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. В свою чергу, він повідомив, що вживав пиво у невеликій кількості в обідній час, але погодився пройти зазначений огляд із застосування газоаналізатора ALCOTEST «Drager», проба показала 0,27 %, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Захисник Суслін Є.В. в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_1 невинуватим та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України.
Суд, дослідивши представлені докази, вважає, що провадження підлягає закриттю виходячи із наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно ст. 1 завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП).
Як вбачається із норм ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України», відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Порядок складання адміністративних протоколів встановлений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок) та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року.
Суддя відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п. 2, п. 3 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
П. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Правовими нормами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою 09 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735.
Згідно з п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 3 цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п. 4 цієї Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що водій ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до Інструкції не направлявся, напрвлення для проходження такого огляду не виписувалося.
У результаті огляду, проведеного поліцейським, не виявлені ознаки сп'яніння: млява мова, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Раніше до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП водій ОСОБА_1 не притягувався.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
До матеріалів справи додано відеозапис, здійснений поліцейськими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Із переглянутого відеозапису видно, що о 18 год. 13 хв. 21.09.2025 року поліцейським зупинено транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський не повідомив ОСОБА_1 жодної ознаки алкогольного сп'яніння, як це передбачено Інструкцією та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
З цього відеозапису також відсутня можливість беззаперечно стверджувати про те, що у водія звужені зіниці очей, які не реагують на світло, та є різка зміна шкіряного покриву обличчя, відсутні порушення координації рухів та мови, не видно виражене тремтіння пальців рук. Натомість вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 упродовж всього спілкування з поліцейськими є адекватною та відповідає обстановці, його висловлювання є зрозумілими та не викликають підозри.
Крім того, відповідно до результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,27 % (проміле).
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Згідно інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», яка є у вільному доступі в мережу Інтернет, технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зазначено можливу похибку вимірювання ± 0,05 мг/л.
Таким чином, технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,33 мг/л ± 0,05 мг/л.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 взагалі відсутні будь-які зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
Крім того, суд вважає слушними доводи захисника про те, що Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» визначено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців. А згідно до роздруківки приладу «Drager Alcotest 6820», яким проведено огляд водія, останнє калібрування приладу відбувалось з порушенням вказаного 6 місячного строку (остання повірка відбулась 13.02.2025 року, 6 місяців сплинуло 13.08.2025 року).
За таких обставин, перевірені та досліджені у справі про адміністративне правопорушення докази поза розумним сумнівом не доводять порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати беззаперечним доказом вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи необхідно тлумачити на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 251, 252, 255, 266, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. А. Буток