Справа № 577/1610/25
Провадження № 2/577/735/25
23 жовтня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 213 грн. 90 коп, -
ТОВ «Фінансова компанія» Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідачки заборгованість за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року в розмірі 10 213 грн. 90 коп.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ОСОБА_1 був укладений був укладений електронний договір про споживчий кредит № 134927, за умовами якого відповідачці був наданий кредит на суму 5 556 грн 00 коп на строк 70 днів, із сплатою процентів за користування кредитними коштами. Свої зобов'язання за вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» виконало, зарахувавши грошові кошти на банківський рахунок відповідачки. За умовами кредитного договору відповідачка брала на себе зобов'язання повернути кредит в обумовлений термін та сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії. Свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим за нею утворилася заборгованість у розмірі 10 213 грн 90 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 556 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 256 грн 90 коп та комісію у розмірі 401 грн 00 коп.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» був укладений договір факторингу № 10102024 та до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 134927, укладеним 21 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ОСОБА_1 на суму 10 213 грн. 90 коп.
У добровільному порядку заборгованість за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 не погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» змушене звернутися з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2025 року позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» була прийнята до розгляду судом та відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проведений за правилами спрощеного позовного провадження.
Судовий розгляд справи відкладений на 23 жовтня 2025 року на 10 год. 30 хв.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в судове засідання не з'явився. У своїй позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зазначило про розгляд справи без участі його представника (а.с. 7 зв).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 119-121), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19..
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 21 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 134927 (а.с.30-33)
Договір про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № 93824b99 (а.с. 33).
Пунктом 2.1. вищевказаного договору (індивідуальна частина) передбачено, що кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6. договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 556 грн 00 коп (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.), надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 4 000 грн 32 коп на № рахунку/картки позичальника № 5167 80хх хххх 1818 у національній валюті; у розмірі 1 555 грн 68 коп . шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (п.п. 2.2. 2.2.1 договору).
Згідно п. 2.3. договору про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року (індивідуальна частина) проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн 00 коп. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. (п. 2.4. договору (індивідуальна частина)).
Пунктом 2.5. договору (індивідуальна частина) передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1 555 грн 68 коп, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Згідно п. 2.6. договору (індивідуальна частина), загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 21 березня 2024 року (дата надання кредиту) до 30 травня 2024 року
Строк, на який надається кредит, встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 5 817 грн 58 коп. Денна процентна ставка складає: 5 817 грн 58 коп / 5 556 грн 00 коп / 70 днів х 100% = 1,4958 %/день.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 637 910,80% річних (п.п. 2.6.1. 2.7., 2. 7.1., 2.8. договору (індивідуальна частина)).
Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» виконало, перерахувавши грошові кошти в сумі 4 000 грн 32 коп 21 березня 2024 року на банківську картку № НОМЕР_1 хххх хххх хх18, видану на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 53, 115 зв., 123)
Проте свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 не виконувала належним чином, у зв'язку з чим станом на 10 жовтня 2024 року за нею утворилася заборгованість у розмірі 10 213 грн 90 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 556 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 256 грн 90 коп та комісії у розмірі 401 грн 00 коп (а.с. 59-60, 61).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» був укладений договір факторингу № 10102024 (а.с. 62-64).
Згідно п.п. 2.1., 4.1. вищевказаного договору факторингу Клієнт (ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс») зобов'язується відступити Фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, передбачених цим договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру за формою, встановленою у додатку (а.с. 62).
Акт приймання-передачі Реєстру № 1 до договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року був підписаний ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» 10 жовтня 2024 року (а.с. 13).
Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 134927, укладеним 21 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ОСОБА_1 на загальну суму 10 213 грн. 90 коп, з яких: 5 556 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 4 256 грн 90 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 401 грн 00 коп - комісія (а.с. 11)
Відповідно до положень ст. 1083 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні жодним чином не змінює умов раніше укладених договорів позики (кредитних договорів), а носить лише інформативний характер.
Крім того, законодавством України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року ні ТОВ «ФК «Кредітплюс», ні ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року на суму 10 213 грн 90 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 556 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 256 грн 90 коп та комісії у розмірі 401 грн 00 коп.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (а.с. 1).
Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
У своїй позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зазначило, що прохає стягнути з відповідачки понесені витрати за надання професійної правничої допомоги. При цьому у позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» вказало, що орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу (усна консультація, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви), які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 7000 грн 00 коп (а.с. 7зв.).
На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» професійної правничої допомоги суду надані: договір надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (а.с. 15-16), додаткова угода № 5 до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (16зв-18), акт прийому-передачі наданих послуг до вказаного договору (а.с. 19) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Тараненка А.І. (а.с. 19 зв).
Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог, та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Ейс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 134927 від 21 березня 2024 року в розмірі 10 213 грн. 90 коп. (десять тисяч двісті тринадцять грн. 90 коп), понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп (дві тисячі грн 00 коп), всього 14 636 грн 30 коп (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість грн 30 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачці у день його проголошення, відповідачка має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса м. Київ, Харківське шосе, буд.19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
відповідачка: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Ярмак О. М.