Справа№592/13516/25
Провадження №2-а/592/226/25
27 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Глазько С. О. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі, -
20.08.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дереза Микита Едуардович звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі, із змісту якого вбачається, що обставини справи та нормативне обґрунтування. 30.07.2025 співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 затримали ОСОБА_1 та доставили до приміщення комунальної установи “Сумська міська клінічна лікарня № 5» . Позивач відмовився пройти медичний огляд мотивуючи це тим, що йому не виписали направлення на проведення загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) ; - поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg) , загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV) , реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW) ; на визначення групи крові та резус-належність, проведення рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Також у позивача з собою були відсутні будь-які медичні документи, про що він повідомив відповідною заявою. 30.07.2025 водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 07/25-145 відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справ було призначено на 10.08.2025. 17.08.2025 позивач, перевіряючи поштову скриню, знайшов лист. Відкривши його, він побачив постанову про накладення адміністративного стягнення № X 07/25-145 від 10.08.2025. Ознайомившись з постановою про накладення адміністративного стягнення № X 07/25-145 від 10.08.2025, він вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю, у зв'язку з наступним. По-перше, відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи) , який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) , дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення. Оскаржувана постанова від 10.08.2025 не містить опис обставин, встановлених під час розгляду справи. По-друге, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною нормою. Відповідач вважає, що позивач порушив норму абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , відповідно до якої громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Але відповідач не приймав рішення про проходження ОСОБА_1 медичного огляду для визначення придатності до військової служби, відносно нього жодною із комісією (з питань приписки; призовною, військово-лікарською) не приймалось будь-яке рішення, то відповідно і обов'язок проходження медичного огляду у нього не виник. Направлення на ВЛК, яке долучено до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2025 № 4121, не є рішенням, про яке зазначено в абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» . Вищезазначене підтверджується аналізом п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, відповідно до якого, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Згідно п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) , проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Позивач не був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений п. 21 та Додатком 1 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, спосіб. Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначають лише три типи документів, при отриманні яких у військовозобов'язаного виникає обов'язок прибуття до ТЦК та СП, та такими документами є: мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження. При цьому, жодного документу для виклику позивача на проходження ВЛК і жодного документу, як мобілізаційне розпорядження, повістка, розпорядження, не надавалось позивачу. По-третє, відповідач не видав направлення на проведення загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) , поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg) , загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV) , реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW) ; на визначення групи крові та резус-належність, проведення рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Він повідомляє про те, що, відповідно до п. 3.4. розд. II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) , поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg) , загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV) , реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW) ; на визначення групи крові та резус-належність, проведення рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Також, відповідно до абз. 4 п. 3.4. розд. II Положення, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки. По-четверте, згідно абз. 2 п. 3.5. розд. II Положення, військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974 (далі - форма № 025/о) , виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК. Отже, не зрозуміло яким чином позивач має надати до початку огляду ВЛК медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, якщо його затримали на вулиці та направили на проходження ВЛК. Виходячи з вищезазначеного, відповідач протиправно направив позивача на проходження ВЛК, а саме: представник ІНФОРМАЦІЯ_3 повинен вручити повістку на проходження ВЛК для того, щоб позивач мав можливість: 1) зробити загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) , поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg) , загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV) , реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW) ; на визначення групи крові та резус-належність, проведення рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ; 2) принести для огляду медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) , встановлюються ст. ст. 279-1-279-8 цього Кодексу. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи) , який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) , дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В п. п. 70-71 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Рисовський проти України» від 20.01.2012, заява № 29979/04, Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в залежний і якомога послідовніший спосіб. Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 06.12.1988, заява № 10590/83 Європейський суд з прав людини зазначив про те, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості. Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (рішення Європейського суду з прав у справі “Дактарас проти Литви» від 24.11.2000) . Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988, заява 10519/83, зазначив про те, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого. Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» від 15.05.2008, заява № 7460/03, Європейський суд з прав людини відзначив про те, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер КУпАП (п. 21 рішення) . Крім того, Конституційний Суд України в рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 дійшов висновку про те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1. ) . В рекомендації № R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7) . Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. З огляду на вищевикладене, ІНФОРМАЦІЯ_4 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 36, 38, 210, 235, 256, 277, 280, 283 КУпАП; ст. ст. 2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262, 286 КАС України, він просив: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Постанову про накладення адміністративного стягнення № X 07/25-145 від 10.08.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити. 3. Стягнути на користь позивача з відповідача суму судового збору. 4. Розгляд справи проводити в письмовому провадженні (вхідний № 33179/25 від 20.08.2025) (а. с. 2-9) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2025 у справі № 592/13516/25, провадження № 2-а/592/226/25 було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи було ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Було ухвалено призначити судове засідання у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (зала судових засідань № 11) на 01.09.2025 на 11:00. Було ухвалено встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Було ухвалено роз'яснити відповідачу, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України) . Було ухвалено роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Було ухвалено встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, протягом якого він може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Було ухвалено роз'яснити відповідачу, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин. Копію ухвали було постановлено надіслати учасникам справи. Копію позовної заяви та доданих документів було ухвалено надіслати відповідачеві. Було ухвалено роз'яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1806/ . Ухвала може бути оскаржена у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала набрала законної сили 26.08.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129734750) (а. с. 24) .
В судові засідання, призначені на 01.09.2025 на 11:00, на 10.10.2025 на 11:00, на 27.10.2025 на 11:30, сторони, представники сторін не прибули. Про місце, дату та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Їхня неявка не перешкоджає розгляду справи, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 3 ст. 268 КАС України (21-23, 28-30, 32-34) .
Ознайомившись із адміністративним позовом, з доданим до нього документами та копіями документів, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 6 ст. 47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
У відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Визнання позову розглядається, розцінюється, кваліфікується як одностороннє волевиявлення відповідача, спрямоване на врегулювання спору.
Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За таких обставин, оскільки представник відповідача - суб'єкта владних повноважень відзиву на позов без поважних причин не подав, що кваліфіковано судом як визнання позову, оскільки дії позивача, представника позивача та представника відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, оскільки дії представника позивача та представника відповідача не суперечать інтересам осіб, які вони представляють, відтак суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі, слід задовольнити частково. Слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову про накладення адміністративного стягнення № X 07/25-145 від 10.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити. Слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн. .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 9, 72, 77, 139, 243246, 251, 286, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі, задовольнити частково.
Скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову про накладення адміністративного стягнення № X 07/25-145 від 10.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн. .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: І.Г. Бичков