Справа № 591/10615/25
Провадження № 1-кп/591/702/25
28 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021205520001234 про його закриття в зв'язку з невстановленням особи, що вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
До Зарічного районного суду м. Суми надійшло наведене клопотання, яке прокурор мотивував тим, що Сумським РУП ГУНП в Сумській області здійснювалось дізнання по кримінальному провадженню № 12021205520001234, відкритому за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння в шахрайський спосіб 11 вересня 2021 року грошовими коштами ОСОБА_4 в телефонному режимі. Оскільки передбачені ст. 49 КК України строки давності закінчились, а особу, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлено не було, тому просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходить наступних висновків.
Встановлено, що 12 вересня 2021 року було відкрите наведене кримінальне провадження № 12021205520001234 за фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування було проведено незначний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, лише проведено огляд місця події та допитано потерпілу в вересні 2021 році (інші доручення в інші періоди носили формальний характер), після чого жодної слідчої чи процесуальної дії, спрямованої на встановлення особи (осіб), що вчинили кримінальне правопорушення, в справі взагалі вчинено не було, хоча було можливо отримати вагому інформацію стосовно можливих підозрюваних.
В даному випадку діяння, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального правопорушення, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності по якому з дня його вчинення, згідно ст. 49 КК України, вже закінчились, що свідчить про те, що формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, ст. 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, якими є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ч. 1 ст. 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких в тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність в свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані в тому числі всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Принцип публічності (ст. 25 КПК України) серед іншого визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами - ст.ст. 9, 25 КПК України.
В даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів, дізнавач фактично взагалі не проводив дізнання, лише формально в вересні 2021 році, здійснивши огляд та допит, та в подальшому жодної слідчої чи процесуальної дії не вчиняв. Тобто, фактично, починаючи з 2021 року в кримінальному провадженні, дізнавачем не здійснювалось дізнання та не здійснювались дії на виконання обов'язків встановлених ст.ст. 9, 25, 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження № 12021205520001234 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Відтак, в задоволенні клопотання належить відмовити.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що в провадженні є можливості для встановлення можливого підозрюваного(их), не вичерпані засоби для збирання доказів, а закриттю провадження по нерозкритому злочину заважає і та обставина, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності зумовлюються тяжкістю кримінального правопорушення, і в ситуації з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, у разі встановлення особи (осіб), що його вчинила(и), можлива зміна кваліфікації на більш тяжкий злочин, що виключає закінчення строків, передбачених ст. 49 КК України.
На підставі ст.ст. 12, 49, ч. 1 ст. 190 КК України, керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 284 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження № 12021205520001234 від 12 вересня 2021 року на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмовити.
Кримінальне провадження № 12021205520001234 повернути до Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1