Постанова від 28.10.2025 по справі 489/7728/25

Справа № 489/7728/25

Провадження № 3/489/1964/25

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

28 жовтня 2025 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,

встановила:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724742 від 08.09.2025, вбачається що 08.09.2025 о 20:05 год у м. Миколаєві ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку відносно своєї матері ОСОБА_2 , словесно ображав, принижував, чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоду психічному здоров'ю, таким чином спричинив домашнє насильство психологічного характеру, повторно протягом року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася двічі, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судових повісток, оголошенням на сайті судової влади, повідомленням у додаток Viber. За номером телефону, вказаним у протоколі, ОСОБА_1 не відповідає.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу та засвідчено її підписом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.

Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Потерпіла у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 знає про дату засідання, однак категорично відмовляється йти до суду. Потерпіла пояснила, що вони з сином проживають в одному дворі в різних будинках, ОСОБА_1 регулярно вживає алкогольні напої та систематично вчиняє сварки з матір'ю, словесно ображає її та принижує. ОСОБА_2 не вперше викликає поліцію, оскільки син систематично вчиняє домашнє насильство, що завдає шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Сварка відбулася 08.09.2025, у зв'язку з чим ОСОБА_2 викликала поліцію, а в її заяві та письмових поясненнях допустила описку в даті, вказавши 09.09., замість 08.09.

Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; рапорт; протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію паспорта ОСОБА_1 ; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, копію постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.11.2024), суд дійшов таких висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення особою, яка вже була піддана адміністративному стягненню, домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Отже, вчинення домашнього насильства характеризується такою обов'язковою ознакою, як завдання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 словесно її ображав, принижував та погрожував фізичною розправою. У протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії психологічного характеру, штовхав та принижував. Свої пояснення ОСОБА_2 підтримала в судовому засіданні.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.11.2024 у справі №489/8225/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке є умисним, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Згідно зі ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Пунктом 4 статті 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Відповідно частин 1, 2, 5, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно вирішити питання про направлення останнього, в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Роз'яснити ОСОБА_1 що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,265,280,283,291,294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Направити ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.

Попередити ОСОБА_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.

Копію постанови у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради для забезпечення виконання програми для кривдників.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька

Попередній документ
131308209
Наступний документ
131308211
Інформація про рішення:
№ рішення: 131308210
№ справи: 489/7728/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.10.2025)
Дата надходження: 22.09.2025
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства
Розклад засідань:
07.10.2025 09:10 Ленінський районний суд м. Миколаєва
28.10.2025 09:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИБІЦЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
РИБІЦЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Сидоренко Дмитро Вікторович
потерпілий:
Сидоренко Ірина Володимирівна