Справа № 487/4118/25
Провадження № 2/487/2314/25
(заочне)
20.10.2025 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Нікітіна Д.Г., із секретарем судового засідання Марченко О.С., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В червні 2025 року ТОВ ««Фінансова компанія «Технофінанс» із використанням системи «Електронний суд» звернулось до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 22776,00 грн. та понесених судових витрат.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 29.04.2024 був укладений договір позики «Профі», відповідно до умов якого позичальник отримав кредит шляхом зарахування коштів на банківську картку в розмірі 6000,00 грн. строком до 27.05.2024 зі сплатою відсотків за користування кредитом, а також комісії за надання кредиту. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 22776,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 2352,00 грн. заборгованості по процентам, 2454,00 грн. Борг послуг, 11970,00 грн. - пені.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з нього вказану заборгованість.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07.08.2025 від представника позивача ТОВ ««Фінансова компанія «Технофінанс» на адресу суду надійшли письмові пояснення у справі, згідно яких він наполягає на правомірності нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, 07.08.2025 від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі і доданих до неї документів, та додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про розгляд справи.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
29.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Профі» № 3220411390-021168, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у позику в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, оплатності та поверненності шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Строк кредитування до 27.05.2024.
Згідно п. 2.3 договору за користування позикою позичальник сплачує проценти, розмір яких складає 1,4 % від суми позики, що за календарний рік становить 511 %.
Відповідно до п. 2.4 договору позичальник сплачує комісії, пов'язані з укладанням та обслуговуванням договору.
Положеннями п. 6.3 договору встановлено, що при простроченні виконання умов цього договору позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 2 % від суми позики за кожен день прострочення з другого дня прострочення до дня погашення заборгованості в повному обсязі.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 9026 від 29.04.2024.
Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3220411390-021168 від 29.04.2024,утворилась заборгованість відповідача ОСОБА_2 становить 22776,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 2352,00 грн. заборгованості по процентам, 2454,00 грн. Борг послуг, 11970,00 грн. - пені.
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини шостої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України«Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи доведення позивачем отримання відповідачем кредиту та порушення останньою грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі, вказаному у розрахунку позивача, яка відповідачем не спростована, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині суми кредиту 6000,00 грн., відсотків за користування кредитом 2352,00 грн. та борг послуг 2454,00 грн., що разом складає 10806,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 11970,00 грн., судом встановлено наступне.
В обґрунтування правомірності нарахування відповідачу пені позивач посилається на те, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-ІX вимога п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюються. Відповідно обмеження щодо нарахування пені не поширюються на договір, укладений між сторонами.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,розділ «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором,відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кредитний договір було укладено сторонами в період дії воєнного стану, який триває до теперішнього часу, правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі 11970,00 грн. відсутні, відповідно в цій частині вимог необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (52,55 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1149,43 грн.
При розподілі витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію довіреності.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги часткове задоволення заявлених вимог, тривалість розгляду справи, складність справи, ціну позову, фактичну відсутність участі адвоката при розгляді справи, суд вважає, що вимога про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягає частковому задоволенню в розмірі 1000,00 грн.
Керуючись статтями4,19,141,263-265, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість за кредитним договором № 3220411390-021168 від 29.04.2024 в розмірі 10806,00 грн., яка складається з: тіла кредиту - 6000,00 грн., відсотків за користування кредитом 2352,00 грн. та борг послуг 2454,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» судовий збір в сумі 1149,43 грн.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», код ЄДРПОУ 43868852, адреса: м. Дніпро, вул. Глобинська, 2, офіс 207/2;
відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Г. Нікітін