27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №160/30004/24
адміністративне провадження №К/990/41916/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л.В.
перевірив касаційну скаргу перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, і
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 045750029120 від 02 вересня 2024 року про відмову призначити пенсію позивачці за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати позивачці до страхового стажу такі періоди роботи: з 01 жовтня 1990 року по 26 червня 1999 року в КСП «Победа» та з 01 лютого 2005 року по 01 лютого 2013 року перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком з 26 серпня 2024 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року, позовні вимоги задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 045750029120 від 02 вересня 2024 року про відмову призначити ОСОБА_1 пенсію за віком;
- зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, такі періоди роботи: з 01 жовтня 1990 року по 26 червня 1999 року в КСП «Победа» та з 01 лютого 2005 року по 01 лютого 2013 року перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
ГУ ПФУ у Львівській області не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати. Під час розв'язання питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 332 КАС України після реєстрації касаційної скарги і передання її судді-доповідачу у строки, передбачені правилами цієї частини статті, останній з'ясовує, чи касаційна скарга оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 330 цього Кодексу, , а якщо ні, то чи є підстави для застосування правил статті 169 цього Кодексу.
Частина друга статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. .
За статтею 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов'язки).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Зі змісту касаційної скарги та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції по суті Третій апеляційний адміністративний суд свою постанову виніс 19 серпня 2025 року.
Скаржник не заперечує, що звертається до суду з касаційною скаргою несвоєчасно, тому й клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вважає, що пропуск строку стався з поважних причин.
Щодо цього пояснює, що 18 вересня 2025 року, тобто з дотриманням встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку, подавав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2025 року повернув цю касаційну скаргу її автору, оскільки вона не відповідала вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України ? у касаційній скарзі не були викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
10 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ГУ ПФУ у Львівській області на загальних підставах подало нову касаційну скаргу.
Автор скарги просить зважити на продемонстроване ГУ ПФУ у Львівській області добросовісне ставлення до реалізації права на касаційне оскарження та на затрату певного, об'єктивно необхідного часу для того, аби на підставі ретельного аналізу значного масиву судової практики викласти аргументи нової касаційної скарги в суворій відповідності вимогам ухвали касаційного суду про повернення первинної касаційної скарги.
Відтак просить визнати описані обставини поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Утім окреслені скаржником причини пропуску строку не містять посилань на певні об'єктивні чинники (фактори), які своєю непереборністю завадили скаржнику вчасно подати касаційну скаргу. Фактично скаржник не зазначає таких причин, а лише певним чином намагається пояснити мотиви (спонуки) свого запізнілого звернення до суду з новою касаційною скаргою.
Описані обставини розкривають причини неможливості прийняття судом касаційної скарги ГУ ПФУ у Львівській області про перегляд судових рішень і заразом показують дії для виправлення ситуації, пов'язаної з недотриманням строку звернення до касаційного суду. Зокрема, скаржник має назвати інші підстави або доповнити значеннєві властивості зазначених підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Приписи цих статей визначають, що суд, коли виявить, що касаційна скарга подана без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
З огляду на викладені вище обставини та міркування, на виконання вимог частини другої статті 332 та статті 169 КАС України касаційну скаргу треба залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення її недоліків (вад).
За правилами частини шостої статті 332 цього Кодексу питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. .
Касаційна скарга буде повернута скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).
Керуючись статтями, 169, 330, частинами другою, шостою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 160/30004/24 відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій