27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №420/5720/23
провадження №К/990/17848/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., розглянувши у письмовому провадженні в суді касаційної інстанції заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень до ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2025 року у справі № 420/5720/23
за позовом ОСОБА_1 в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою від 21 серпня 2025 року Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши на предмет відповідності вимогам процесуального закону заяву ОСОБА_1 з процесуальних питань (у порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України), вказану заяву повернув без розгляду.
До такого висновку суддя-доповідач дійшов, виходячи з приписів статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою врегульовано загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
17 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про виправлення описки в указаній ухвалі, на обґрунтування якої автор зазначає, що така ухвала мала вирішуватися колегіально.
Приписами частини першої статті 253 КАС України обумовлено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо).
Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Якщо зіставити названу заявником описку з визначенням описки в розумінні процесуального закону, то можна побачити, що в ухвалі Верховного Суду від 21 серпня 2025 року не допущена описка, яка б підлягала виправленню.
Отже, зазначені вимоги заяви у розумінні статті 253 КАС України не можуть визнаватися опискою. Також немає підстав вважати, що суд допустився очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
Варто зазначити, що заява ОСОБА_1 в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 була подана в порядку статті 166 КАС України, відповідно до якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Як уже зазначалось, положеннями статті 167 КАС України передбачено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Тобто наведеною нормою врегульовано загальні вимоги до оформлення того чи іншого клопотання/заяви.
При цьому у разі порушення вимог до оформлення клопотання/заяви саме суддя-доповідач вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, як це передбачено статтею 340 КАС України.
Такий недолік заяви ОСОБА_1 зумовлює її повернення без розгляду одноособово суддею без аналізу колегією суддів дотримання інших вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Це відповідає також і приписам статті 332 КАС України, тобто першочергово суддя-доповідач перевіряє дотримання критеріїв заяви вимогам процесуального закону та у випадку їхнього дотримання колегія суддів вирішує питання про відкриття або відмову у відкритті, зокрема, касаційного провадження.
Підсумовуючи наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок (арифметичних помилок) в ухвалі Верховного Суду від 21 серпня 2025 року потрібно відмовити.
Керуючись статтями 248, 253 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень до ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2025 року у справі № 420/5720/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович