27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №320/1519/22
адміністративне провадження № К/990/38428/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, позов задоволено.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із рішенням суд апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 07 липня 2025 року, від 04 серпня 2025 року та від 08 вересня 2025 року касаційні скарги повернуто особі, яка їх подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
18 вересня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вчетверте надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 вересня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року визнано неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
На виконання вимог ухвали Суду від 08 жовтня 2025 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву, у якій просить визнати поважною причину пропуску строку на касаційне оскарження та поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 320/1519/22. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що первісне звернення із касаційною скаргою відбулося в межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалами Верховного Суду від 07 липня 2025 року, від 04 серпня 2025 року та від 08 вересня 2025 року касаційну скаргу повернуто та зазначено, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду, та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Відповідач стверджує, що повторне подання касаційних скарг відбулося впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали про повернення касаційної скарги. Також зазначає, що у зв'язку із безпосередньою участю військової частини НОМЕР_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, враховуючи те, що складання тексту касаційної скарги, підготовка та оформлення додатків до неї потребує певного часу, а повторне подання касаційної скарги відбулося впродовж розумного строку, у військової частини НОМЕР_1 наявні поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження у даній справі.
Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до суду касаційної інстанції, відповідач не скористався належним чином своїм правом як при первісному, так і при повторному зверненні до суду. Так, звернувшись з касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, заявник, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не виклав у ній належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень, у зв'язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 07 липня 2025 року). Належних доводів та обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень не було зазначено і при повторних зверненнях із касаційними скаргами до Верховного Суду (ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року та від 08 вересня 2025 року), через що така скарга була повернута скаржнику.
Відтак, скарга військової частини НОМЕР_1 неодноразово поверталась заявнику з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо її змісту.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Висновок Верховного Суду у справі №200/3692/21 є актуальним і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження.
Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Колегія суддів зазнчає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційно скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, повернення попередньої касаційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до касаційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Щодо посилання відповідача на участь військової частини НОМЕР_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, а також на те, що складання тексту касаційної скарги, підготовка та оформлення додатків до неї потребує певного часу, то Суд зазначає організація роботи діловодства відповідача, є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективності організації процесу правової роботи і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Крім того, Суд звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року, заявником не усунуто.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22.
Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №320/1519/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська