27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №380/14930/24
адміністративне провадження №К/990/40502/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів -Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_7 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_7 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 31 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 31 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 березня 2018 року по травень 2018 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію- різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по травень 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із червня 2018 року по травень 2019 року;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 року по травень 2019 у розмірі 4463,15 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період червень 2019 року по жовтень 2020 року;
- зобов'язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період червень 2019 року по жовтень 2020 року у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати індексації- різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із листопад 2020 року по липень 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із листопад 2020 року по липень 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_7 ) щодо ненарахування та невиплати індексації- різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із серпень 2022 року по 31 грудня 2022 року та із 01 січня 2024 року по 06 червня 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військову частину НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію- різницю грошового забезпечення за періоди із серпень 2022 року по 31 грудня 2022 року та із 01 січня 2024 року по 06 червня 2024 року у розмірі 4463,15 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 31 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із встановленням,- січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення в період із 01 березня 2018 року по травень 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по травень 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (із урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 по травень 2019 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 по травень 2019 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнано протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2019 по жовтень 2020 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- зобов'язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2019 по жовтень 2020 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із листопада 2020 року по липень 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із листопада 2020 року по липень 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військову частину НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з урахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №380/14930/24.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №380/14930/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року апеляційні скарги військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_6 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов в цій частині задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_7 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01 січня 2024 року по 06 червня 2024 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_7 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 06 червня 2024 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- у решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року залишено без змін.
06 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла з касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Щодо оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24 Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 червня 2024 року №251-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06 червня 2024 року.
Відповідно до інформації, відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з 31 січня 2017 року (наказ від 31 січня 2017 року №28-ОС) по травень 2018 року у військовій частині НОМЕР_2 ; з червня 2018 року по травень 2019 року у військовій частині НОМЕР_4 ; з червня 2019 року по жовтень 2020 року у військовій частині НОМЕР_1 ; з листопада 2020 року по липень 2022 року у військовій частині НОМЕР_6 ; з серпня 2022 року по 06 червня 2024 року в у військовій частині НОМЕР_7 .
Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24 необхідно відмовити.
Щодо оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №380/14930/24 слід зазначити таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог частини першої указаної норми судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою указаної норми передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Скаржник до касаційної скарги не додав документу про сплату судового збору в указаному розмірі, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам частини четвертої статті 330 КАС України.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн та надати суду докази на підтвердження його сплати.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №380/14930/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович