24 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8199/24 пров. № А/857/10310/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (суддя - Щербаков В.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту - 26.02.2025),
в адміністративній справі №460/8199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Рівненській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР за період з 25.01.2024; 2) зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР за період з 25.01.2024.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії позивачу за період з 25.01.24 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком.
Рішення суду набрало законної сили 21.01.2025.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчиненні на виконання рішення суду від 26.08.24 у справі №460/8199/24 щодо нарахування позивачу пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та її виплати з 25.01.24 виходячи з розрахункової величини мінімальної пенсії за віком на 01.01.2023, а не мінімальної пенсії за віком, установленої на 1 січня відповідного календарного року та без врахування зміни розміру протягом року згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненські області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Відповідач подав заперечення на заяву, у якому просив суд відмовити у задоволення заяви, оскільки рішення суду виконано в межах повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.24 року у адміністративній справі №460/8199/24, щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцяти денний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду ухвалена з порушенням вимог ст. 242 КАС України, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області для виконання рішення суду було застосовано показник мінімальної пенсії у розмірі 2093 грн., встановлений ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік", оскільки рішенням суду зобов'язано провести перерахунок пенсії з 25.01.2024. Рішенням суду Головне управління не зобов'язано проводити перерахунки на майбутнє при кожній зміні мінімальної пенсії. Вищезгаданим рішенням суду зобов'язань проводити наступні перерахунки зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в подальшому на органи Пенсійного фонду України не покладено. Таким чином, при винесенні окремої ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в тому, що на виконання судового рішення відповідач зобов'язаний був здійснити нарахування та виплату позивачу основної пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму на рівні 2361,00 грн..
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржену окрему ухвалу суду скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити заявнику у задоволенні заяви.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу належить задоволити.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.24 у цій справі, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії позивачу за період з 25.01.24 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком.
На виконання цього рішення суду відповідачем позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 25.01.24 та розраховано таку складову пенсії як "розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків" у розмірі 12558 грн., тобто з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Вважаючи, що відповідач протиправно на виконання рішення суду від 26.08.24 у справі №460/8199/24 не здійснив нарахування позивачу пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, на виконання рішення суду у цій справі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача при виконанні рішення суду від 26.08.24 року в адміністративній справі №460/8199/24, виходячи з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, серед іншого має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, у випадку, коли таке відкрито (ч.2 ст.383 КАС України).
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч.3 ст.383 КАС України).
У розглядуваній справі судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України у зв'язку з тим, що Пенсійним органом добровільно не виконувалось рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №460/8199/24, яке 21.01.2025 набрало законної сили. Рівненським окружним адміністративним судом позивачу було видано виконавчий лист у справі №460/8199/24, який 31.01.2025 пред'явлений до примусового виконання. На даний час здійснюється примусове виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №460/8199/24 на підставі пред'явленого 31.01.2025 виконавчого листа. Відповідач на виконання рішення суду повідомив позивача листом від 07.02.2025 №1700-0202-8/8616, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №460/8199/24 проведено перерахунок пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.01.2024 та нараховано доплату за період з 25.01.2024 по 28.02.2025 в сумі 90490,56 грн з урахуванням раніше виплачених сум, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статей 23, 116 Бюджетного кодексу України.
У запереченні на заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вказало, що з метою належного виконання рішення суду від 26.08.2024 Головним управлінням надіслано лист від 24.01.2025 №1700-0307-5/4865 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо отримання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для проведення відповідного перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку «Макетна обробка». Пенсійний фонд України на лист від 24.01.2025 1700-0307-5/4865 (вх. № 9294/9 від 07.02.2025) повідомляє, що на підставі проведеного аналізу електронної пенсійної справи № 956060123490 (далі - ЕПС) ОСОБА_1 та з урахуванням викладеної у вищезазначеному листі інформації, користувачем центрального рівня в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» ініційовано перерахунок «Макетна обробка» для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС користувачем регіонального рівня. Водночас зазначено, що після проведення повного виплатного циклу по ЕПС необхідно вжити відповідні заходи щодо контролю нарахування та подальшої виплати пенсії у вірному розмірі. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8199/24, що набрало законної сили 21.01.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведений перерахунок пенсії.
Внаслідок проведеного перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком розмір пенсії з 25.01.2024 року становить 12728,82 грн., що складається з: - 12558,00 грн. - розмір пенсії по інвалідності у розм. відш. факт. збитків (2093.00*6=12558,00); - 170,82 грн., - додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа потерпілих ЧАЕС, 1-ї катег. Пост. №112 п.5., що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії № 956060123490 від 04.02.2025 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 2093 грн.. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення у справі № 460/8199/24 від 26.08.2024 року здійснено перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2093,00 грн., що діяв станом на 25.01.2024 року. Вищезгаданим рішенням суду зобов'язання проводити наступні перерахунки зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в подальшому, на органи Пенсійного фонду України не покладено.
У зв'язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність здійснюється перерахунок мінімальних та максимальних розмірів пенсій, надбавок, підвищень, інших доплат до пенсії, які обчислюються з урахуванням цього показника. При цьому, пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням нараховано суму боргу за період з 25.01.2024 по 28.02.2025 року, яка становить 94490,56 грн.. Згідно Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 23008,00 тис. грн.. Тож у листопаді-грудні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було погашено заборгованість за рішенням суду включно по 19.11.2020 року. 30.12.2024 року Головою правління Пенсійного фонду України затверджено Тимчасовий розпис доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року.
Затвердженим Тимчасовим розписом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року не передбачені кошти на виплату заборгованості за рішеннями судів. Станом на 14.02.2025 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Доплата по рішенню суду буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що із змісту заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, та змісту апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 26.02.2025 року видно, що позивач фактично не згідний із результатами виконання судового рішення, зокрема, в частині застосування для обчислення пенсії по інвалідності розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність на рівні 2023 року - 2063,00 грн..
Апеляційний суд зазначає, що в силу положень ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За правилами ч.1 ст.373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок виконання рішень немайнового (зобов'язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII.
В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18, від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а.
До того ж, аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі №200/5793/20-а та від 13 вересня 2021 року у справі №9901/235/20.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у наданих суду поясненнях покликається на те, що невиконання судового рішення Головним управлінням в частині повної виплати грошових коштів пов'язане з відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.
Тобто, Головне управління з об'єктивних підстав не може повністю виконати рішення суду, тому наразі відсутні підстави вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу суми пенсії на виконання рішення суду від 26.08.2024 у справі №460/8199/24.
В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму, визначеного статтею 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В такій ситуації відсутні підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 від 11.02.2025 року поданої в порядку ст.383 КАС України в адміністративній справі №460/8199/24, оскільки така є необґрунтованою та передчасною, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для постановлення окремої ухвали у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Не встановивши у справі обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задоволити.
Окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року в адміністративній справі №460/8199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №460/8199/24 - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська