24 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/20524/23 пров. № А/857/9874/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень (суддя - Щербаков В.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повної ухвали - 31.01.2025),
в адміністративній справі №460/20524/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії з 01.03.2023 на коефіцієнт 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2023 підвищенням перерахованої суми пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168, з урахуванням проведених виплат, без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення ОСОБА_1 підвищення пенсії з 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023 з урахуванням підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 16.12.2023.
21.01.2025 позивач подав до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (в порядку ст.382 КАС України) у спосіб зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/20524/23 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Відповідач подав до суду першої інстанції Звіт від 06.02.2025 про виконання рішення суду у справі №460/20524/23. Просив прийняти цей Звіт.
Позивач подав заперечення на вказаний Звіт про виконання рішення суду. Просив відмовити у прийнятті Звіту.
Розглянувши Звіт про виконання рішення суду в справі №460/20524/23 та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали Рівненський окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 20.02.2025, якою прийняв Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення у справі №460/20524/23.
З цією ухвалою суду від 20.02.2025 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена без дотримання норм матеріального права та з попущеннями процесуальних норм, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги всі аргументи та доводи позивача, викладені у заяві від 21.01.2025 про встановлення судового контролю з даного приводу та запереченнях від 10.02.2025 року до звіту відповідача №1700-0802- 8/8240 і ухвалою від 20.02.2025 року у справі №460/20524/23 помилково визнано дії відповідача по виконанню судового рішення у справі №460/20524/23, що вчинені цілком у правовому полі та з дотриманням норм чинного законодавства. Суд першої інстанції при постановлені оспорюваної ухвали від 20.02.2025 дійшов помилкового висновку щодо правомірності та допустимості дій відповідача щодо обмеження з 01.01.2025 пенсії позивача максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів, встановлених законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб, за нормами Постанови КМУ від 03.05.2025 №1. Внаслідок цього судом першої інстанції не забезпечено належного судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/20524/23 та по суті схвалено за досить сумнівних правових підстав відступлення відповідача з 01.01.2025 від виконання зобов'язань за судовим рішенням у справі №460/20524/23, як набуло законної сили. Вважає скаржник, що норми Постанови КМУ №1 не тільки не відповідають верховенству права та принципам справедливості, визначених чинним законодавством та Конституцією України, а самим грубим чином створюють передумови до утиску та дискримінації позивача особисто, чим принижують гідність та обмежують конституційні права позивача на достойне та справедливе пенсійне забезпечення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 20.02.2025 та ухвалити у справі з приводу розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України та розгляду звіту відповідача нове рішення, за яким відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у прийнятті звіту щодо виконання рішення суду від 15.11.2023 у справі №460/20524/23.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційної скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023 з урахуванням підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач подав до суду першої інстанції заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно не виплачена заборгованість за період з 01.03.2023 по 31.12.2023 у розмірі 15477,00 грн. Також відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії з 01.01.2025, оскільки рішенням суду зобов'язано нараховувати та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/20524/23 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Відповідач подав до суду Звіт про виконання рішення суду у справі №460/20524/23.
Зі змісту Звіту та доданих матеріалів видно, що рішення суду у справі №460/20524/23 включене та обліковується в Реєстрі судових рішень за №602494, а нарахована заборгованість підлягає виплаті в порядку черговості.
Здійснюючи апеляційний розгляд цієї справи за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду у справі №460/20524/23, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Статтею 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення та наявність підстав для формування висновку про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Статтею 382-3 КАС України визначено порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, де суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У розглядуваній справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України та ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/20524/23 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду у справі №460/20524/23.
Зі змісту звіту та доданих матеріалів видно, що на виконання судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ХГ0113379: з березня по вересень 2023 - фактично виплачено по 27225,00 грн, з жовтня по грудень 2023 року - фактично виплачено по 31049,50 грн; сума доплати з березня 2023 року по грудень 2023 року - 15477,00 грн; сума заборгованості у розмірі 15477,00 грн буде виплачена в порядку черговості при находженні відповідних коштів на виконання судового рішення. Відповідно до Розпорядження про перерахунок пенсії позивачу нарахована та виплачена сума пенсії у розмірі 27250,56 грн - пониження суми 32597,20 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Розглянувши звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали Рівненський окружний адміністративний суд постановив 20.02.2025 ухвалу, якою прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення у справі №460/20524/23.
При цьому, перевіряючи виконання рішення суду першої інстанції і постановляючи оскаржувану ухвалу, окружний суд вірно врахував наступне.
За приписами статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1 (далі - Постанова №1), установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01.01.2025 змінилося правове регулювання відповідних правовідносин, оскільки статтею 46 Закону №4059-IX та Постановою №1 введено нові норми, якими встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Проаналізувавши предмет позову у цій справі, судом встановлено, що фактичною підставою для звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України стала незгода позивача із діями відповідача щодо застосування норм постанови КМУ від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Оскільки в справі №460/20524/23 рішення суду від 15.11.2023р. не містило вирішення питання щодо спірних правовідносин із застосуванням статті 46 Закону №4059-IX та Постанови КМУ №1, тому правомірність дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року в частині обмеження розміру пенсії може бути перевірена судом в окремому (іншому) позовному провадженні, а не в порядку приписів статті 382 КАС України.
З наведеного випливає, що в разі незгоди ОСОБА_1 із розміром його пенсії, це нові правовідносини, які виникли внаслідок проведеного відповідачем перерахунку з 01.01.2025 року і позивач вправі звернутися до адміністративного суду з окремим (іншим) позовом.
У даному випадку наявні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору, що виключає можливість застосування спеціальних правових норм щодо судового контрою за виконанням рішення суду, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції є цілком законною та обґрунтованою, що не спростовано доводами апеляційної скарги позивача, а відтак ухвала суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень в адміністративній справі №460/20524/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська