27 жовтня 2025 рокуСправа № 460/3267/25 пров. № А/857/15952/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 26 березня 2025 року), -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо зменшення з 01.01.2008 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, з 81% до 71% сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 81% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2008 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2008, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01.01.2008, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 3, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивачу в 2008 році був пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії позивача, при визначенні її відсоткового розміру не може поширюватися законодавство, яке було прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ як одержувач пенсії за вислугу років з 01.09.1998 відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На дату звільнення із військової служби, вислуга років позивача складає 27 років. Пенсія призначена з 01.09.1998 в розмірі 81% відповідного грошового забезпечення (50% - за 20 років вислуги та + 21 % (7 років х 3 % за кожен рік служби понад 20 років) + 10 % підвищення особі віднесеній до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС).
З 01.01.2008 позивачу було проведено перерахунок пенсії в розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), до складу якої не увійшло 10% підвищення до пенсії, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1.
02.12.2024 позивач звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок пенсії в розмірі грошового забезпечення, визначеного станом на дату призначення пенсії.
ГУПФ листом від 01.01.2025 повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі - Закон №3591-IV) внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, на підставі яких виключено норму, що передбачала збільшення пенсії на 5% та 10% сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у зв'язку з чим, розмір пенсії ОСОБА_1 переглянуто.
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, пунктом 9 Закону № 3591-IV, який набрав чинності 29.04.2006 було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до положень статті 13 Закон №2262-ХІІ (в редакції Закону №3591-IV) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт б статті 12): за страховий стаж 25 років - 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей (пункт в статті 12): за вислугу 15 років - 40% відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2% за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, Законом № 3591-IV було внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту в вказаної статті, шляхом виключення можливості збільшення основної пенсії на 5% та 10% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1 та 2.
Порядок перерахунку призначеної за Законом № 2262-ХІІ пенсії врегульований положеннями статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Виходячи з положень цієї статті, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом, з огляду на це, порядок перерахунку пенсій врегульовано «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 прийнятої у справі №600/5367/23-а зробив висновок про те, що застосування органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
У цій же постанові Верховний Суд зазначив про відсутність підстав для врахування у спірних відносинах висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 березня 2019 року у справі №275/383/17 та від 30 грудня 2021 року у справі №404/5869/16-а.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно виснував про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача з 81% до 71% сум грошового забезпечення як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 1, оскільки такі здійснені в порушення чинного законодавства України та порушують гарантоване державою право позивача на соціальний захист.
Вказані висновки також підтримуються у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі №140/500/21.
Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині недотримання строків звернення до суду позивачем, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що зменшення відсоткового розміру пенсії з 81% до 71% відбулося у 2008 році під час перерахунку пенсії позивача. За наслідками такого перерахунку розмір пенсії позивача підвищився, за наслідками решти перерахунків які мали місце у спірний період розмір пенсії позивача лише зростав. Жодного розпорядження або інформаційного повідомлення про зміну розміру відсотку при обрахунку пенсії позивач від органів пенсійного фонду не отримував, а відтак з огляду на постійне підвищення пенсії позивач не знав та не міг дізнатися що зменшення відсоткового розміру пенсії з 81% до 71%
Таким чином, доводи скаржника про те, що позивач пропустив строк звернення з позовними вимогами про перерахунок пенсії апеляційний суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич