27 жовтня 2025 рокуСправа № 380/24804/24 пров. № А/857/9881/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року (суддя Мартинюк В.Я., м.Львів), -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом №55 засідання комісії ОРТЦК по оформленню військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації (далі - Комісія, Рішення, Протокол відповідно) в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII);
зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлене Протоколом засідання Комісії в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його у відповідній частині, оскаржили сторони, які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять, відповідач:
скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю;
позивач: скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним дотримано порядку та вимог щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що так як він є студентом денної форми навчання у навчальному закладі, що знаходиться за кордоном, то цей навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати довідку про здобувача освіти.
Сторони відзивів на апеляційні скарги не подали.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач розглядаючи заяву позивача, без дослідження обставин звернення у спосіб визначений законодавством, діяв не у спосіб та не у порядку визначених законодавством.
Щодо вимоги з приводу зобов'язання прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то цей суд вказав, що з урахуванням встановлених раніше обставин щодо невірного порядку звернення із відповідною заявою про надання відстрочки, у спірних правовідносинах право особи не може бути захищено у визначений останнім спосіб.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач проходить магістрантське навчання стаціонарної форми у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки м.Лодзь (Польща), що підтверджується довідкою про прийом іноземця на навчання, довідкою про надання статусу студента, контрактом про навчання від 02.09.2024 та іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Позивачем засобами поштового зв'язку «Нова пошта» було направлено відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Відповідач листом від 22.11.2024 повідомив його, що Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки. Причина відмови: до заяви не долучено додаток 9 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Постанова №560, Порядок №560 відповідно).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Законом №3543-XII встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі мають право на звільнення від мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок, серед іншого, визначає порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Згідно з пунктом 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Згідно пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Отже, наведеною нормою для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
При цьому цитоване формулювання не ділить осіб, які є здобувачами освіти, на тих, що навчаються у національних чи закордонних закладах освіти.
Апеляційний суд враховує, що Закон України «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. При цьому освіту в Україні здобувають відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
Водночас, Закон №3543-XII не обумовлює обставину для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, для отримання права на відстрочку, із здобуттям освіти саме за Законом №2145-VIII (в національному закладі освіти), а лише те, що особа повинна здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до частини другої статті 10 Закону №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Апеляційний суд наголошує, що до компетенції Уряду належить лише визначення порядку надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, оформлення надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому право на відстрочку передбачено статтею 23 Закону № 3543-XII
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Апеляційний суд звертає увагу, що Закон № 3543-XII не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов'язкової умови для надання відповідної відстрочки.
Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону №2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Відповідно до частини п'ятої статі 74 Закону №2145-VIII держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Частиною шостою статті 74 Закону №2145-VIII передбачено, що суб'єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Як зазначено у пункті 1, 4 розділу «Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», затвердженого 08.06.2018 Наказом Міністерства освіти і науки України № 620 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі Положення) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
В ЄДЕБО містяться Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1 розділу II головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу III Положення уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти України за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
На переконання апеляційного суду, визначальне значення має встановлення обставини навчання за денною або дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, при цьому такий рівень освіти є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до Постанови № 560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є студентом першого курсу магістерського навчання стаціонарної форми Вищої школи внутрішньої безпеки (м. Лодзь, Польща).
Строк навчання: з 01.10.2024 по 30.09.2027.
Як уже вказано вище, спірне Рішення відповідача ґрунтується на ненаданні позивачем довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
При цьому відповідач не здійснив оцінку поданих позивачем документів про навчання в іноземному навчальному закладі, що свідчить про поверхневий підхід до розгляду зави ОСОБА_1 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції що відповідачем розглянуто заяву позивача без з'ясування обставин подання такої заяви, а саме чи особисто подав, чи надіслав (подав) поштою.
При цьому, апеляційний суд наголошує на тому, що ні у позові, ні у відзиві на позов сторони не покликались на таку умову, як недолік оскаржуваного Протоколу. Відтак, такі висновки суд здійснив поза межами предмету спору.
Спірне Рішення відповідача підлягає скасуванню з підстав того, що оскільки ОСОБА_1 є студентом першого курсу стаціонарної форми навчання Вищої школи внутрішньої безпеки (м. Лодзь, Польща), та цей навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати таку Довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560, позивач не може бути позбавлений права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації статті 23 Закону №3543-XII.
Як наслідок, рішення суду про необхідність визнання протиправним та скасувати Рішення Комісії про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (Протокол), підлягає зміні в мотивувальній частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки апеляційний суд у спірних правовідносинах не може перебирати на себе повноваження іншого органу та, відповідно, встановлювати достатність документів та підстав для надання відстрочки від призову на час прийняття рішення уповноваженим органом.
Таким чином, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання РОТЦК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII та додані до неї документи, прийняти відповідне рішення за результатом розгляду заяви, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає зміні його мотивувальної частини та скасуванню в частині відмовлених позовних вимог.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року:
змінити в частині мотивів задоволення позову;
скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити постанову, якою позов в цій частині задовольнити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.
В решті позову в цій частині відмовити.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич