Справа № 342/899/25
Провадження № 2-а/342/18/2025
24 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
секретаря судового засідання Малик Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Югов С.А. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив поновити строк на оскарження постанови як пропущений з поважних причин,скасувати постанову №2978 від 17.07.2024про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити, стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що згідно постанови №2978 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень через відсутність 09.07.2024 о 17.00 год у нього військово-облікового документу, що є порушенням вимоги ч.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, а вчинення протиправної, винної дії чи бездіяльності не доведено поза розумним сумнівом.
09.07.2024 року щодо ОСОБА_1 складено протокол за ч.3 ст. 210-1 КУпАП через відсутність військово-облікового документу. Зазначив, що останній не був обізнаним про складання щодо нього протоколу, а факт відображення у протоколі відсутності військово-облікового документа є необґрунтованим та надуманим.
09.07.2024 на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 пред'явив свій військовий квиток №497 від 18.09.2000 разом із обліково-послужною карткою (форма №6), які видані ІНФОРМАЦІЯ_3 , та довідку ВЛК про придатність до військової служби №50/4/144 від 15.03.2024, після чого його відпустили. Однак, як стало йому відомо 11.09.2025, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорували це та притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутність військово-облікового документа під час перевірки.
30.07.2024 під час оформлення відстрочки від призову на військову службу позивач змінив свій паперовий військово-обліковий документ на такий нового зразка № НОМЕР_1 від 30.07.2024, виданий ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким користується в даний час. Після заміни старого ВОД на новий у нього залишилась копія обліково-послужної картки (форма 6) до військового квитка №497 від 18.09.2000. Згідно довідки №3888 від 23.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу.
Отже, висновки відповідача, що у ОСОБА_1 09.07.2024 не було при собі військово-облікового документу не підтверджується доказами у справі.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного письмового доказу щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 -1 КУпАП, та сам по собі протокол, за відсутності інших об'єктивних доказів, не може бути доказом винуватості.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи на 17.07.2024, однак відповідач, всупереч вимогам ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим порушено право на захист.
У справі №342/1487/24, провадження №2-а/342/1/2025, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно рішення Городенківського районного суду від 17.02.2025, яке набрало законної сили 20.03.2025, скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2979 від 17.07.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу закрито. За змістом оскаржувана і скасована постанова у справі №342/1487/24 №2979 від 17.07.2024 є ідентичною постанові №2978 від 17.07.2024, тобто позивача вдруге притягнуто до того самого виду відповідальності за теж правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України.
Крім цього, у назві оскаржуваної постанови №2978 від 17.07.2024 зазначено про порушення ОСОБА_1 ч.3 ст.210-1 КупАП, проте за змістом оскаржуваної постанови, підсумовуючи своє рішення про винуватість ОСОБА_1 , відповідач вказує на порушення ним ч.3 ст.210 КУпАП, що свідчить про недотримання відповідачем вимог ст.280 КУпАП щодо з'ясування обставин у справі про адміністративне правопорушення. Діюче на час прийняття оскаржуваної постанови законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не давало підстав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 на складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови від 17.07.2024. Саме з 17.07.2024 законодавчо встановлена можливість у притягненні до адміністративної відповідальності військовозобов'язаних за ст.ст. 210,210-1 КУпАП, проте доказів того, що позивач з 18.05.2024 до 16.07.2024 порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідачем не наведено. Вважає, що постанова №2978 від 17.07.2024 винесена відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі відповідачем виконано вимоги ст.ст. 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КупАП, та з порушенням вимог ст.61 Конституції України.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
24.09.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 09.07.2024 не мав при собі військово-облікового документа та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та поліцейського, у результаті чого був доставлений для складання та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Своїми протиправними винними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказані порушення призвели до порушенням ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» почав діяти особливий період, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
29.09.2025 від представника ОСОБА_1 - Югова С.А. надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач не спростував доводів позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, просить вимоги позову задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача Югов С.А. подав заяву про розгляд справи без участі позивача та за його відсутності. Позовні вимоги підтримають в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Згідно постанови №2978 від 17.07.2024 року ОСОБА_1 09.07.2024 о 17.00 год, у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу, доставлений співробітниками Чернівецького РУП ГУНП до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання адміністративного протоколу, що узгоджується з вимогами ст.259 КУпАП, п.16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. У зв'язку з цим, уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол серії ЧРТЦК №3/314 від 09.07.2024 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000 гривень.
У вказаній постанові у графі «копію постанови отримав, підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», підпис відсутній.
У матеріалах справи відсутні дані, що вказували б на належне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судом встановлено, що за даними військово-послужної картки до військового квитка №497 від 18.09.2000 ОСОБА_1 22.04.1999 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби в мирний час по гр.І Підлягає медичному переосвідченню.
Згідно копії військово-облікового документа №240320219309640200035 ОСОБА_1 за рішенням військово-лікарської комісії від 15.03.2024 є придатним на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 у 2024 від 15.03.2024 №50/4/144 гр.ІІ ст., підлягає повторному медичному огляду 15.03.2025.
За даними копій Резерв+ ОСОБА_1 перебуває на обліку, уточнив дані вчасно - 04.11.2024. Відстрочка до 07.02.2025.
Також ОСОБА_1 згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.08.2024 №3888 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такий, що зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю на строк до 09.11.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Даним Порядком передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з ст. 49 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період'у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно з ст.ст. 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа». Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Частинами 5 та 6 вказаної Постанови передбачено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції. Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Згідно ч.9. Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Представник позивача стверджує, що останній під час дії воєнного стану завжди носить із собою військово-обліковий документ, користується мобільним застосунком «Резерв+», де сформовано електронну форму військово-облікового документу.
Відповідач на спростування вимог позивача жодних документів не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім цього, до матеріалів позову долучено рішення Городенківського районного суду від 17.02.2025 про скасування постанови начальника ЧРТЦКта СП №2979 від 17.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі, яке набрало законної сили 20.03.2025.
Тобто судом встановлено, що за тих же обставин, які викладені у оскаржуваній постанові №2978 від 17.07.2024 року щодо ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.07.2024 винесено постанову № 2979 за ч.3 ст.210-1 КУпАП про накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На думку суду, ОСОБА_1 належним чином обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення з позовом про оскарження постанови № 2978 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки дізнався про неї лише 11.09.2025 року, що відповідачем не спростовано, а тому вважає можливим його поновити.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають наявність в діях позивача події і складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин вказаних в оскаржуваній постанові, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, та провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 484,48 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.7-10, 139, 210-1, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2978 від 17.07.2024 року.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальностізадовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2978 від 17.07.2024про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати судового збору - 484,48 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: Югов Сергій Анатолійович, адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя Андріюк І. Г.