Справа № 600/5540/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
27 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просить:-визнати протиправною відмову Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 4279-4070/K-17/8-2400/24 від 30.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки;- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати з 03.09.2024 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.09.2016 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» як працівнику освіти обчисленої за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
03.09.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески за останні три роки.
30.09.2024 відповідач листом повідомив позивача, що згідно заяви від 03.09.2024 та наданих документів проведено переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Розрахунок розміру пенсії позивача проведено виходячи із загальної страхового стажу 34 роки 11 місяців 10 днів (врахованого по 31.08.2016) або 419 місяців : 12 місяців : 100% х 1%, де 1% - величина оцінки одного року страхового стажу). Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.08.2016 (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків), при індивідуальному коефіцієнті 1,31389. Середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2024 становить 10503,85 грн (7994,47 грн х 1,31389, де 7994,47 грн збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, Який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796 = 7994,47 грн)).
Враховуючи наведене, у листі відповідачем наголошено, що підстав для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021 - 2023 роки (з урахуванням п. 2 ст. 40 Закону) для обчислення розміру пенсії немає.
Не погодившись із призначенням (перерахунком) пенсії без застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Разом з тим, у постановах від 10.04.2019 (справа № 211/1898/17) та від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу 01.09.2016 була призначена пенсія за вислугу років на умовах передбачених Законом № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся у 2024 році вперше.
Також встановлено, що позивач 03.09.2024 звертався до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати пенсію у зв'язку із переходом на інший вид пенсії, а саме: із пенсії за вислугу років, призначену 01.09.2016 на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме: пенсію за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 (справа № 380/21644/23) (провадження № К/990/44098/24).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком (по інвалідності) за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком (по інвалідності) передбачена іншим законом.
Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з ч. 2 ст. 40 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції доходить обґрунтованого висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Тому, з метою ефективного захисту порушеного права, обгрунтовано зобов'язав відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком з 03.09.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.