Справа № 580/3654/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Кобаля М.І.,
Штульман І.В.,
При секретарі: Долинської Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року за розглядом заяви ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФР38865 від 03.01.2024, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
27 червня 2025 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №580/3654/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 272377,32 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконано в повному обсязі в частині виплати стягувачу донарахованої пенсії у вказаній вище сумі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року відмовлено повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (вх. від 27.06.2025 №32859/25) про зміну способу та порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі №580/3654/24.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання (заяву) про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, тому наявні підстави для задоволення подання (заяви) про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання Головне управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум виплати даної пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то неможливо змінити спосіб та порядок виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 580/3654/24.
При цьому, у відзиві відповідач просив розглядати справу без участі позивача.
Інші сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, а подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі відповідно до статті 304 КАС України є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області надіслано лист від 26.05.2025, у якому повідомлено, що на виконання вищевказаного рішення суду, позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати пенсії в розмірі 272377,32 грн, втім виплата цих коштів буде здійснена за наявності відповідного бюджетного асигнування.
Тобто, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування на погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями, сума боргу у розмірі 272377,32 грн наразі позивачу не виплачена.
З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 272377,32 грн. не узгоджується зі змістом статті 378 КАС України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, у силу вимог статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року адміністративний позов задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
При цьому, вказане рішення в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду виконано та здійснено перерахунок, згідно якого сума доплати після перерахунку складає 272377,32 грн.
У даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є не виплата суми боргу у розмірі 272377,32 грн протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №580/3854/24.
У свою чергу, судом першої інстанції було відмічено, що вчинені на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду заходи: перерахунок пенсії, нарахування доплати в розмірі в сумі 272377,32 грн свідчать про виплату цих коштів позивачу у порядку черговості після виділення бюджетних асигнувань на такі цілі.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відтак, враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість у розмірі 272377,32 грн, нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №580/3654/24 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості з пенсії в розмірі 272377,32 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованою заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують рішення суду першої інстанції.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній у справі.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №580/3654/24, яке набрало законної сили, в частині, що стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2024 №ФР38865 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 272377,32 грн (двісті сімдесят дві тисячі триста сімдесят сім гривень 32 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді М.І. Кобаль
І.В. Штульман