Справа № 640/3662/22
про залишення апеляційної скарги без руху
24 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 00184410706 від 30.07.2021.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 вперше подану Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області) у липні 2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 09.04.2025, а копію його повного тексту отримано відповідачем в електронному кабінеті 09.06.2025 о 15:23, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 09.06.2025. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на нього з урахуванням вихідних днів було 09.07.2025. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 06.10.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху зумовлено об'єктивними причинами у вигляді відсутності коштів для сплати судового збору, а відтак невідкладне повторне подання апеляційної скарги з усунутими недоліками згідно усталеної практики Верховного Суду свідчить про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Окремо звертає увагу на гарантоване національним і міжнародним законодавством право на апеляційний перегляд судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС в Одеській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 у зв'язку з несплатою судового збору, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 11.07.2025 о 00:46, що підтверджується відомостями з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»). Указаним судовим рішенням було надано п'ятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 задоволено клопотання відповідача та продовжено строк для усунення недоліків на п'ять днів. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 05.08.2025, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 06.08.2025 о 22:14, що підтверджується відомостями КП «ДСС», повернув ГУ ДПС в Одеській області вперше подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 у справі № 815/6482/15.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.06.2021 у справі №320/2061/20.
Відтак, на переконання суду, додана до апеляційної скарги платіжна інструкція від 02.10.2025 №3205 про сплату судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що будь-яких доказів щодо відсутності коштів на рахунках ГУ ДПС в Одеській області протягом червня-жовтня 2025 року відповідачем не надано.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 06.10.2025, тобто більше ніж через п'ять місяців з моменту ухвалення оскаржуваного рішення та майже через два місяці з моменту отримання 07.08.2025 копії ухвали від 05.08.2025 про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
При цьому, ГУ ДПС в Одеській області не наведено аргументів, які б перешкоджали останньому невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше поданої.
У площині наведеного суд відхиляє аргументи відповідача про необхідність врахування позицій Верховного Суду, висловлених у постановах від від 15.05.2020 у справі №820/1212/17 та від 04.02.2021 у справі №640/526/19, оскільки обставини згаданих справ є відмінними від справи №640/3662/22, в якій, як було підкреслено вище, вдруге апеляційну скаргу подано майже через два місяці з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС в Одеській області не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС в Одеській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення із наданням пояснень та документального підтвердження вчинення дій, спрямованих на усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк