Справа № 707/927/25
2/703/977/25
27 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 109266 грн. 00 коп. заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 вересня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3161788 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 15000 грн 00 коп. та зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.
Взятий на себе обов'язок позивач виконав належним чином, відповідач отримав грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-13092023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №3161788 від 16 вересня 2022 року.
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів, сплати відсотків за користування кредитом, становить 109266 грн 00 коп.
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість і судові витрати.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 березня 2025 року справу було передано за підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в порядку ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію наведеної ухвали було направлено сторонам.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
У наданому суду відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказав, що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими. Вказав, що позивачем не надано суду доказів щодо правомірності нарахування пені, штрафів та процентів, порядку розрахунку суми боргу, а також доказів на підтвердження переходу до нього прав вимоги за договорами факторингу. Також просив врахувати, що він є військовослужбовцем та проходить наразі військову службу.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов'язань.
16 вересня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3161788 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 15000 грн 00 коп., строком на 360 днів.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.
Згідно з п. 1.4.2 Договору знижена процентна ставка становить 1,49% в день та застосовується якщо клієнт до 16.10.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів , що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі , не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 1.5 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 19652,26% річних (п. 1.5.1 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19652,26% річних (п.1.5.2 Договору).
Згідно п. 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 122460 грн 00 коп. (п.1.6.1 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 120221 грн 25 коп.
Відповідно до п.2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати , а клієнт зобов'язаний на вимогу товариства сплатити штраф у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 2250 грн 00 коп., на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 165 грн 00 коп., починаючи з 5 дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3161788 від 16.09.2022 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Факт перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «УПР» від 04.03.2024 №4451-0403.
Зі змісту кредитного договору від 16 вересня 2022 року вбачається, що при його укладенні позичальником було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного, та електронна адреса.
Кредитний договір та Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3161788 від 16.09.2022 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також відповідачем електронним підписом підписано паспорт споживчого кредиту в якому зазначено, крім іншого, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та порядок повернення кредиту.
В подальшому між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору №3161788 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 червня 2023 року, 04 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 18 липня 2023 року та 26 липня 2023 року.
Відповідно до п.2 додаткового договору від 28 червня 2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн. у термін до 01 липня 2023 року.
Згідно п.3 додаткового договору товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн.
Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п.2 додаткового договору (п.4 додаткового договору).
Відповідно до п.2 додаткового договору від 04 липня 2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн. у термін до 07 липня 2023 року.
Згідно п.3 додаткового договору товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн.
Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п.2 додаткового договору (п.4 додаткового договору).
Відповідно до п.2 додаткового договору від 10 липня 2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн. у термін до 16 липня 2023 року.
Згідно п.3 додаткового договору товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн.
Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п.2 додаткового договору (п.4 додаткового договору).
Відповідно до п.2 додаткового договору від 18 липня 2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 4500 грн. у термін до 24 липня 2023 року.
Згідно п.3 додаткового договору товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі 10500 грн.
Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п.2 додаткового договору (п.4 додаткового договору).
Відповідно до п.2 додаткового договору від 26 липня 2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн. у термін до 01 серпня 2023 року.
Згідно п.3 додаткового договору товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі 7500 грн.
Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п.2 додаткового договору (п.4 додаткового договору).
Однак відповідач умов додаткових договорів не виконав.
Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача за договором №3161788 від 16.09.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 13 вересня 2023 року становить 109266 грн 00 коп., з яких: 15000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 94266 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як вбачається з довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №3161788 від 16.09.2022 ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор К199; дата та час відправки ідентифікатора позичальнику: 16.09.2022 о 13:16; номер телефону, на який було направлено ідентифікатор +380633720392.
Кредитний договір та Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3161788 від 16.09.2022 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К199.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Лінеура Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», було укладено Договір факторингу №ККЛУ-13092023 від 13 вересня 2023 року.
Також 13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №ККЛУ-13092023 від 13 вересня 2023 року.
Згідно наявного у справі витягу з реєстру боржників до договору факторингу факторингу №ККЛУ-13092023 від 13 вересня 2023 року за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість за кредитним договором у розмірі 109266 грн 00 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 15000 грн 00 коп., за відсотками - 94266 грн 00 коп.
Відповідно до умов вказаного Договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №3161788.
20 лютого 2025 року ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги №ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», яким право вимоги за кредитним договором №3161788 від 06 грудня 2022 року відступлене ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал».
Також відповідачу направлено повідомлення - вимога про необхідність сплати боргу в розмірі 109266 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, як частково, так і у повному обсязі, матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позову відповідач вказав що позивачем не надано суду доказів щодо правомірності нарахування пені, штрафів та процентів, порядку розрахунку суми боргу, а також доказів на підтвердження переходу до нього прав вимоги за договором факторингу.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 94266 грн 00 коп. то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.4.1 Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.
Згідно з п. 1.4.2 Кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,49% в день та застосовується якщо клієнт до 16.10.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 19652,26% річних (п. 1.5.1 Договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19652,26% річних (п.1.5.2 Договору).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений правильно.
Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, щодо розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
Доводи відповідача про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим не заслуговують на увагу, оскільки в умовах договору сторони погодили між собою розмір відсотків за користування кредитними коштами, з яким відповідач погодився, підписавши кредитний договір №3161788 від 16.09.2022, а відсотки нараховувалися за процентною ставкою, яка передбачена умовами договору протягом строку його дії.
Пеня та штрафи відповідачу не нараховувалися.
Одночасно слід відхилити заперечення відповідача стосовно того, що позивач неправомірно набув права грошової вимоги на підставі договору факторингу з урахуванням такого.
За приписами ст.204 ЦК України, яка регламентує презумпцію дійсності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так як договір факторингу, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі, на час вирішення спору є дійсними, у судовому порядку недійсними не визнавався та доказів щодо його нікчемності (невідповідності умов імперативним вимогам законодавства) суду не надавалося, суд вважає, що відповідний договір є дійсними та таким, що регламентує правовідносини, визначені ним.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положення ст.1049 ЦК України, яким визначено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 109266 грн 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. та 5000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.4, 12, 13, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №3161788 від 16.09.2022 у сумі 109266 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. та 5000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього - 116688 (сто шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.Я. Биченко