27.10.25
Справа № 635/7614/24
Провадження № 6/635/60/25
27 жовтня 2025 року сел.. Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Бондаренко І.Е. розглянувши матеріали заяви товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердікт капітал», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,
установив:
До Харківського районного суду Харківської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні № 64525052, відкритому приватним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса № 20580 від 03.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 ,
Заявник просить замінити у виконавчому провадженні первісного стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» - його, як правонаступником. На обґрунтування заяви надано: витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ВП № 64525052, де боржником значиться ОСОБА_1 , предмет стягнення - стягнення коштів; копію виконавчого напису № 20580 від 03.02.2021; договір відступлення права вимоги (цесії) між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» від 15.02.2023 із витягом із реєстру боржників/актом приймання-передачі, у якому, серед іншого, зазначений боржник ОСОБА_1 та заборгованість за кредитним договором № 014/0465/82/0216473; договір відступлення права вимоги між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» від 30.05.2023 з відповідними актами приймання-передачі та актом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, заявник посилається на безперервність переходу права грошової вимоги від первісного стягувача до нього та вважає себе матеріальним правонаступником у спірному зобов'язанні, а отже - таким, що має бути замінений у статусі стягувача у ВП № 64525052.
Боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд заяви судом за місцем виконання виконавчого напису, однак у судове засідання не з'явився, письмових заперечень не подав. Приватний виконавець також був повідомлений про судовий розгляд; клопотань, що перешкоджали б вирішенню заяви по суті, не надходило.
1. Щодо процесуальної форми розгляду та підсудності
Суд самостійно кваліфікує подане звернення як заяву про заміну сторони виконавчого провадження у розумінні статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 442 Цивільного процесуального кодексу України. Такі заяви розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі виконавчих написів нотаріусів, вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-93цс22) сформулювала правовий висновок, згідно з яким питання примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, у тому числі заміна сторони у відкритому виконавчому провадженні, належить до компетенції суду цивільної юрисдикції за місцем виконання такого виконавчого напису. Вказаний висновок Великої Палати є обов'язковим для судів загальної юрисдикції.
Місцем виконання у цьому випадку є місце проживання боржника ОСОБА_1 , який зареєстрований у межах територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області. Таким чином, заява підсудна саме цьому суду.
Суд доходить висновку, що заява подана з дотриманням правил юрисдикції та територіальної підсудності, і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
2. Норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню
За змістом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку він замінив.
Стаття 442 ЦПК України передбачає, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частини перша і третя статті 12 ЦПК України покладають на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається.
Отже, для заміни стягувача у виконавчому провадженні суд має встановити сукупність таких обставин:
факт існування і відкриття виконавчого провадження щодо конкретного боржника;
факт набуття заявником саме тієї грошової вимоги, що є предметом примусового виконання
у цьому ВП;
безперервність переходу права вимоги від первісного стягувача до заявника;
відповідність заявника статусу правонаступника у розумінні ст. 15 Закону «Про виконавче провадження».
3. Оцінка доказів щодо правонаступництва
Матеріали заяви містять витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно з яким приватним виконавцем відкрито ВП № 64525052 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал». Цей документ підтверджує наявність відкритого виконавчого провадження, його сторони та предмет стягнення - грошові кошти.
До заяви долучено договір відступлення (цесії), укладений 15.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» як первісним кредитором і ТОВ «Кампсіс Фінанс» як новим кредитором. У витягу з реєстру боржників/акті приймання-передачі до цього договору окремо ідентифіковано боржника ОСОБА_1 та вказано заборгованість за конкретним кредитним договором (зазначений номер кредитного договору, зокрема № 014/0465/82/0216473), що лежить в основі вимоги, яка стала предметом виконавчого напису нотаріуса.
Також додано договір відступлення права вимоги від 30.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс», з актом приймання-передачі прав вимоги і актом зарахування зустрічних однорідних вимог, з якого вбачається, що ТОВ «Кампсіс Фінанс» передало ТОВ «Дебт Форс» той самий портфель заборгованостей, у тому числі право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за зазначеним договором споживчого кредиту.
Подані копії договорів, актів приймання-передачі та витягів структуровані таким чином, що дозволяють встановити:
первісного кредитора (ТОВ «Вердикт Капітал»);
послідовних набувачів прав вимоги (ТОВ «Кампсіс Фінанс», далі ТОВ «Дебт Форс»);
ідентифікацію боржника (П.І.Б., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 );
характер і джерело боргу (зобов'язання зі споживчого кредиту, заборгованість за яким стала предметом виконавчого напису);
те, що передане право є саме грошовою вимогою, яка вже перебуває на примусовому виконанні у ВП № 64525052.
Таким чином, у матеріалах наявний безперервний ланцюг правонаступництва вимоги:
ТОВ «Вердикт Капітал» , далі ТОВ «Кампсіс Фінанс», далі ТОВ «Дебт Форс».
Суд оцінює ці докази як належні і допустимі для цілей статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вони безпосередньо підтверджують перехід саме тієї грошової вимоги, що є предметом примусового виконання.
Жодних доказів, які б спростовували дійсність наведених договорів відступлення права вимоги або заперечували факт переходу права вимоги від первісного стягувача до заявника, боржником чи іншими особами не подано.
Суд додатково зазначає, що для вирішення питання про заміну стягувача на правонаступника закон не вимагає надання доказів фактичного проведення повного взаєморозрахунку між цедентом і цесіонарієм (наприклад, платіжних доручень), оскільки предметом судового контролю є саме перехід суб'єктивного права вимоги до боржника, а не внутрішні фінансові відносини між юридичними особами - учасниками договорів цесії.
Отже, надані матеріали у своїй сукупності підтверджують, що на дату звернення до суду саме ТОВ «Дебт Форс» є матеріальним правонаступником первісного стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» у зобов'язанні щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яке примусово виконується у ВП № 64525052.
4. Межі розгляду судом
Суд звертає увагу, що вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні не є і не може бути способом:
перевірити правомірність або дійсність виконавчого напису нотаріуса № 20580 від 03.02.2021;
встановити наявність або відсутність заборгованості по суті спірних кредитних правовідносин, включно з перевіркою добросовісності кредитора як сильнішої сторони у споживчому кредиті, повноти переддоговірного інформування споживача, відповідності умов кредиту Закону України «Про споживче кредитування», тощо;
визначати розмір фактичної заборгованості на певну дату чи її склад (тіло кредиту, проценти, штрафні санкції тощо);
вирішувати спір про недійсність договорів відступлення права вимоги.
Ці питання можуть бути предметом окремого судового провадження (наприклад, позову боржника про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, або спору про захист прав споживача у сфері кредитування), але не є предметом цього розгляду. У межах даної заяви суд вирішує лише процесуальне питання - хто саме, з огляду на надані докази цесії, повинен бути зазначений як стягувач у відкритому виконавчому провадженні № 64525052.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка виходить з того, що заміна сторони у виконавчому провадженні є процесуальною корекцією суб'єкта стягнення, а не ревізією законності виконавчого документа загалом.
5. Висновок суду
Оцінивши подані докази в їх сукупності, керуючись статтями 12, 81, 442, 446 ЦПК України, статтями 512, 514 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, суд доходить висновку, що:
Виконавче провадження № 64525052 дійсно відкрите на виконання виконавчого напису нотаріуса № 20580 від 03.02.2021 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Первісним стягувачем у цьому виконавчому провадженні є ТОВ «Вердикт Капітал».
Право грошової вимоги до боржника за відповідним договором споживчого кредиту було послідовно відступлене: спочатку від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс», а потім від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс».
ТОВ «Дебт Форс» підтвердило свій статус правонаступника належними і допустимими доказами; таких доказів достатньо для заміни стягувача у ВП № 64525052.
Заперечень, що спростовували б безперервність правонаступництва або ставили під сумнів ідентичність вимоги, суду не подано.
Отже, встановлена судом сукупність обставин свідчить про наявність підстав для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні № 64525052: замість товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» належить зазначити товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» як його правонаступника.
У випадку ж, якщо б заявник не довів існування відкритого виконавчого провадження щодо саме цього боржника, належну ідентифікацію боржника ОСОБА_1 у договорах цесії, або безперервний перехід права вимоги саме за тим зобов'язанням, яке покладено в основу виконавчого напису та примусово виконується у провадженні № 64525052, суд був би зобов'язаний відмовити у заміні стягувача, оскільки за відсутності доведеного правонаступництва заміна сторони у виконавчому провадженні була б процесуально неможливою.
З огляду на встановлені обставини, у даній справі наявні правові та фактичні підстави для задоволення заяви та заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні № 64525052.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, статтями 55, 442, 258-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 64525052, відкритому на підставі виконавчого напису № 20580 від 03 лютого 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 64525052, відкритому на виконання виконавчого напису нотаріуса № 20580 від 03.02.2021 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 , а саме: замість
товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799499, місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5Б, м. Киїів, 04053)
визначити стягувачем
товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: вул.. Харківське шосе, 201/203, 2А, офіс 602, м. Київ, 02121).
Ухвалу направити учасникам та приватному виконавцю, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 64525052, для виконання. Суд звертає увагу, що ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається також приватному виконавцю відповідно до вимог статті 442 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. У разі розгляду питання за відсутності всіх учасників справи строк набрання законної сили обчислюється з моменту підписання ухвали суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо проголошено лише вступну та резолютивну частини або питання вирішено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя: І.Е.Бондаренко