Провадження № 2/641/2920/2025 Справа № 641/5627/25
(заочне)
27 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді - Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» - Романенко М.Е. звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 13.04.2018 №129798 у розмірі 20737,09 грн, сплачений судовий збір сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 13.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та гр. ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено договір про надання фінансового кредиту № 129798 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 7000 грн шляхом перерахування на рахунок відповідача безготівковим шляхом коштів, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» в загальній сумі 15845,00 грн., а саме: сума основного боргу - 3500,00 грн; сума боргу за процентами - 1890,00 грн; сума боргу за пенею та штрафами - 10455,00 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 15.08.2018 укладено додаткову угоду № 4, відповідно до якої на підставі реєстру прав вимоги № 5 від 15.08.2018 право вимоги до ОСОБА_1 за Договором перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»). На суму заборгованості позивач також нарахував штрафні санкції, інфляційні та 3% річних, відтак загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, становить - 20 737,09 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач правом на відзив не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 справа передана на розгляд судді Василенко О.Я.
Ухвалою від 05.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судові засідання 11.09.2025, 01.10.2025 та 27.10.2025 представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судові засідання 11.09.2025, 01.10.2025 та 27.10.2025 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судових повісток на адресу її реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
13.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 укладено індивідуальна частина договору № 129798 про надання фінансового кредиту (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надає клієнту грошові кошти в розмірі 2500,00 грн (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 47-49). Сторони погодили такі умови: фіксована процентна ставка за користування кредитом 1,71 % від суми кредиту за кожен день користування (624,15 % річних); строк дії Договору 30 днів, але до повного виконання своїх зобов'язань за ним; кредит надається шляхом перерахування на банківський картковий рахунок через внутрішньодержавні платіжні системи (п. 1.2-1.5 Договору). Договір укладений через інформаційно - телекомунікаційну систему (ІТС) Товариства, частиною якої є офіційний вебсайт Товариства, підписаний з боку відповідача ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим нею на її фінансовий номер.
На виконання Договору Товариство видало кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) відповідача, через платіжну систему платіжного провайдера - ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» що підтверджується повідомленням платіжного провайдера від 22.05.2025 №5606-ВП (а.с. 20-28) та довідкою Товариства від 22.05.2025 №4844/25-Е (а.с. 51-55).
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, а 15.08.2018 укладено додаткову угоду № 4 до договору факторингу, відповідно до яких та на підставі Реєстру прав вимог №5 від 15.08.2018 права вимоги за Договором перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (правонаступником якого є ТОВ «ВІН ФІНАНС») в сумі 5390,00 грн (а.с.12-13, 16,17, 36-38).
На суму заборгованості позивач нарахував штрафні санкції, інфляційні та 3% річних, відтак загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, становить - 20 737,09 грн, з яких сума основного боргу 0 3500,00 грн, сума боргу за процентами - 1890,00 грн, сума боргу за пенею та штрафами - 10455,00 грн, сума збитків з урахуванням 3% річних - 1 427,35 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 3 464,74 грн.
Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, відповідно до п. 6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суд встановив, що Договір укладено за допомогою ІТС, частиною якої є офіційний вебсайті Товариства у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписано з боку відповідача одноразовим ідентифікатором, що отриманий нею на її фінансовий номер, зазначений при реєстрації, що відповідає приписам п. 6 ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п. 12 ч. 1 ст. 1, ст.17 Закону «Про електронні довірчі послуги». Отже, оскільки Договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
На виконання Договору Товариство надало відповідачу кредит в сумі 3500,00 грн. Кредит надано через платіжну систему платіжного провайдера, що надає послуги позивачу.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до наведеного розрахунку заборгованості за Договором відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконувала, заборгованість відповідача за Договором за сумою (тілом) кредиту становить 3500,00 грн, за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 1890,00 грн. Проценти нараховані в межах строку кредитування. Отже, вимоги в частині стягнення зазначених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нараховування одночасного штрафу і пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання відповідача, як позичальника, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наданий відповідачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відбулось одночасне нарахування пені та штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за один і той самий період суперечить положенням статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Правова позиція щодо неможливості одночасного нарахування штрафу і пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором висловлена в Постановах ВС від 30.10.2024 по справі № 465/5653/15-ц та від 26.06.2024 по справі № 343/1656/15.
Згідно із наданим розрахунком заборгованості сума нарахованої пені становить 9 555,00 грн (в межах 90-денного присічного строку нарахування, визначеного Договором), штраф нарахований у сумі 900 гривень (а. с. 30-32).
Керуючись приписами статті 61 Конституції України, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення штрафу у сумі 900,00 гривень.
Крім того, відповідно до ч.2, 3 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла в період, за який нараховані штрафні санкції, у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи дані приписи законодавства, загальна сума неустойки за Договором не може перевищувати 1750,00 грн= (3500 грн/2). Отже, вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 1750,00 грн.
Щодо нарахування позивачем, як новим кредитором, інфляційних збитків та 3 % річних у відповідності до приписів частини 2 статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Суд погоджується з можливістю нарахування інфляційних збитків (втрат) та 3% процентів річних за період визначений позивачем. При цьому розрахунку вказаних сум не повинні включатися суми штрафних санкцій.
З огляду на викладене, розмір інфляційних збитків за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 становить 1 178,60 грн (розрахунок виконаних з використанням калькулятора інформаційно-аналітичної системи «Ліга»).
Три проценти річних за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 нараховуються у сумі 485,54 грн (розрахунок виконаних з використанням калькулятора інформаційно-аналітичної системи «Ліга»).
Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 8804,14 грн (3500,00 грн + 1890,00 грн, +1750,00 грн (пеня) +1178,6 грн +485,54 грн).
Щодо розподілу судових витрат
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правової допомоги від 22.03.2024 №33, додаткову угоду до Договору №33, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 04.07.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), на суму 5000 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 3151,55 грн: (2422,40 грн судового збору + 5 000 грн витрат на правову допомогу) х 42,46% (відсоток задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 13.04.2018 №129798 у розмірі 8804,14 (вісім тисяч вісімсот чотири грн 14 коп.) та судові витрати в розмірі 3151,55 (три тисячі сто п'ятдесят одну грн 55 коп.)грн, а всього - 11955,69 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн 69 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Учасники справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38750239, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Я.Василенко