Справа № 639/3676/24
Провадження № 1-кп/639/138/25
28 жовтня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222030000054 від 20.03.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Любка Котелевського району Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, працевлаштованої медичною сестрою в комунальному підприємстві «2-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», заміжньої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист у кримінальному провадженні на підставі угоди про надання правової допомоги від 12.07.2024,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_4 вчинила злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Опішнянської селищної ради та КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою отримання необхідних медичних документів, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, проходження медико-соціальної експертизи, в подальшому встановлення останній II групи інвалідності та отримання довідки про здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи, що надасть сину останньої, який проходить військову службу в Збройних Силах України, право звільнитись із військової служби під час дії воєнного стану, вчинила злочин за таких обставин:
Так, 18.02.2024, в денний час доби, ОСОБА_4 зателефонувала зі свого мобільного телефону з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 через додаток для обміну повідомленнями й аудіо- та відеодзвінками «Viber» на мобільний телефон, який належить раніше незнайомій їй ОСОБА_6 з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_2 , номер мобільного телефону з абонентським номером мобільного оператора зв'язку якої ОСОБА_4 попередньо дізналась у ОСОБА_8 . У ході телефонної розмови у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе та третіх осіб у розмірі 200 000 грн (двісті тисяч гривень) за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Так, ОСОБА_4 , будучи обізнаною про дію воєнного стану, поширеного на території України, який введено на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України №2102-IХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався в подальшому та діє до теперішнього часу, під час якого здійснюється проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час розмови повідомила ОСОБА_6 про необхідність надання їй неправомірної вигоди у розмірі 200 000 грн (двісті тисяч гривень) за вплив на прийняття рішення посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в розумінні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме:
- посадовими особами закладів охорони здоров'я, серед яких КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Опішнянської селищної ради, щодо складання та видачі необхідних медичних документів, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, які передбачені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, за формами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;
- посадовими особами КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» щодо проходження медико-соціальної експертизи та в подальшому встановлення II групи інвалідності, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», і сприянні в отриманні довідки про здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи, що надасть сину ОСОБА_6 , який проходить військову службу в Збройних Силах України, право звільнитись з військової служби під час дії воєнного стану, що передбачено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.
При цьому ОСОБА_4 , діючи з корисливою метою одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 200 000 грн (двісті тисяч гривень), повідомила останній, що без надання зазначеної грошової суми для передачі в подальшому третім особам та без її посередництва вона не зможе самостійно отримати необхідні медичні документи, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, пройти медико-соціальну експертизу, в подальшому встановити II групу інвалідності та отримати довідку про здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи, що надасть сину останньої, який проходить військову службу в Збройних Силах України, право звільнитись із військової служби під час дії воєнного стану, в іншому випадку документи їй ніхто не складе та не видасть.
Надалі, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_4 в період часу з 18.02.2024 по 20.02.2024 неодноразово телефонувала та надсилала повідомлення зі свого мобільного телефону з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 через додаток для обміну повідомленнями й аудіо- та відеодзвінками «Viber» на мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 , з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_2 , та під час розмов і листування пропонувала ОСОБА_6 передати їй неправомірну вигоду у розмірі 200 000 грн (двісті тисяч гривень) шляхом переводу на банківську карту № НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
При цьому ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб від ОСОБА_6 , з метою спонукання останньої до надання їй грошових коштів у сумі 200 000 грн (двісті тисяч гривень), повідомила про необхідність надання додатково 8 000 грн (вісім тисяч гривень) для першочергових обстежень, одночасно цього разу додавши, що вказані грошові кошти у сумі 8 000 гривень, які необхідно надати, не входять в основну суму 200 000 гривень, які в кінцевому результаті необхідно надати ОСОБА_4 за вчинення вищевказаних протиправних дій, на підставі чого у ОСОБА_6 буде можливість встановити II групу інвалідності, та під час розмов та листування запитувала, чому досі вона не перевела грошові кошти.
Після цього ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 8 000 гривень шляхом переводу на банківську карту № НОМЕР_3 для себе та третіх осіб, за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в період часу з 01.03.2024 по 26.03.2024, неодноразово телефонувала та надсилала повідомлення зі свого мобільного телефону з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 через додаток для обміну повідомленнями й аудіо- та відеодзвінками «Viber» на мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 , з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_2 , та під час розмов і листування пропонувала ОСОБА_6 передати їй неправомірну вигоду у розмірі 200 000 гривень, шляхом переводу на банківську карту № НОМЕР_3 або передання при зустрічі за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб від ОСОБА_6 у сумі 200 000 гривень, 27.03.2024 о 13:30 зустрілась із ОСОБА_11 поблизу ТРЦ «КЛАСС» за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1А, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від останньої частину грошових коштів у сумі 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень) для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
Після цього ОСОБА_4 , діючи умисно та з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_6 про необхідність в подальшому надання їй другої частини неправомірної вигоди у розмірі 185 000 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч гривень) за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
Продовжуючи вчиняти протиправні дії, в період часу з 08.03.2024 по 04.04.2024 ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, неодноразово телефонувала та надсилала повідомлення зі свого мобільного телефону з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 через додаток для обміну повідомленнями й аудіо- та відеодзвінками «Viber» на мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 , з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_2 , та під час розмов і листування повідомляла ОСОБА_6 про необхідність надання їй другої частини неправомірної вигоди у розмірі 185 000 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч гривень), шляхом переводу на банківську карту № НОМЕР_3 або передання при зустрічі за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави.
У подальшому, 04.04.2024 о 12:00 ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_11 поблизу готельно-ресторанного комплексу «RIVA» за адресою: м. Харків, вулиця Полтавський Шлях, 207-А, та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 200 000 грн (двісті тисяч гривень), діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, повторно повідомила останній про необхідність надання їй другої частини неправомірної вигоди у сумі 185 000 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч гривень) за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищезазначених установ, уповноваженими на виконання функцій держави. Під час розмови ОСОБА_4 також повідомила, що в іншому випадку ОСОБА_9 самостійно не зможе отримати необхідні медичні документи, не зможе пройти медико-соціальну експертизу та в подальшому встановити ІІ групу інвалідності і одразу отримала від ОСОБА_6 вказані грошові кошти у сумі 185 000 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч гривень).
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України.
ІІ. Надані обвинуваченою ОСОБА_4 показання та позиція обвинуваченої щодо пред'явленого обвинувачення
На початку судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 частково визнала вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, посилаючись на те, що грошовими коштами потерпілої вона заволоділа шляхом обману, при цьому не мала наміру будь-яким чином впливати на прийняття рішень посадовими особами установ, уповноваженими на виконання функцій держави. Крім цього обвинувачена ОСОБА_4 зазначала, що в її діях відсутня така кваліфікуюча ознака як «вимагання неправомірної вигоди».
Допитана у судовому засіданні 19.06.2025 обвинувачена ОСОБА_4 надала показання, що протягом 20 років вона працювала медичною сестрою, останнім часом працювала в медичних підрозділах у ДТЕК та ТОВ «Нова Пошта». У мережі Інтернет вона побачила інформацію про те, що деякі люди в Україні оформлюють інвалідність за грошову винагороду. Після цього вона вирішила обманним шляхом заволодіти грошовими коштами, які їй були необхідні для лікування та проведення операції. Так, до неї звернулася її знайома ОСОБА_10 , яка попросила допомогти її знайомій з міста Харкова у проходженні медико-соціальної експертної комісії (далі за текстом МСЕК) для оформлення групи інвалідності, за що вона готова надати значну грошову винагороду. Цією жінкою, як стало відомо пізніше, виявилася ОСОБА_9 . У розмові з ОСОБА_11 вона пообіцяла, що надасть їй таку допомогу. Після цього вона звернулася до ОСОБА_12 , яка працює медичною сестрою в Опішнянській амбулаторії, щоб вона зробила на ім'я ОСОБА_6 направлення до лікаря невролога в медичний заклад, розташований у місті Полтаві. Будь-яких інших дій вона не вчиняла. Під час розмови з ОСОБА_11 вона дійсно повідомила їй про те, що за оформлення ІІ групи інвалідності необхідно надати грошові кошти у сумі 200 000 грн. Насправді вона не знала нікого із лікарів чи інших працівників зі складу МСЕК та не мала можливості впливати на прийняття ними рішення про встановлення ІІ групи інвалідності. Спочатку ОСОБА_9 перевела на її банківську картку грошові кошти у сумі 8 000 грн за здачу аналізів та первинні медичні обстеження. Надалі, під час першої особистої зустрічі, ОСОБА_9 передала їй грошові кошти у сумі 15 000 грн. Під час другої особистої зустрічі ОСОБА_9 передала їй ще грошові кошти у сумі 185 000 грн, після чого її затримали працівники правоохоронних органів.
Після зміни прокурором обвинувачення (обвинувальний акт від 05.09.2025 з формулюванням зміненого обвинувачення у порядку ст. 338 КПК України) обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що визнає вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Під час допиту у судовому засіданні 07.10.2025 обвинувачена ОСОБА_4 надала показання, що вона дійсно отримала грошові кошти від потерпілої ОСОБА_6 за допомогу в оформленні інвалідності. Надалі, у знайомих лікарів чи медичних працівників вона хотіла дізнатися як допомогти цій жінці в оформленні інвалідності. У разі, якщо б їй вдалося дізнатися щось про оформлення групи інвалідності, то вона б допомогла їй, якщо б не вдалося це зробити, то вона б повернула грошові кошти частинами.
Обвинувачена ОСОБА_4 надала показання, що на той час у неї не було будь-яких знайомих лікарів, медичних працівників чи працівників МСЕК, через яких можливо було б оформити групу інвалідності.
ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин та висновки суду
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, її винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , а також сукупністю досліджених письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
Так, допитана у судовому засіданні 31.03.2025 потерпіла ОСОБА_9 надала показання, що у неї є знайома ОСОБА_15 , яка працювала продавцем в її кіоску, де вона здійснює діяльність як фізична особа-підприємець. У розмові з ОСОБА_15 вона поскаржилася, що має захворювання, а саме: грижу хребта та пупкову грижу, однак не має часу на проходження медичних обстежень. Під час розмови ОСОБА_16 повідомила, що у неї є знайома на ім'я ОСОБА_17 , яка працює медичною сестрою в лікарні, вона допоможе їй пройти необхідні медичні обстеження та оформити групу інвалідності, для можливості отримувати пенсію в подальшому. Вона погодилася, щоб ОСОБА_18 надала її номер телефону ОСОБА_17 . Через деякий час їй першою зателефонувала ОСОБА_17 , як виявилося в подальшому, це була ОСОБА_4 , в телефонній розмові остання повідомила, що необхідно надати 8 000 грн за медичні обстеження та аналізи, які вона перевела на її банківську картку. Протягом 2-4 тижнів ОСОБА_4 писала їй повідомлення, що вона проходить необхідні обстеження без її участі, повідомляла, що інформація про це є в системі «Helsi». Надалі ОСОБА_4 повідомила їй, що за проходження обстеження та оформлення ІІ групи інвалідності необхідно заплатити ще 200 000 грн. На це вона повідомила ОСОБА_17 , що у неї немає такої великої суми коштів. Спочатку вона вважала, що така сума коштів має офіційно сплачуватися будь-якою особою за оформлення групи інвалідності. Після цього ОСОБА_17 почала казати, що потрібно надати якусь частину цієї суми коштів, щоб лікарі почали оформлювати документи. Надалі ОСОБА_4 постійно прискорювала передачу їй грошових коштів та почала вимагати гроші. Така наполегливість ОСОБА_17 її насторожила, оскільки зацікавленою особою у терміновому вирішенні цього питання мала б бути вона.
Потерпіла ОСОБА_9 надала показання, що під час спілкування зі знайомими їй стало відомо, що оформлення групи інвалідності в Україні здійснюється безкоштовно, тому вона вирішила звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Письмову заяву подавала до управління поліції, яке розташоване в районі Південного вокзалу м. Харкова. Надалі вона прибула до прокуратури, де провели її допит. Також вона добровільно надала для огляду належний їй мобільний телефон із листуванням із ОСОБА_4 , де вони обговорювали питання щодо сплати грошових коштів за оформлення інвалідності. У подальшому ОСОБА_4 продовжувала їй писати та вимагала терміново сплатити грошові кошти за оформлення групи інвалідності. Також ОСОБА_4 повідомляла їй, що вона вже багатьом допомогла зробити групу інвалідності та казала про те, що вона вже зареєструвала її у себе вдома. Вона повідомляла, що МСЕК буде проводитися у місті Полтаві без особистої участі ОСОБА_6 . Вказані грошові кошти ОСОБА_4 мала віддати тим людям, які займаються цим питанням. З якими саме посадовими особами та в якій медичній установі Полтавського регіону домовлялася ОСОБА_4 , вона їй не повідомляла. Вона пояснювала, що виступає посередником у передачі грошових коштів вказаним особам, собі грошові кошти вона не залишає та особистого фінансового інтересу у неї немає. Також у розмові ОСОБА_4 казала, що вказана сума коштів у розмірі 200 000 грн включає в себе й оформлення документів про здійснення за нею догляду як за інвалідом ІІ групи. Такий догляд могли оформити або її донька, або син, який на той час проходив військову службу в Збройних Силах України.
Під час допиту потерпіла ОСОБА_9 підтвердила, що перша зустріч із ОСОБА_19 відбулася поблизу супермаркету «Класс», що розташований на Холодній горі у м. Харкові. Під час цієї зустрічі вона передала ОСОБА_4 частину грошових коштів у сумі 15 000 грн. В ході зустрічі ОСОБА_4 сказала їй, що вона може не хвилюватися та у разі, якщо щось не вийде, то вона їй поверне грошові кошти. Також вона через термінал пересилала на банківську карту ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4 000 грн, як оплату вартості її проїзду на автомобілі до міста Харкова. Наступна зустріч із ОСОБА_4 відбулася поблизу комплексу «Riva» у м. Харкові, під час якої вона особисто передала ОСОБА_4 іншу частину грошових коштів у сумі 185 000 грн. Грошові кошти у сумі 15 000 грн та 185 000 грн їй надавали співробітники поліції. Ініціатором переписки та спілкування з нею виступала сама ОСОБА_20 , яка постійно писала, що необхідно оплатити грошові кошти наперед, бо без грошей «ніхто нічого робити не буде». У системі «Helsi» було лише одне направлення від терапевта до іншого лікаря, однак ніяких результатів обстежень та аналізів там не було. Як відбувалося це обстеження та її реєстрація в іншій області, вона не розуміла, тому підозрювала, що це можуть бути обманні дії зі сторони ОСОБА_4 . Під час спілкування ОСОБА_4 не висловлювала погроз особисто їй чи членам її родини, вона лише зазначала, що «якщо вона не заплатить грошові кошти, ніхто нічого робити не буде».
Під час допиту у судовому засіданні 10.04.2025 свідок ОСОБА_8 надала показання, що вона працює на одному підприємстві разом із чоловіком ОСОБА_21 . З ОСОБА_4 вона особисто не знайома, знає лише, що остання працює медичною сестрою. Одного разу їй зателефонувала ОСОБА_20 , яка запропонувала їй надання допомоги в проходженні аналізів та оформленні медичних документів. Під час розмови вона повідомила ОСОБА_4 , що особисто їй така допомога не потрібна, однак є знайома з міста Харкова - ОСОБА_22 (як встановлено в ході судового розгляду це була потерпіла ОСОБА_9 ), в якої є захворювання спини, їй потрібна допомога у здачі аналізів, проходженні оглядів у лікарів та оформленні документів, щоб вона могла раніше вийти на пенсію. Після цього вона надала ОСОБА_4 номер мобільного телефону своєї знайомої, щоб вони вже самі спілкувалися між собою. Надалі в розмові знайома повідомила їй, що ОСОБА_20 є аферисткою та за надання допомоги запросила дуже велику суму грошей.
Допитана у судовому засіданні 10.04.2025 свідок ОСОБА_13 надала показання, що вона працює сімейним лікарем в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Опішнянської селищної ради. Пацієнтки ОСОБА_9 вона особисто ніколи не бачила та ніколи з нею не спілкувалася, в неї на прийомі остання не була. Як стало відомо в подальшому, медична сестра ОСОБА_14 , з якою вона працює, записала вказану пацієнтку на особистий прийом, після чого в електронній системі «Helsi» оформила на її ім'я направлення до лікаря-невролога. У медичної сестри ОСОБА_14 був доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи «Helsi» та вона внесла вказані відомості до системи про видачу направлення. Це був одиничний випадок щодо видачі направлення без її відома.
Під час допиту у судовому засіданні 31.03.2025 свідок ОСОБА_14 надала показання, що вона працює медичною сестрою в Опішнянській амбулаторії. Із ОСОБА_4 вона була раніше знайома, оскільки остання раніше працювала медичною сестрою в терапевтичному відділенні. У розмові з нею ОСОБА_4 попросила видати направлення до лікаря-невролога для жінки, яка є переселенкою. Надалі вона в системі «Helsi» від імені лікаря ОСОБА_13 оформила відповідне направлення на ім'я ОСОБА_6 до лікаря невролога. При цьому, їй нічого не було відомо про будь-які наміри ОСОБА_4 .
Окрім показань потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд дослідив письмові та речові докази у кримінальному провадженні, які в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину.
Так, заявою ОСОБА_23 від 20.03.2024 підтверджується, що остання звернулася до Харківського управління ДВБ НП України про вжиття заходів та притягнення до кримінальної відповідальності жінки на ім'я ОСОБА_17 , номер мобільного телефону НОМЕР_4 , яка представилась медичним працівником, вимагає з неї грошові кошти у сумі 200 000 грн за оформлення медичних документів та оформлення ІІ групи інвалідності (судова справа том № 1 арк. 101).
Протоколом огляду предмету від 20.03.2024 та додатками до протоколу (судова справа том № 1 арк. 111-146) підтверджується, що під час огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy А13», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який належить потерпілій ОСОБА_6 , номер телефону ? НОМЕР_2 ,? в додатку «Viber» виявлено чат з контактним номером ? НОМЕР_1 ?, який підписаний як ОСОБА_17 , при відкритті якого виявлено листування у період часу з 18.02.2024 по 20.03.2024, а саме:????????????????????????????????????????????????????????????????
- 18.02.2024 - вхідні повідомлення про можливість оформлення довідки по догляду та необхідність здійснення доплати за медичні обстеження;
- 19.02.2024 - вхідні повідомлення про те, що через систему «Helsi» випишуть направлення до лікарів та направлення на аналізи;
- 20.02.2024 - вхідні повідомлення про необхідність направлення документів та переказу грошових коштів у сумі 8 000 грн, цього ж дня о 12:22:40 здійснено платіж на суму 8 040,20 грн, отримувач: ОСОБА_4 ;
- 22.02.2024, 28.02.2024 та 01.03.2024 - вхідні повідомлення про необхідність термінового направлення документів;
- 01.03.2024 - вхідне повідомлення про видачу електронного направлення в системі «Helsi»;?
- 01.03.2024, 04.03.2024, 09.03.2024, 11.03.2024, 15.03.2024 - вхідні повідомлення про необхідність надіслання документів поштою та здійснення доплати грошових коштів;
- 15.03.2024 - вхідні повідомлення наступного змісту: «дуже довго тягните», «з мене требують документи і доплати», а також про необхідність здійснення оплати: «Ну ви ж мені повинні 200 тис …», а 18.03.2024 - про необхідність термінового переказу «3 000».
При огляді мобільного телефону в додатку «Helsi» також виявлено медичну карту на ім?я ОСОБА_9 ? НОМЕР_2 ?, декларація діюча №0001-К11Н-8800. При переході у вкладку «прийоми» виявлено прийом 01.03.2024 у період часу з 10:45-11:00 год у сімейного лікаря ОСОБА_13 , встановлено діагноз основний: L94 Остеохондроз. У додатку «Helsi» виявлено направлення №7605-0612-7486-6505 на консультацію до лікаря невролога, яке видано на ім?я ОСОБА_6 (судова справа том № 1 арк. 147-158).????????????????????????????????
З досліджених відомостей про рух грошових коштів за банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що оформлена на ім'я ОСОБА_4 , які отримано на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.04.2024 у справі №639/1871/24 (провадження №1-кс/639/555/24), встановлено, що 20.02.2024 о 12:22:42 відбулося поповнення рахунку на суму 8 000 грн, переказ з карти ПриватБанку через додаток Приват24, відправник: ОСОБА_9 (судова справа том № 2 арк. 96-108).
Фактичними даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 29.03.2024 та додатках до нього (судова справа том № 1 арк. 165-207) підтверджується, що під час огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy А13», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який належить потерпілій ОСОБА_6 , номер телефону ? НОМЕР_2 ,? в додатку «Viber» виявлено чат з контактним номером ? НОМЕР_1 ?, який підписаний як ОСОБА_17 , при відкритті якого виявлено листування у період часу з 21.03.2024 по 27.03.2024, а саме:????????????????????????????????????????????????????????????????
- 21.03.2024, 22.03.2024, 24.03.2024 та 25.03.2024 - вхідні повідомлення про необхідність зустрічі та з'ясування питання, що робити далі;
- 25.03.2024 - вихідне повідомлення про можливість сплати частини коштів - «15 тис.», вхідні повідомлення про можливість оплати грошових коштів на банківську картку та відправки документів «Новою поштою», а також обмін повідомленнями з домовленістю про зустріч та оплату коштів за проїзд у сумі 4 000 грн;
- 27.03.2024 - вихідне повідомлення про переказ 4 000 грн та обмін повідомленнями щодо узгодження місця зустрічі у місті Харкові.
Протоколом огляду предмету від 05.04.2024 та додатками до протоколу (судова справа том № 1 арк. 208-223) підтверджується, що під час огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy А13», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який належить потерпілій ОСОБА_6 , номер телефону ? НОМЕР_2 ,? в додатку «Viber» виявлено чат з контактним номером ? НОМЕР_1 ?, який підписаний як ОСОБА_17 , при відкритті якого виявлено листування у період часу з 01.04.2024 по 03.04.2024, а саме:????????????????????????????????????????????????????????????????
- 01.04.2024 та 03.04.2024 - вхідні повідомлення про необхідність підготовки всієї суми грошей та документів, а також обмін повідомленнями про узгодження часу та місця зустрічі, під час якої буде надана вся сума грошових коштів.
Зі змісту досліджених протоколів огляду предмету від 20.03.2024, 29.03.2024 та 05.04.2024 встановлено, що огляд мобільного телефону проведено в присутності потерпілої ОСОБА_6 , якій належав вказаний мобільний телефон (судова справа том № 1 арк. 111, 165, 208).
Крім цього, 20.03.2024 потерпіла ОСОБА_9 надала прокурору письмову заяву про дозвіл на доступ до відомостей, які містилися в цьому мобільному телефоні (судова справа том № 1 арк. 110), проведення огляду предмету не було пов'язано з подоланням систем логічного захисту, тому вказаний огляд було здійснено з дотриманням вимог статей 223, 237, ч. 2 ст. 264 КПК України.
Довідкою інспектора ДВБ НП України ОСОБА_24 підтверджується, що Харківському управлінню Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції видано грошові кошти, передбачені асигнуванням загального фонду державного бюджету для забезпечення оперативно-розшукової діяльності, в сумі 19 000 грн, з метою використання у кримінальному провадженні №42024222030000054 від 20.03.2024 (судова справа том № 2 арк. 200).
Змістом протоколу огляду, ксерокопіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27.03.2024 підтверджується, що потерпілій ОСОБА_6 були вручені грошові кошти у сумі 4 000 грн для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (судова справа том № 2 арк. 201-205).
Протоколом огляду, ксерокопіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27.03.2024 підтверджується, що потерпілій ОСОБА_6 були вручені грошові кошти у сумі 15 000 грн для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (судова справа том № 2 арк. 206-213).
Протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 29.03.2024 та дослідженим відеозаписом (додаток до протоколу - карта пам'яті MHCI №181) підтверджується, що 27.03.2024 о 09 год 58 хв ОСОБА_9 , знаходячись біля терміналу ПриватБанк за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, здійснила поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито на ім'я ОСОБА_4 , на суму 4 000 грн (судова справа том № 2 арк. 187-188).
Вказана негласна слідча (розшукова) дія була проведена на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_25 реєстр. №1921т від 22.03.2024, якою надано дозвіл на здійснення аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 22.05.2024 (судова справа том № 2 арк. 183-186).
Фактичними даними, які відображені у протоколі про наслідки проведення негласної слідчої розшукової дії: контроль за вчиненням злочину - спеціальний слідчий експеримент від 27.03.2024 підтверджується, що 27.03.2024 з 09 год 58 хв по 10 год 00 хв гр. ОСОБА_9 , знаходячись біля терміналу ПриватБанку за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, здійснила перерахування коштів у сумі 4 000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
У подальшому о 13 год 33 хв відбулася зустріч ОСОБА_6 з гр. ОСОБА_4 біля торгівельного центру «Класс» за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, під час якої ОСОБА_4 отримала від Нарманії Маріне прозорий файл із документами та пачку грошових купюр (судова справа том № 2 арк. 214-216).
Негласна слідча (розшукова) дія - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, проведена на підставі постанови прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 №312 від 25.03.2024 та доручення прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 №313 від 25.03.2024 (судова справа том № 2 арк. 189-196).
Протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 29.03.2024 та дослідженими відеозаписами (додатки до протоколу - карти пам'яті MHCI №178, №179, №186) підтверджується, що 27.03.2024 о 13 год 33 хв відбулася зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_4 біля входу до торгівельного центру «Класс» за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, в ході якої вони обговорювали питання проходження МСЕК та оформлення групи інвалідності для Нарманії Маріне. У ході розмови ОСОБА_4 повідомила, що особисто в неї було близько 15 чоловік, яких вона провела через комісію МСЕК, при цьому, двом особам повернули грошові кошти. Також ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_6 буде зроблено тимчасову реєстрацію в Полтаві. Оформлення ІІ групи інвалідності буде здійснюватися по захворюванню - грижа спини, про що будуть видані відповідні документи. Під час зустрічі ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 копії документів та грошові кошти у сумі 15 000 грн, після чого ОСОБА_4 зазначила, що залишок грошових коштів складає 185 000 грн (судова справа том № 2 арк. 161-166).
Вказана негласна слідча (розшукова) дія проведена на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_25 реєстр. №1920т від 22.03.2024, якою надано дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 , строком до 22.05.2024 (судова справа том № 2 арк. 156-159).
Протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 23.04.2024 та дослідженими аудіозаписами (додаток до протоколу на DVD-R диску №185) підтверджується, що під час проведення слідчої дії зафіксовано зміст розмов з мобільного номера телефону НОМЕР_1 , яким користувалася ОСОБА_4 , з особою, яка користувалася номером телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (судова справа том № 1 арк. 239), які відбувалися 01.04.2024 та 02.04.2024, а саме: щодо неможливості підписання та видачі документів, оскільки лікарі перебувають на комісії у військкоматі. Під час розмови вказана особа повідомила ОСОБА_4 , що якщо люди не хочуть чекати оформлення документів, то без проблем документи будуть повернуті (судова справа том № 2 арк. 172-178).
Вказана негласна слідча (розшукова) дія була проведена на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_25 реєстр. №1920т від 22.03.2024, якою надано дозвіл на здійснення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за мобільним номером НОМЕР_1 , яким користувалася ОСОБА_4 , строком до 22.05.2024 (судова справа том № 2 арк. 156-159).
Протоколом про виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів - грошових коштів від 29.03.2024 та долученими до протоколу документами підтверджується, що на АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» було виготовлено несправжні (імітаційні) засоби - грошові купюри номіналом 500 грн в кількості 370 штук - ЗГ1548000 (судова справа том № 2 арк. 225-230).
Протоколом огляду, копіювання та вручення несправжніх імітаційних засобів - грошових купюр від 04.04.2024 підтверджується, що потерпілій ОСОБА_6 було вручено несправжні імітаційні засоби - грошові купюри номіналом по 500 грн в кількості 370 штук, на загальну суму 185 000 грн. Всі несправжні імітаційні засоби мають однакову серію та номер - ЗГ1548000 (судова справа том № 2 арк. 231-235).
Фактичними даними, які відображені в протоколі про наслідки проведення негласної слідчої розшукової дії: контроль за вчиненням злочину - спеціальний слідчий експеримент від 04.04.2024 підтверджується, що 04.04.2024 о 12 год 04 хв на паркувальному майданчику автотранспорту поблизу ресторану «Riva Park Shale» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 207-А, відбулася зустріч гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_4 , де під час розмови ОСОБА_27 дістала із сумки прозорий файл із грошовими коштами та передала ОСОБА_4 (судова справа том № 2 арк. 236-237).
Негласна слідча (розшукова) дія - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, проведена на підставі постанови прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 №337 від 28.03.2024 та доручення прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 №338 від 28.03.2024 (судова справа том № 2 арк. 217-224).
Протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 09.04.2024 та дослідженими відеозаписами (додатки до протоколу - карти пам'яті MHCI №180, №194) підтверджується, що 03.04.2024 о 12 год 03 хв відбулася зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на паркувальному майданчику поблизу ресторану «Riva Park Shale» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 207-А. Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 , що їй нікуди приїжджати не потрібно, вона все зробить та пройде сама, тимчасово зареєструє останню у себе вдома. Коли документи із МСЕК будуть готові, то їй зателефонують. Встановлений діагноз буде - міжхребцева грижа. Після цього ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 імітаційні грошові кошти у сумі 185 000 грн (судова справа том № 2 арк. 167-171).
Вказана негласна слідча (розшукова) дія проведена на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_25 реєстр. №1920т від 22.03.2024, якою надано дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 , строком до 22.05.2024 (судова справа том № 2 арк. 156-159).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.04.2024 та дослідженим відеозаписом підтверджується, що 04.04.2024 о 12 год 10 хв в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (судова справа том № 2 арк. 3-7).
У ході особистого обшуку затриманої ОСОБА_4 у неї було вилучено:
- 4 пачки купюрами номіналом по 500 грн кожна в кількості 368 шт. на загальну суму 184 000 грн (імітаційні гроші), кожна купюра маркована однаковою серією ЗГ 1548000;
- мобільний телефон марки Realme C21Y RMX3261 64 GB imei НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ;
- грошові кошти в сумі 14 000 грн купюрами номіналом по 500 грн кожна;
- грошові кошти в сумі 24 500 грн купюрами номіналом по 500 грн кожна;
- посвідчення з фотокарткою ОСОБА_4 , видане КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», копія ІПН на ім?я Нарманія Маріне НОМЕР_10 , копія посвідки на постійне проживання в України серії НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_9 , копія витягу Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_9 .
Постановою слідчого від 05.04.2024 грошові кошти, речі та документи, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (судова справа том № 2 арк. 8-13).
Суд враховує, що грошові кошти у сумі 14 000 грн, які були вилучені 04.04.2024 при обшуку особистих речей у сумці ОСОБА_28 , за серіями та номерами купюр співпадають із грошовими купюрами номіналом 500 грн, які були вручені 27.03.2024 потерпілій ОСОБА_6 для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину та були передані ОСОБА_4 під час їх попередньої зустрічі, яка відбулася 27.03.2024 (судова справа том № 2 арк. 5, 207).
Фактичними даними, відображеними у протоколі обшуку від 04.04.2024, підтверджується, що в ході проведення обшуку у приміщенні КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Опішнянської селищної ради за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, смт Опішня, вул. Нова, 54, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2024 у справі №639/1871/24 (провадження №1-кс/639/480/24), в службовому кабінеті №11 на робочому столі медичної сестри ОСОБА_14 виявлено Журнал обліку надання медичної допомоги ТПО, а також вилучено витяг з інформаційної медичної системи «Helsi» від 01.03.2024, пацієнт: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк. (судова справа том № 2 арк. 49-61).
З витягу з інформаційної медичної системи «Helsi» встановлено, що 01.03.2024 пацієнт ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на прийомі в лікаря ОСОБА_13 , діагноз: Основний - L94 Остеохондроз, призначення: №67002 консультація невролога (судова справа том № 3 арк. 35).
З дослідженої копії «Журналу обліку надання медичної допомоги тимчасово переселеним особам» встановлено, у вказаному журналі відсутні відомості про реєстрацію на прийом пацієнтки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (судова справа том № 3 арк. 36).
З копії «Журналу реєстрації аналізів і їх результатів» КНП «ЦПМСД» Опішнянської селищної ради (розпочато 12.06.2023) та «Журналу реєстрації аналізів та їх результатів» КНП «ЦПМСД» Опішнянської селищної ради (розпочато 20.10.2023) встановлено, що в них відсутні відомості про пацієнта ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (судова справа том № 3 арк. 37).
Протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 21.05.2024 підтверджується, що в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії отримано та зафіксовано відомості, які містяться в електронній інформаційній системі, а саме: в мобільному телефоні Reаlme C21Y RMX3261, IMEI НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зафіксовані на MHСI-карту від 24.04.2024 та використовуються як джерело доказів у кримінальному провадженні (судова справа том № 2 арк. 246-247).
Вказану негласну слідчу (розшукову) дію було проведено на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_30 реєстр. №2539т від 19.04.2024 (судова справа том № 2 арк. 241-244).
Протоколом огляду предмету від 10.06.2024 (судова справа том № 2 арк. 248-253) та дослідженим під час судового розгляду речовим доказом - мобільним телефономRealme C21Y, модель RMX3261, серійний номер 1721133810FA09UK, ІМЕІ 1: НОМЕР_12 , IMEI 2: НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 , підтверджуються такі обставини:
- виявлено чат з контактним номером телефону НОМЕР_14 , який підписаний «той що групу робить», вказаний номер належить ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (судова справа том № 1 арк. 238), в якому виявлено листування наступного змісту: 26.03.2024 - «Добрий день це ОСОБА_32 , ще довго чекати, перекажіть ОСОБА_33 , що і до чого. Бо мені ніяк балакати через неї»; 01.04.2024 - «Добрий день це ОСОБА_34 , що скажете. Хоч приблизно»;
- в додатку «Messenger Facebook» виявлено чат з користувачем, зареєстрований як ОСОБА_35 , в ході листування ОСОБА_4 просить вказану особу видати направлення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із тексту листування також зрозуміло, що ОСОБА_36 виконала прохання ОСОБА_4 ;
- в додатку «Viber» чат з контактним номером НОМЕР_7 , який підписаний як « ОСОБА_37 робить вакцини», вказаний номер телефону належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (судова справа том № 1 арк. 239), при відкритті зазначеного чату виявлено листування про надання допомоги за грошову винагороду для отримання та виготовлення документів щодо групи інвалідності на осіб з прізвищами або їх родичів - ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_32 , ОСОБА_40 НОМЕР_16, ОСОБА_41 , ОСОБА_49 НОМЕР_17, ОСОБА_42 . В чаті також виявлено направлення в програмі «Helsi» на осіб ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 . В чаті зазначений номер карти № НОМЕР_15 , на який пересилали грошові кошти за надану допомогу, а також є обговорення оформлення групи інвалідності та ціни за це, остання ціна за оформлення групи - 250 тисяч гривень. Зі змісту листування також встановлено, що саме вказана особа допомагала ОСОБА_4 в оформленні інвалідності третім особам за грошову винагороду.
Фактичними даними, які містяться в протоколі огляду предмету (мобільного телефону ОСОБА_4 ) від 10.06.2024, підтверджується, що остання вела спілкування та надавала допомогу в оформленні групи інвалідності за грошову винагороду й іншим особам (крім потерпілої ОСОБА_6 ), тобто вона мала реальну можливість впливати на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, до повноважень яких входить встановлення особі групи інвалідності, що здійснюється відповідними комісіями за результатами проходження медико-соціальної експертизи (судова справа том № 2 арк. 248-253).
Таким чином, показання обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що у неї не було будь-яких знайомих, через яких можна було б здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з метою оформлення певній особі групи інвалідності за грошову винагороду, суд оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_4 та визнання її винуватості.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також сукупністю досліджених письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_4 .
При кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує, що з об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, полягає в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі за текстом ККС ВС) в постанові від 29.03.2021 у справі №554/5090/16-к зазначила про те, що диспозиція ч. 2 ст. 369-2 КК текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, поняттям впливу охоплюється в тому числі використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (непідпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв'язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою, або обіцяє здійснити такий вплив.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв?язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.
Згідно з правовою позицією ККС ВС, яка викладена у постанові від 22.06.2023 у справі №170/607/18 (провадження №51-4197км22), об'єктивна сторона кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 369-2 КК характеризується активною поведінкою - діями, які вчиняються тільки особою-посередником і полягають, зокрема, в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою. Частина 2 ст. 369-2 КК також передбачає відповідальність за злочин з формальним складом, який визнається закінченим у разі одержання неправомірної вигоди, для себе чи третьої особи, з моменту фактичного отримання особою-посередником хоча б частини такої вигоди. Одержання неправомірної вигоди обумовлене здійсненням з боку особи-посередника впливу на прийняття рішення уповноваженою особою.
В постанові ККС ВС від 21.11.2022 у справі №991/492/19 (провадження №51-491кмп21) зазначено, що спосіб здійснення впливу й те, чи мав місце такий вплив, перебувають поза межами об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, а тому безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації за ч. 2 ст. 369-2 КК не мають, а перебувають поза межами складу згаданого злочину. Фактично у ст. 369-2 КК йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
Під час судового розгляду встановлено, що потерпіла ОСОБА_9 звернулася до ОСОБА_4 як до медичного працівника (медичної сестри), яка може надати їй допомогу у проходженні медичного обстеження та в подальшому в отриманні другої групи інвалідності. За усвідомленням потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_4 була здатна здійснити реальний вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення.
Зі змісту досліджених розмов та листування встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово повідомляла потерпілій ОСОБА_6 про те, що вона має необхідні зв'язки та зможе допомогти останній пройти МСЕК та оформити другу групу інвалідності по захворюванню - грижа спини, про що будуть видані відповідні документи, а також зможе допомогти їй отримати довідку проздійснення догляду за особою, яка має інвалідність.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_4 повідомляла потерпілій ОСОБА_6 , що без надання їй неправомірної вигоди для передачі в подальшому третім особам та без її посередництва остання не зможе отримати необхідні медичні документи, не зможе оформити інвалідність ІІ групи та отримати довідку на постійний догляд за особою, яка має інвалідність, а у разі ненадання грошових коштів - такі документи їй ніхто не оформить та не видасть, підкріплюючи ці твердження такими цитатами: «оплату з мене требують», «вони нічого не роблять», «щоб на мене не ображались, якщо щось піде не так», «треба щось робити, бо буде капець», «поки ви не оплатите, ніхто нічого робити не буде».
В постанові ККС ВС від 21.05.2024 у справі №686/8627/22 (провадження №51-72км24) зроблено висновок, що факт встановлення особі групи інвалідності є юридично значущим і тягне за собою багато правових наслідків як соціального характеру, так і іншого характеру. Органи, які уповноважені на встановлення цього факту, вочевидь діють від імені держави, оскільки реалізовують її функцію саме в частині встановлення інвалідності певній особі.
Держава завжди реалізовує свої функції через конкретні, створені нею органи чи уповноважених нею осіб.
Залежно від сфери прийняття рішення відповідні функції держави здійснюють створені для цього інституції. У частині встановлення факту інвалідності таким органом, який покликаний здійснювати функції держави, є медико-соціальні експертні комісії. Члени таких комісій приймають рішення від імені такої комісії, а отже в ході прийняття юридично значущих рішень комісії вони є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів підтверджується, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від потерпілої ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в інтересах ОСОБА_6 , з метою отримання останньою інвалідності ІІ групи та оформлення довідки на постійний догляд за особою, яка має інвалідність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , не встановлено.
Згідно з практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 13.11.2024 по справі №444/856/23 (провадження №51-4290км24), щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак, з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачена ОСОБА_4 не визнала усіх обставин кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачувалася, зокрема заперечувала факт отримання нею неправомірної вимоги для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто обвинувачена не піддала критичній оцінці своїй протиправні дії, формально вказавши на визнання своєї винуватості.
Таким чином, суд не визнає щире каяття обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , на що в обґрунтування своєї правової позиції посилається сторона захисту.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, є одруженою, має двох дітей - ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (повнолітній), ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (неповнолітній), за місцем проживання та місцем попередньої роботи обвинувачена ОСОБА_4 характеризується позитивно (судова справа том № 3 арк. 78-93).
Дослідженням медичних документів стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона інвалідності немає, однак має ряд хронічних захворювань, а саме: сечокам'яна хвороба, захворювання нирок, грижа спини, остеохондроз МХД попереково-крижового відділу хребта (судова справа том № 3 арк. 94-120, 236-240).
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким умисним корупційним злочином, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини, відомості про особу винної, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, яке є необхідними та достатніми покаранням для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
При цьому, враховуючи конкретні обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, розмір неправомірної вигоди, яку мала намір отримати ОСОБА_4 для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, той факт, що по справі відсутні пом'якшуючі покарання обставини та наявна обтяжуюча покарання обставина - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинуваченій ОСОБА_4 менш суворого покарання у виді штрафу, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді штрафу не відвідає особі винної та характеру вчиненого умисного корисливого злочину, за своїм видом таке покарання є явно несправедливим через м'якість.
Згідно з приміткою до статті 45 КК України, до корупційних кримінальних правопорушень відносяться кримінальні правопорушення, передбачені статтею 369-2 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України, звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення, не допускається.
На переконання суду, саме покарання у виді позбавлення волі відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
При вирішенні питання про застосування спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні, суд враховує такі обставини.
Згідно зі статтею 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Частиною 2 статті 96-2 КК України передбачено, що у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Відповідно до частини 6 статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З огляду на викладене, на підставі ст. 96-2 КК України суд застосовує спеціальну конфіскацію на користь держави:
- до мобільного телефону Realme C21Y RMX3261 64 GB imei НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 , що належить обвинуваченій ОСОБА_4 , який використовувався нею при листуванні з потерпілою ОСОБА_11 та був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
- до грошових коштів у сумі 14 000 грн., які були видані потерпілій для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії у формі спеціального слідчого експерименту та в подальшому були вилучені 04.04.2024 під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.
Щодо вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 24 500 грн., суд враховує такі обставини.
Внаслідок вчинення цього злочину обвинувачена ОСОБА_4 отримала неправомірну вигоду, з яких 8 000 гривень були коштами, які належали особисто потерпілій ОСОБА_6 та були 20.02.2024 перераховані нею на банківську картку ОСОБА_4 , а 19 000 гривень - грошові кошти отримані як асигнування загального фонду державного бюджету для забезпечення оперативно-розшукової діяльності кримінальному провадженні, з яких: 14 000 грн були вилучені 04.04.2024 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , 1 000 грн - втрачена, а 4 000 грн - були перераховані 27.03.2024 на банківську карту ОСОБА_4 через термінал, тобто в свою чергу вони перетворені в інші грошові кошти.
Таким чином, на підставі ст. 96-2 КК України суд приймає рішення про спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 5 000 грн із суми грошових коштів 24 500 грн, що були вилучені під час затримання ОСОБА_4 .
Крім цього, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України суд приймає рішення про повернення потерпілій ОСОБА_6 грошових коштів - 8 000 гривень, із грошових коштів у сумі 24 500 грн, які були вилучені під час затримання ОСОБА_4 .
В іншій частині грошові кошти у сумі 11 500 грн (24 500 - 5 000 - 8 000 = 11 500 грн) необхідно повернути ОСОБА_4 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 дію запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 211 960 грн, із покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту її фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 04.04.2024 по 08.04.2024 (включно) із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 211 960 грн, яка внесена на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2024 у справі №639/1871/24 (провадження №1-кс/639/488/24).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили наступні процесуальні обов'язки, а саме:
- прибувати до суду за судовим викликом, а у разі неможливості прибуття з поважних причин - завчасно повідомити про це суд;
- не виїжджати за межі Полтавської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Полтавській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 211 960 грн, яка внесена на рахунок Територіального управління ДСА України в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2024 у справі №639/1871/24 (провадження №1-кс/639/488/24) - повернути заставодавцеві ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (судова справа том № 2 арк. 30-32).
На підставі ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, звернувши на користь держави:
- мобільний телефон Realme C21Y RMX3261 64 GB imei НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , з абонентським номером мобільного оператора зв'язку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти у сумі 14 000 грн, що були виявлені та вилучені 04.04.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_4 , який було проведено під час затримання особи в порядку статті 208 КПК України;
- грошові кошти у сумі 5 000 грн, які є частиною грошових коштів у сумі 24 500 грн, що були виявлені та вилучені 04.04.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_4 , який було проведено під час затримання особи в порядку статті 208 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- речі та документи, вилучені в ході проведення слідчих дій під час проведення досудового розслідування - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження (матеріалах судової справи);
- імітаційні гроші - купюри номіналом по 500 грн кожна в кількості 368 шт на загальну суму 184 000 грн, кожна купюра маркована однаковою серією ЗГ 1548000 - після набрання вироком законної сили знищити;
- грошові кошти у сумі 8 000 грн, які є частиною грошових коштів у сумі 24 500 грн, що були виявлені та вилучені 04.04.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_4 - повернути потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як грошові кошти, що отримані ОСОБА_4 20.02.2024 на банківську картку в якості неправомірної вигоди;
- іншу частину грошових коштів у сумі 11 500 грн, що були виявлені та вилучені 04.04.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Копію вироку суду направити до Державної прикордонної служби України та Управління Державної міграційної служби в Полтавській області.
Роз'яснити обвинуваченій та захиснику право подати клопотання про помилування.
Роз'яснити обвинуваченій, захиснику та потерпілій право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1