справа № 619/5509/25
провадження № 2/619/2412/25
іменем України
28 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.
Справа № 619/5509/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ПАТ «Харківенергозбут»;
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Стислий виклад позиції позивача.
16 вересня 2025 року ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», в особі представника Коршун І.О., через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію за період з 01.04.2023 по 01.08.2025 в розмірі 29 653,70 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , яка користується електричною енергією за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Згідно переданих від оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за вказаною адресою у період 01.04.2023 по 01.08.2025 Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 29 653,70 грн. Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію в сумі 29 653,70 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
19 вересня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.Призначено перше судове засідання на 10 год 15 хв 28 жовтня 2025 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 16 жовтня 2025 року.
Відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 178 ЦПК України, не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця проживання відповідача судом була направлена судова повістка разом з копіями відповідних документів, яка відповідно до довідки Укрпошти 13.10.2025 була повернута працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 13.10.2025.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Крім того, відповідачу була направлена судова повістка в електронному вигляді шляхом направлення SMS-повідомлення, яке доставлено24.09.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання представник позивача Коршун І.О. не з'явилася, у поданій через систему «Електронний суд» заяві просила розглядати справу без участі представника ПрАТ «Харківенергозбут», у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання та не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері; енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.10.2018 року № 1268 «IIро затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закон України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги па закріпленій території», передбачено, що на території Харківської області такі: постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут».
ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 № 505).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умов, постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживача (далі Споживач) постачальником універсальних послуг (далі Постачальник) укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) та «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розміщені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo.kharkov.ua.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
У відповідності до абзацу вісімнадцятого пункту 13 розділу XVII Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.08.2025 власником житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7215, виданий 25.10.2021, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В.
Враховуючи, що ОСОБА_1 з 25.10.2021 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є фактичне споживання електричної енергії за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , все це є доказом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.
ОСОБА_1 , як новий власник житлового будинку за вищевказаною адресою, не зверталася для переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 на своє ім'я.
Отже, побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , яка є власником житлового будинку та користується електричною енергією за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку Адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між Споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними отриманими від АДМІНІСТРАТОРА комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої. Розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Тобто за приписами вказаних правових норм, обсяги спожитої електричної енергії встановлюються оператором системи, яким в даному випадку є Акціонерне товариство “Харківобленерго», з яким у відповідача укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.
У відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1. ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.04.2023 по 01.08.2025 Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 29 653,70 грн.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV, законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Взаємовідносини між споживачами електричної енергії та електропостачальником регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII від 13.04.2017 та «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила).
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Відповідно до п.1.2.7 Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно з п.п. 2 п. 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до пункту четвертого частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.08.2025 власником житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7215, виданий 25.10.2021, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В.
Враховуючи, що ОСОБА_1 з 25.10.2021 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є фактичне споживання електричної енергії за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , все це є доказом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.
ОСОБА_1 , як новий власник житлового будинку за вищевказаною адресою, не зверталася для переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 на своє ім'я.
Отже, побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , яка є власником житлового будинку та користується електричною енергією за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Тобто відповідач перебуває у фактичних договірних відносинах з ПрАТ «Харківенергозбут».
Відповідно до Розрахунку основного боргу про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за період з 01.04.2023 по 01.08.2025 має заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 29 653,70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю немайновим правам юридичної особи, а також шкода майну відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Жодного доказу на спростування наданих позивачем послуг відповідно до довідки про розрахунок за спожиту електричну енергію з урахуванням періоду платежу відповідачем не надано.
Також не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що послуги відповідачу не надавались, що вона не користувалася наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, а також не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості перед ПрАТ «Харківенергозбут» за отримані послуги відповідачем.
Отже, суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, оскільки відповідач має заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 29 653,70 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Крім того, з урахуванням задоволення позовних вимог, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 40, 00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ПрАТ «Харківенергозбут» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ “Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2023 по 01.08.2025 в розмірі 29 653,70 грн, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк»№ НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, та судові витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав у розмірі 40,00 грн, які перерахувати на рахунок № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ідентифікаційний код 42206328;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Є. А. Болибок