справа № 619/6325/25
провадження № 3/619/2428/25
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В. розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановила:
06.10.2025 о 21 год 05 хв у Харківській області, Харківському районі, с-щі Солоницівка, по вул. Сумський Шлях, 180, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від продуття газоаналізатора та медичного освідоцтва на стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння водій відмовився. Раніше протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.06.2025 за ч. 2 ст. 130 КК України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 06.10.2025 о 21 год 05 хв у Харківській області, Харківському районі, с-щі Солоницівка, по вул. Сумський Шлях, 180, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії В, та будучи позбавленим права керування на п'ять років. Вчинено повторно протягом року, протокол ЕПР1 378917 від 02.07.2025, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.
Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/6323/25, № 619/6325/25), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, вони підлягають об'єднанню в одне провадження, з присвоєнням об'єднаній справі єдиного унікального номеру «619/6325/25».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. До того ж, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що маються відповідні дані у протоколі.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи та була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також про те, що розгляд справи відбудеться у Дергачівському районному суді Харківської області, при цьому не вжила заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколів, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Беручи до уваги, що правопорушення за ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, за якими присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:
-даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1475547 та ЕПР1 №475040 від 06.10.2025, які складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України; встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Також у протоколах зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилась від їх підписання; відмовилася від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому не мав права керування, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних засобів;
-направленням на огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2025;
-даними відеозапису, який підтверджує обставини, викладені в протоколі, та на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортним засобом, відмовляється від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
-довідкою з інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», згідно з якою, пошук "ГСЦ посвідчення водія" водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не значиться;
-довідкою з інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», згідно з якою, пошук «ГСЦ АМТ» транспортний засіб днз НОМЕР_1 на причетність власності транспортного засобу, в базі даних не значиться. Однак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, при перевірці реєстраційного документа на транспортний засіб було встановлено, що транспортний засіб ВАЗ-2101 днз НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 ;
Підпунктом «а» пункту 2.1. ПДР установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Вищевказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч. 2 ст. 36 КУпАП).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним адміністративних правопорушень.
Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
постановила:
Справу про адміністративне правопорушення № 619/6323/25 (номер провадження 3/619/2427/25) об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №619/6325/25 (номер провадження 3/619/2428/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм один № справи 619/6325/25, та один номер провадження 3/619/2428/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень) 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Н. В. Коваленко