Справа № 320/57772/24
24 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
21 жовтня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява-обґрунтування від апелянта щодо поновлення строків для звернення з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить поновити строк для звернення з апеляційною скаргою до суду, прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Розглянувши вищезазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним отримано 11 серпня 2024 року.
Відповідно до дати на штемпелі поштового відправлення апеляційну скаргу апелянтом було подано 22 вересня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, надаючи оцінку аргументам апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів звертає увагу, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Суд апеляційної інстанції враховує усталену судову практику Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.
Державні органи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов'язків.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану суд зазначив, що відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного звільнення скаржника від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі.
У встановлений строк апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та не було усунуто недоліки апеляційної скарги та не було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.