Справа № 392/1890/25
Провадження № 2/392/1177/25
27 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та стягнення аліментів,-
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22.09.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
24.10.2025 року на виконання ухвали від 22.09.2025 року позивач надала заяву, в якій зазначила « прошу суд призначити проведення медичної ДНК експертизи щодо визначення факту батьківства ОСОБА_2 відносно моєї малолітньої доньки ОСОБА_3 . Також зазначає адресу електронної пошти. На уточнення даних відповідача по справі повідомляю: ОСОБА_2 , громадянин України, відомості щодо батька дитини прошу внести до актового запису при народження дитини виданий Маловисківським виконавчим комітетом Хмелівської селищної ради».
Дослідивши заяву позивача доходжу висновку про повторне залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із п. п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви в ній відсутнє посиланням на нормативно - правове обґрунтування змісту позовних вимог, а саме зазначення норм статей законів, які передбачають обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів.
Згідно зі статтею 134 Кодексу на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Проте, в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тобто суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні.
В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вимогам п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначила адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад:
- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з господарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).
Верховним Судом було роз'яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).
Позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на підставі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Позивач в заяві на виконання ухвали суду просила призначити проведення медичної ДНК експертизи. При цьому, не подала належно оформленого клопотання про призначення судово - генетичної експертизи.
Оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, то відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175-177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 - повторно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначений в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням норм статей законів, які передбачають обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, а також: викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- зазначити відомі електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
-уточнити прохальну частину позовної заяви;
- подати належно оформлене клопотання про призначення судово - генетичної експертизи.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова