Справа № 392/629/25
Провадження № 2-а/392/26/25
23 вересня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мала Виска, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відносно позивача 03.03.2025 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно вказаної постанови №92/2025 22.03.2025 року о 14:00 год його було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинене порушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Зазначив, що повістку, фактично він не отримував та про необхідність явки до органів ТЦК та СП його не повідомляли. А тому, вважає, що не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки він не отримував повістки про необхідність явки до органів ТЦК, та ним раніше було поновлено облікові дані військовозобов'язаного, а адресу місця проживання повідомлену органам ТЦК не змінював, неодноразово з'являвся на виклик та на вимогу органів ТЦК, прийшов ВЛК, результати медичних обстежень надав для долучення до своєї особової справи військовозобов'язаного, окрім іншого ним додано висновок ВЛК щодо виявленого небезпечного вірусного захворювання, що може нести небезпеку для оточуючих, страждає на опіоїдну залежність та наразі є учасником програми замісної підтримуючої терапії, що з об'єктивних підстав не дає йому можливості належно виконувати свої обов'язки без загрози для оточуючих. Постанову вважає, незаконною та необґрунтованою. На підставі чого, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.04.2025 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
29.04.2025 року представник позивача вказані в ухвалі недоліки частково усунув.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025 року адміністративний позов повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
20.05.2025 року представник позивача вказані в ухвалі недоліки усунув, надав клопотання про поновлення процесуального строку та уточнену позовну заяву.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
09.06.2025 року представник відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 була направлена повістка №1607620 сформована 31.12.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 13.01.2025 року, відповідно до п.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 належним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, така відмітка проставлена 21.01.2025 року, в порушення вимог абз.1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за викликом на вказану дату ОСОБА_1 не прибув. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та 21.02.2025 року уповноваженою особою на складання протоколу було складено протокол про адміністративне правопорушення №92/2025 відносно ОСОБА_1 та ознайомлено останнього з його змістом, доведено про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , не надходило, у зв'язку з чим 03.03.2025 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду було з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до вимог КУпАП. Вважає, що позивачем не надано будь - яких доказів, які б свідчили, що після ознайомлення оскаржуваної постанови він не зміг у 10-денний строк з поважної і об'єктивної причини звернутися з позовом до суду, оскільки позивач сам створив обстановку, яка залежала безпосередньо від нього, а тому не мав права на поновлення строку на оскарження постанови №92/2025.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попович П.О. подав заяву, зареєстровану судом 23.09.2025 року за вх. №9839 про розгляд справи без його участі, ними надано всі докази та письмові пояснення щодо обґрунтування позовних вимог та їх заперечень, що вказує на можливість розгляду справи без участі сторін. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Злинської територіальної громади від 04.02.2025 року (а.с.12).
10.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.12.2024 року взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією військово-облікового документа №101220247650476000002 (а.с.10-11).
Відповідно до копії повістки №1607620 від 31.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідно було з'явитися 13.01.2025 року о 09:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.57).
Відповідно до світло копії (наданої представником відповідача) повернутого конверта з треком №0610218932803 на адресу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направлено повістку №1607260. При цьому, повістка №1607260 ОСОБА_1 вручена не була та конверт повернутий ІНФОРМАЦІЯ_6 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що також підтверджується трекінгом Укрпошти № 0610218932803 (повістки № 680085) - 04.01.2025 року рекомендоване поштове відправлення виїхало з логістичного центру, 21.01.2025 року повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою) та 25.01.2025 року вручено одержувачу (а.с.55, 58).
21.02.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 склав протокол № 92/2025 по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 про те, що 21.02.2025 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , був доставлений ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що під час перевірки документів встановлено, що є порушником військового обліку з 23.01.2025 року, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. При цьому, 21.02.2025 року ОСОБА_1 , повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 00 хв. 03.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (а.с.8-9).
03.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 розглянувши матеріали адміністративної справи виніс постанову № 92/2025 по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 згідно з якою 21.02.2025 року о 14:00 год ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із тим, що під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 23.01.2025 року, а саме: ОСОБА_1 була направлена повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 . У вказану дату та час ОСОБА_1 не прибув, про поважність причин неявки не повідомив, чим порушив ч.6 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку з чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Копію даної постанови 18.03.2025 року направлено рекомендованим листом про що свідчить відмітка в постанові №92/2025 від 03.03.2025 року та копія конверта адресованого ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію постанови ОСОБА_1 отримав 22.03.2025 року (а.с.59).
Тобто позивача визнано виним за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме те, що відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» ОСОБА_1 не з'являвся за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Крім того, судом досліджено довідку №16/48 видану КНП «Новоукраїнська ЦРЛ» про те, що ОСОБА_1 є учасником громаграми Замісної підтримувальної терапії осіб з опіоїдною залежністю при КНП «Новоукраїнська ЦРЛ» (а.с.13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд виходить з того, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повістка №1607620 від 31.12.2024 року, направлена рекомендованим поштовим відправленням №0610218932803 із описом вкладення на адресу позивача ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . При цьому, на конверті зазначеного поштового відправлення проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою»
Отже, відповідно до положень пп.2 п.41 Порядку №560 відповідач мав належне підтвердження оповіщення про виклик позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В подальшому 21.02.2025 року ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 де відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.210-1 КУпАП з призначенням розгляду справи на 03.03.2025 року, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у графі «підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності» та 03.03.2025 року винесено оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виснує, що відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №92/2025 від 03.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови №92/2025 від 03.03.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі, при цьому, враховуючи, що позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені останнім судові витрати у справі, що складаються з судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп., - слід залишити по фактично понесеним позивачем.
Керуючись ст.ст.241 - 246, 255, 286, 295 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова