23 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3628/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
за участю секретаря Мунтян С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у справі №420/3628/25 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
05 лютого 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості, а саме:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 169 176 грн. 51 коп.
В обґрунтування позовних вимог податковим органом зазначено, що платник податків на підставі узгоджених податкових зобов'язань та розрахунку податкового боргу, має суму податкової заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 169 176 грн. 51 коп. У зв'язку з відсутністю добровільної сплати платником податків вказаної заборгованості, контролюючий орган уважає, що наявні підстави для стягнення податкового боргу у судовому порядку.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 18 березня 2025 року прийнято судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 169 176 грн. 51 коп.
Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог вмотивований тим, що за відсутності добровільної сплати платником податку суми узгодженої заборгованості наявні підстави для стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся із апеляційною скаргою, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, на підставі яких виник податковий борг, ОСОБА_1 не отримував.
Крім того, як стверджував скаржник, в ході проведення звірки податковим органом здійснений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті якої податкові повідомлення-рішення від 14.12.2023 року за №0015974-2403-2105-UA51100270000073549 та №0015970-2403-2105-UA51100270000073549, а також від 15.06.2024 року №0089968-2403-2105-UA51100270000073549, вважаються скасованими (відкликаними).
За наведених обставин, на переконання скаржника, стягнення суми заборгованості, яка виникла на підставі вище вказаних податкових повідомлень-рішень, є безпідставним.
Серед іншого, скаржник вказував, що всупереч приписам КАС України судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності відповідача та/або його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , відповідно до копії паспорту громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.64 - 64 зворотній бік)
Починаючи з 12.01.2023 року ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.01.2023 року №5138-5002501052. (а.с.61)
14.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято податкові повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено грошові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:
- №0015974-2403-2105-UA51100270000073549 за 2021 рік на суму 26439 грн.;
- №0015973-2403-2105-UA51100270000073549 за 2021 рік на суму 26435 грн. 67 коп.;
- №0015971-2403-2105-UA51100270000073549 за 2022 рік на суму 28638 грн. 64 коп.;
- №0015970-2403-2105-UA51100270000073549 за 2022 рік на суму 28642 грн. 25 коп.(а.с.18-21)
Зазначені вище податкові повідомлення-рішення, податковим органом направлені на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 .
Згідно до відомостей, які містяться на копії поштового конверту, поштове відправлення повернуто на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення Укрпошти із зазначенням причин такого невручення, а саме «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.22-23)
Згідно із податкової вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №0020832-1305-1532 від 29.04.2024 року станом на 28.04.2024 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг у сумі 110133 грн. 13 коп. (а.с.10)
Податкова вимога №0020832-1305-1532 від 29.04.2024 року направлялась податковим органом за адресою, а саме АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей, які містяться на копії поштового конверту, поштове відправлення повернуто на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення Укрпошти із зазначенням причин такого невручення, а саме «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.12-13)
15.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято податкові повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено грошові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:
- №0089969-2403-2105-UA51100270000073549 за 2023 рік на суму 29519 грн. 83 коп.;
- №0089968-2403-2105-UA51100270000073549 за 2023 рік на суму 29523 грн. 55 коп.(а.с.24)
Зазначені вище податкові повідомлення-рішення, податковим органом направлені на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 .
У відповідності із Довідкою про суми податкового боргу та Розрахунку податкового боргу станом на 16.01.2025 року податкова заборгованість ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, становить 169176 грн. 51 коп. (а.с.14-15)
Враховуючи те, що вище зазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена відповідачем, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом про її стягнення.
Щодо доводів скаржника про розгляд судом справи за відсутності належного повідомлення його про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною першою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Частиною третьою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Аналіз наведених норм процесуального законодавства України дає підстави для висновку, що суд зобов'язаний створити учасникам справи належні можливості для використання всіх процесуальних прав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема:
- одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року у справі №420/3628/25 прийнято позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Так, у позовній заяві податковим органом зазначено наступну адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 .
10 лютого 2025 року копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року у справі №420/3628/25 про відкриття провадження направлено судом на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей, які містяться на копії поштового конверту, поштове відправлення повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення Укрпошти із зазначенням причин такого невручення, а саме «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.34-35)
Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що приписами частини 3-6 статті 171 КАС України визначено, якщо відповідачем у позовній заяві, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
В даному випадку, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано позовну заяву до ОСОБА_1 як фізичної особи. В матеріалах справи містяться відомості з яких убачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . (а.с.64 - 64 зворотній бік)
Більше того, з 12.01.2023 року ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.01.2023 року №5138-5002501052. (а.с.61)
Однак, матеріали справи не містять доказів направлення окружним адміністративним судом ухвали про відкриття провадження у цій справі та повістки-повідомлення про розгляд справи на вище зазначену адресу місця проживання ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням вище викладеного, суд першої інстанції не повідомив належним чином ОСОБА_1 про судове рішення від 10.02.2025 року у справі №420/3628/25 (ухвала про відкриття провадження у справі). Вказане позбавило відповідача можливості скористатися наданим приписами чинного процесуального законодавства правом на подання відзиву на позовну заяву.
Разом тим, здійснення розгляду справи без повідомлення про хід її розгляду усіх учасників цієї справи, є порушенням частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене кореспондується із практикою Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов'язків. Зокрема, у пункті 8 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначено, що на національні суди покладається обов'язок з'ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення.
У справі «Стрижак проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що незабезпечення достатньою мірою усіх заходів повідомлення сторони справи, позбавляє можливості останню подавати свої аргументи у справі.
Відтак, розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області без належного повідомлення відповідача про хід її розгляду, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 права на доступ до суду.
З приводу доводів скаржника про необґрунтованість заявленого Головним управлінням ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 169 176 грн. 51 коп., апеляційний суд вказує про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
- податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України).
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 року у справі №807/495/17, від 03.02.2022 року у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 року у справі №826/9711/17 при їх системному аналізі) про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку:
«наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.».
При цьому, при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У відповідності із абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, положеннями пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України установлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.
Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України:
- податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;
- податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наказом Міністерства доходів і зборів №610 від 30.06.2017 року затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок № 610), який визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.
Розділ IV Порядку № 610 регулює надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків, зокрема, відповідно до абзацу першого пункту 6 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
При цьому, відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно до інформації (адреси), яка міститься в ідентифікаційних даних про ОСОБА_1 , які додані контролюючим органом до позовної заяви, податковою адресою відповідача є АДРЕСА_3 , тоді як місцем проживання зазначено адресу АДРЕСА_1 . (а.с.7-9)
Як установлено апеляційним судом, податковий борг ОСОБА_1 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 169 176 грн. 51 коп. виник внаслідок несплати грошового зобов'язання згідно до податкових повідомлень-рішень:
- №0015974-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2021 рік на суму 26439 грн.;
- №0015973-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2021 рік на суму 26435 грн. 67 коп.;
- №0015971-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2022 рік на суму 28638 грн. 64 коп.;
- №0015970-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2022 рік на суму 28642 грн. 25 коп.;
- №0089969-2403-2105-UA51100270000073549 від 15.06.2024 року за 2023 рік на суму 29519 грн. 83 коп.;
- №0089968-2403-2105-UA51100270000073549 від 15.06.2024 року за 2023 рік на суму 29523 грн. 55 коп. (а.с.18-21, 24)
Як підтверджується матеріалами справи, зазначені вище податкові повідомлення-рішення надіслані контролюючим органом на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, апеляційний суд вказує, що відповідно до копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.64 - 64 зворотній бік)
У свою чергу, податкова вимога форми №0020832-1305-1532 від 29.04.2024 року надіслана податковим органом на адресу АДРЕСА_3 , та у зв'язку з не врученням адресату повернута органом поштового зв'язку до контролюючого органу. (а.с.12-13)
Апеляційний суд зазначає, що у судовому засіданні представник контролюючого органу не надав пояснень та належних обґрунтувань щодо причин і підстав направлення відповідачу податкової вимоги саме за адресою: АДРЕСА_3 , а не за останнім відомим місцезнаходженням платника податків: АДРЕСА_1 .
Слід зауважити, що у податкових повідомленнях-рішеннях, якими ОСОБА_1 визначені суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, також зазначена адреса АДРЕСА_1 , на яку і були направлені такі податкові повідомлення - рішення.
Відтак, контролюючим органом фактично не дотримано процедури, що передує зверненню до суду з вимогами про стягнення податкового боргу, оскільки податкова вимога направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, у зв'язку з чим вручена не була.
Оскільки контролюючим органом сформовано та надіслано податкову вимогу №0020832-1305-1532 від 29.04.2024 року не за адресою (за останнім відомим місцезнаходженням) платника податків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане рішення контролюючого органу вважається не врученим, а відповідно передчасним є і звернення контролюючого органу до суду з цим позовом, з огляду на не дотримання однієї з обов'язкових передумов - надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Більше того, як з'ясовано колегією суддів під час розгляду справи, у відповідності до листа Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі №3966/6/21-22-24-01-05 від 10.09.2025 року, податковим органом повідомлено позивача, зокрема, про те, що:
«В ході проведення звірки контролюючим органом здійснений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті якої податкові повідомлення-рішення від 14.12.2023 року за №0015974-2403-2105-UA51100270000073549 та №0015970-2403-2105-UA51100270000073549, а також від 15.06.2024 року №0089968-2403-2105-UA51100270000073549, вважаються скасованими (відкликаними).».
За наведених вище обставин, судова колегія погоджується з доводами скаржника про те, що безпідставним є стягнення суми заборгованості, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.12.2023 року №0015974-2403-2105-UA51100270000073549 та №0015970-2403-2105-UA51100270000073549, від 15.06.2024 року №0089968-2403-2105-UA51100270000073549, які у подальшому скасовані податковим органом.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що 11.09.2025 року ОСОБА_1 отримав листа від Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, до якого долучено податкові повідомлення-рішення на загальну суму 84 594 грн. 14 коп., а саме:
- №0015973-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2021 рік на суму 26435 грн. 67 коп.;
- №0015971-2403-2105-UA51100270000073549 від 14.12.2023 року за 2022 рік на суму 28638 грн. 64 коп.;
- №0089969-2403-2105-UA51100270000073549 від 15.06.2024 року за 2023 рік на суму 29519 грн. 83 коп.
06.10.2025 року ОСОБА_1 сплачений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 84 594 грн. 14 коп., визначений на підставі вище вказаних рішень контролюючого органу, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських квитанцій.
При цьому, 14.10.2025 року на підставі заяви ГУ ДПС в Одеській області від 08.10.2025 року постановою головного державного виконавця Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Щедрою Я. А. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/3628/25 від 18.03.2025 року про:
«Стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 суми заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 169 176 грн. 51 коп.».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Крім того, порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, визначені частиною третьою статті 317 КАС України, а саме:
3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом порушено норми процесуального права, та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, відтак, згідно до вимог ст. 315, 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у справі №420/3628/25 - скасувати.
Прийняти у справі №420/3628/25 нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 27.10.2025 року.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька