вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1683/25
381/3185/25
27 жовтня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Слюсар Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника ОСОБА_3 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 24.08.2025 року, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6324644 від 15.10.2019 року в сумі 29 250,00 грн., 3% річних у сумі 4 776,96 грн., інфляційні втрати в сумі 20 627,88 грн., понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.10.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 6324644 від 15.10.2019 року, предметом якого було надання споживчого кредиту на суму 9 000,00 грн. терміном з 15.10.2019 по 15.11.2019. В подальшому право вимоги за цим договором було відступлене ТОВ «Кредит-Капітал», яке згідно з договором про відступлення права вимоги від 01.07.2022 відступило права вимоги за кредитними договорами ТОВ «Компані Фінанс». В свою чергу, договором про відступлення права вимоги від 01.07.2022 право вимоги за кредитним договором № 6324644 від 15.10.2019 року перейшли до ОСОБА_1 . Станом на дату 10.06.2025 р. умови Кредитного Договору № 6324644 від 15.10.2019 року відповідач досі не виконав, а тому ОСОБА_1 вважає, що за період прострочення виконання договору стягувач, на підставі ст. 625 ЦК України, має право стягнути з боржника 3 % річних та інфляційні витрати.
Відзиву на позовну заяву не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але його представник надав заяву, у якій просив розглядати справу без присутності сторони позивача та задовольнити позов, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Ухвалою суду від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Крім того, ухвалою суду від 24.06.2025 року витребувано докази від ТОВ «Мілоан», ТОВ «Кредит-Капітал» та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А.
04.08.2025 року надійшов лист від ТОВ «Кредит-Капітал» на виконання даної ухвали.
12.08.2025 року надійшли витребувані документи від ТОВ «Мілоан».
19.09.2025 року на адресу суду надійшли документи від приватного виконавця Валявського О.А.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 15 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 6324644 (індивідуальна частина), за умовами якого відповідачу надається кредит у сумі 9 000,00 грн. на 15 днів зі строком повернення до 30.10.2019 року зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії за надання кредиту.
Також наявний графік розрахунків як додаток №1 до Кредитного договору № 6324644 від 15.10.2019.
Як вказував представник позивача, вказаний договір було підписано сторонами у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію».
20.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №47-МЛ/Т, за умовами якого кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
У матеріалах справи наявний Витяг з Реєстру боржників до вказаного договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 6324644 від 15.10.2019 року, який підписано лише директором ТОВ «Мілоан», а підпис уповноваженого представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відсутній.
01.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №РтК/1-ЮО, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між первинним кредитор і боржниками (портфель заборгованості).
01.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення прав вимоги №01/07, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між первинним кредитор і боржниками (портфель заборгованості).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У той же час, належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Судом встановлено, що кредитний договір підлягав укладенню між сторонами в електронній формі, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».
В той же час, доданий до позовної заяви кредитний договір та додаток до нього не містять даних про їх підписання одноразовим ідентифікатором саме із зазначенням конкретного номеру такого ідентифікатора.
Позивачем також не доведено, що на номер телефону, який належить відповідачу, був направлений конкретний одноразовий ідентифікатор для укладення та підписання кредитного договору.
Первинних документів, які б підтверджували отримання відповідачем кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які зазначені в позовній заяві, матеріали справи не містять.
Банківська виписка по кредитному рахунку клієнта ОСОБА_2 за відповідний період з дати укладення кредитного договору по дату подання позову, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, містить записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, як належного доказу отримання кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором, в матеріалах справи відсутня.
Окремо суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу, який би відображав рух коштів по банківському рахунку відповідача.
Суд зауважує, що позивачем також не надані докази на підтвердження виконання зобов'язань, у тому числі, проведення розрахунків між сторонами всіх означених договорів відступлення права вимоги, а також підпис уповноваженого представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у Виписці з реєстру боржників до договору від 20.02.2020 року.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку, про дійсність обставин переходу права вимоги за кредитним договором до позивача.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст.13 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст.13 ЦПК України).
Саме на позивача в силу положень ст. 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог.
Отже, за змістом цих норм процесуального права, сторона зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається, доказами, які вона надає самостійно або шляхом витребування доказів судом.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, недоведеності укладення договору та надання кредиту, як і переходу до нього права вимоги за кредитним договором.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81, 133, 137, 141, 211, 223, 263,265,285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 1050, 1052, 1054, 1077 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6324644 від 15.10.2019 року, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.А. Осаулова
Рішення суду виготовлено 27.10.2025 року