П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7171/25
Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 06.05.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 10.08.2016 по 31.10.2017; зобов'язання нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 10.08.2016 по 31.10.2017 включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 10.08.2016 по 31.10.2017 позивач проходив службу у Департаменті Кіберполіції Національної поліції України, однак за вказаний період відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено йому індексацію грошового забезпечення посилаючись на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який поширює дію на поліцейських з 01.11.2017.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Департаменту Кіберполіції Національної поліції України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.08.2016 по 31.12.2017; зобов'язано Департамент Кіберполіції Національної поліції України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.08.2016 по 31.12.2017; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті у відповідності до положень Законів України «Про Національну поліцію» та «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідний обов'язок виникає у відповідача одночасно з виплатою нарахованих сум грошового забезпечення позивача.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на невідповідність обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що індекси споживчих цін за період з 10.08.2016 по 31.10.2017 не перевищували поріг індексації, який установлюється в розмір 103%, а тому відсутні підстави вважати, що з боку Департаменту допущено протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.08.2016 по 31.10.2017 позивач проходив службу у Департаменті Кіберполіції Національної поліції України.
Листом від 14.02.2025, на звернення позивача від 11.02.2025, відповідач повідомив, що на підставі постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 18.10.2017 №782 внесено зміни до Порядку в частині розповсюдження його дії на поліцейських. Зміни набрали чинності 24.10.2017. У зв'язку з цим, до жовтня 2017 у поліцейських, в тому числі і тих, що працюють в Департаменті, відсутнє право на індексацію грошового забезпечення.
До вказаного листа надано довідки про нарахування доходів позивача та розрахункові листи, з яких вбачається що за період з серпня 2016 по жовтень 2017 включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 10.08.2016 по 31.10.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.4 ч.10 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ).
Статтею 1 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції від 15.12.2015р. в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Згідно п.2 Порядку №1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 18.10.2017 №782 (надалі - Постанова №782, набрала чинності 24.10.201), до вказаної норми права внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Разом з тим, факт приведення п.2 Порядку №1078 у відповідність до вимог ч.5 ст.94 Закону України №580-VIII та ст.2 Закону України №1282-XII лише 24.10.2017, не є підставою для позбавлення позивача гарантованого права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби, що передував прийняттю Постанови №782.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 у справі №420/19450/21.
Так, відповідно до розрахункових листів про нараховане грошове забезпечення позивача вбачається, що у період з серпня 2016 по жовтень 2017 відповідачем не нараховувалась на не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення.
Виплата індексації грошового забезпечення позивачу почала нараховуватись з листопада 2017 (виплачена у грудні 2017).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 10.08.2016 по 31.10.2017, а відповідачем шляхом не здійснення індексації грошового забезпечення позивача у спірний період, відповідно допущено протиправну бездіяльність.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо права позивача на індексацію грошового забезпечення, однак помилково вказав спірний період - з 10.08.2016 по 31.12.2017 замість з 10.08.2016 по 31.10.2017, що вказує на технічну помилку при виготовленні тексту судового рішення, в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року змінити, виклавши другий та третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Кіберполіції Національної поліції України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.08.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язати Департамент Кіберполіції Національної поліції України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.08.2016 по 31.10.2017».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Департамент кіберполіції Національної поліції України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв