Справа № 191/3229/25
Провадження № 2/191/1443/25
01 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 10 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» і ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4434155, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок строком на 30 днів з 10 травня 2021 року з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом 09 червня 2021 року. Розмір процентів за користування кредитом становить 15,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач свої зобов'язання з повернення позики належним чином не виконав, у зв'язку з чим на даний час загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 30468,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4850,00 грн.; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 25618,47 грн. 16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором №4434155 від 10 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, в тому числі за кредитним договором №4434155 від 10 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 . Позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву, де зазначила, що вона позовні вимоги визнає частково і просить відмовити у їх задоволенні в частині стягнення з неї процентів в розмірі 25618,47 грн., посилаючись на те, що наслідки прострочення грошового зобов'язання передбачені статтею 625 ЦК України, коли боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Кредитний договір між сторонами був укладений строком на 30 днів з 10 травня 2021 року з терміном повернення кредиту і сплати комісії та процентів за користування кредитом 09 червня 2021 року. Доказів продовження строку кредитування позивач суду не надав, оскільки згідно п.6.8 Правил надання фінансових кредитів товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 29 грудня 2020 року), графік розрахунків (платежів), що містить розрахунок заборгованості (платежів) оновлюється Товариством кожного разу при зміні у відомостях, що складають його зміст, внаслідок часткового погашення кредиту та/або продовження строку кредитування. Згідно п.2 Правил надання фінансових кредитів, графік розрахунків (платежів) є невід'ємною частиною індивідуальних умов (частини) кредитного договору, що містить розрахунок заборгованості (у тому числі суми кредиту і процентів за користування ним) та дати (строки) платежів. Позивач надав лише один графік, згідно якого дата повернення кредиту і сплати комісії та процентів за користування кредитом становить 09 червня 2021 року. Зміни умов договору відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, але позивач оновлених графіків не надав і відповідно зміна умов договору не відбулася. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем неправомірно нараховані проценти за користування кредитом поза межами строку кредитного договору. Також просить суд зменшити розмір процентів, оскільки вважає несправедливою і непропорційною сплату процентів в розмірі 25618,47 грн. за користування грошовими коштами в розмірі 4850,00 грн.
Представник позивача Ткаченко М.М. надала суду відповідь на відзив, де зазначила, що суду наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором і у разі незгоди з ним відповідач має право надати свій розрахунок. Сама лише незгода відповідача з таким розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.2.2.2 Договору нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Згідно п.2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Відповідно до п.2.3.1.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Отже, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості і таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тривалий час продовжувала строк кредитування на підставі п.2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних сум, а також що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку з наявною заборгованістю на підставі п.2.3.2 б) Договору. Таким чином, нарахування процентів за користування кредитом було здійснено в межах строку дії кредитного договору. Щодо прохання відповідача зменшити розмір процентів за користування кредитом, представник відповідача зазначила, що норми діючого законодавства щодо можливості зменшення судом розміру процентів стосуються щодо нарахованих штрафних санкцій за порушення виконання умов договору, тобто до неустойки (штрафу, пені), а не відсотків за користування кредитом. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак при зверненні до суду з позовною заявою просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала суду відзив на позовну заяву у вигляді письмових пояснень.
Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» і ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4434155, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок строком на 30 днів з 10 травня 2021 року з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом 09 червня 2021 року. Розмір процентів за користування кредитом становить 15,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору та сплатити відсотки за користування кредитом.
Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено парафом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.
Згідно ч.1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 30468,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4850,00 грн.; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 25618,47 грн.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором №4434155 від 10 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, в тому числі за кредитним договором №4434155 від 10 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 .
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню і суд вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.
Посилання відповідача на нарахування розміру процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування суд вважає необгрунтованими.
Так, відповідно до п.2.3.1.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Отже, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості і таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тривалий час продовжувала строк кредитування на підставі п.2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних сум, а також що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку з наявною заборгованістю на підставі п.2.3.2 б) Договору. Таким чином, нарахування процентів за користування кредитом було здійснено в межах строку дії кредитного договору.
Щодо прохання відповідача зменшити розмір процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.
Слід розрізняти проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими кредитодавцем у відповідності до умов кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України).
Національне законодавство не наділяє суд правом зменшення розміру процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.
Посилання відповідача на несправедливість і непропорційність розміру процентів порівняно з сумою кредитних коштів не є правовою підставою для зменшення розміру процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язана сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1, 2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн..
Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснювало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується копію договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс». Також, до матеріалів справи додані: копії прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну; заявки на надання юридичної допомоги №643 від 01 травня 2025 року на суму 13000,00 грн.; копію витягу з Акту про надання юридичної допомоги №10 від 30 травня 2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що правнича допомога полягала у наданні усної консультації, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, заборгованість за кредитним договором №4434155 від 10 травня 2021 року в загальному розмірі 30468 (тридцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 47 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 25618 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська