Справа № 180/1924/25
Провадження № 2/191/2728/25
іменем України
23 жовтня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
21.10.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В ухвалі Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 року зазначено, що за інформацією Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді №1789253 від 18.09.2025 р. щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа 29.12.2022 р. взята на облік УСЗН Синельниківської РДА та його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що і слугувало підставою направлення справи за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Питання про територіальну підсудність даної заяви суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в ст.27, 28 ЦПК України.
Згідно загального правила про підсудність, за ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 р. у справі №554/7669/21 зазначив, що положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №579, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»,а саме: виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017. Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік ВПО зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстрованого місця проживання заявника в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, вказана позовна заява надійшла до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності), а тому є підстави для передачі її на розгляд до Марганецького міського суду Дніпропетровської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись ст.ст.27, 28, 32, 165, 187 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу №180/1924/25 Провадження №2/191/961/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю до Марганецького міського суду Дніпропетровської області (Радянська вулиця, 72А, Марганець, Дніпропетровська область, 53400).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя О. О. Порошина