Справа № 552/6568/25
2/0187/567/25
"21" жовтня 2025 р.
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуза позовною заявою Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
06.08.2025 до Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя скористався даними Єдиного державного демографічного реєстру. З відповіді № 1646855 від 07.08.2025 судом було встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою судді Київського районного суду міста Полтави Яковенко Н.Л. від 07.08.2025 постановлено матеріали за позовною заявою передати на розгляд до Петриківського районного суду Дніпропетровської області, за підсудністю.
Тож, 03.09.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Київського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позивач зазначив, що 11.02.2025 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та страхувальником ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/227082620, за яким ПрАТ «УПСК» взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 виплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
30.04.2025 приблизно о 12 год. 30 хв. в м. Полтаві по вул. Береківська мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Nissan державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .М під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаної ДПТ транспортному Nissan, було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Полтави від 14.05.2025 по справі №554/6864/25 вказана ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів», страховик пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Nissan державний реєстраційний номер НОМЕР_3 - ПрАТ СК «Арсенал Страхування» - звернулося до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № ЕР/227082620 від 11.02.2025.
Так, на підставі страхового акту №036/037/030622/25/1 внаслідок ДТП позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 24 236 грн 53 ко, що підтверджується платіжним дорученням №162229736 від 14.05.2025.
Тож, загальний розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування за Полісом № ЕР/227082620 від 11.02,2025 потерпілому становить 24 236 грн 53 коп.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-пр. відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, якщо умовами внутрішнього договору страхування передбачені обмеження щодо використання забезпеченого транспортного засобу, крім передбачених статтею 13 цього Закону, особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду використовувала забезпечений транспортний засіб з порушенням таких умов, зобов'язана сплатити страховику, який здійснив страхову виплату, штраф у десятикратному розмірі страхової премії за таким договором, але не більше 50 відсотків такої страхової виплати.
У свою чергу п. 1 ч. 1 ст.13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено що, розмір страхової премії за внутрішнім договором страхуванням зменшується на 50% за умов, що страхувальником є громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до І або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та з використанням транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.
Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом, що суперечить умовам договору, тому відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач має право на відшкодування 50 % виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 12 118 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 26 коп.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за Полісом № ЕР/227082620 від 11.02.2025.
Тож, позивач зауважив, що право регресної вимоги виникло у нього саме з моменту виплати такого страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 14.05.2025, що підтверджується платіжним дорученням №162229736 від 14.05.2025.
Позивачем було надіслано досудову вимогу на адресу відповідача, однак остання залишилась поза увагою.
За наведеного позивач просить суд: розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу у розмірі 12 118.26 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи.
01.10.2025 до суду повернуто відправлення адресоване відповідачу (конверт) із причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».
Отже, сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надано, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання буд-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України)
Зважаючи на зазначене вище, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, у ч.2 ст.247 ЦПК України визначено, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Тож, суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, судом встановлено наступне.
11.02.2025 між страховиком Приватним Акціонерним Товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та страхувальником ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_4 ) укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що додано копію полісу № ЕР-2270826201042. Забезпеченим транспортним засобом є легковий автомобіль ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 . У п. 10 договору визначено, що він укладений з особливостями та обмеженнями, визначеними ст. 13 Закону 3720.
Постановою Шевченківського районного суду м. Полтава від 14.05.2025 у справі № 554/6864/25 ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень 00 копійок.
Зазначено, що ОСОБА_1 , 30.04.2025 р. о 12 год. 30 хв. в м. Полтава по вул. Береківська, 34, керувала автомобілем ВАЗ 211140, державний номерний знак НОМЕР_1 перед початком руху не впевнилася в безпечності маневру та здійснила наїзд на припарокваний попереду транспортний засію Nissan Primera, державний номерний знак НОМЕР_3 , власник ОСОБА_3 . У результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Зазначена постанова набрала законної сили 26.05.2025.
Окрім того, відомості про ДТП також підтверджено копією відповіді від НПУ щодо ДТП.
Тож, заявником ОСОБА_3 30.04.2025 до страхувальника ПрАТ «УПСК» було подано заяву про страхову виплату. До якої додано копію акту огляду транспортного засобу від 01.05.2025 та страхового акту № 036/037/030622/25/ від 14.05.2025, у якому визначено умови виплати страхового відшкодування в розмірі 24 236.53 грн.
Окрім того, наявна копія ремонтної калькуляції № 227082620 від 02.05.2025 у якій вартість ремонту зазначено - 29 236.53 грн.
На доказ перерахунку коштів у сумі 24 236.53 грн від платника УПСК ПРАТ до отримувача ОСОБА_3 підтверджено платіжною інструкцією № 162229736 від 14.05.2025.
Через зазначене, на адресу відповідача було надіслано вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу у сумі 12.118.26 грн.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши усі надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт вчинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.04.2025 близько 12.30 годині в м. Полтава по вул. Береківській, доказуванню не підлягає.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з п. 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка причинила цю шкоду.
За приписами ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1ст. 1188 ЦК України).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - цивільно-правова відповідальність) регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим Законом, іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У ч. 1 ст. 18 зазначеного вище закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
У разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи (п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)
Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (п. 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)
За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Якщо умовами внутрішнього договору страхування передбачені обмеження щодо умов використання забезпеченого транспортного засобу, крім передбачених статтею 13 цього Закону, особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та використовувала забезпечений транспортний засіб з порушенням таких умов, зобов'язана сплатити страховику, який здійснив страхову виплату, штраф у десятикратному розмірі страхової премії за таким договором, але не більше 50 відсотків такої страхової виплати (ч. 2 ст. 36 зазначеного вище закону)
Разом із тим у п. 1 ч. 1 ст. 13 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») передбачено, що розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є громадянином України - учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.
Позивач звертає увагу суду на те, що забезпеченим транспортним засобом ВАЗ д.р.н. НОМЕР_1 під час настання ДТП керував не страхувальник ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_1 , що суперечить умовам договору, тож і розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків
Статтею ж 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом із тим, стороною відповідача до суду не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування зазначених у позові обставин.
Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі зібрані і досліджені судом докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки грунтуються на вимогах чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, і доведені в ході судового розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.
Позивачем надано платіжну інструкцію № 162230480 від 30.07.2025 про оплату ним судового збору у сумі 2 422.40 грн за подання даного позову до суду.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422.40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1166, 1187-1188, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позовні вимоги Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в порядку регресу завдані збитки у розмірі 12 118 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 26 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» код ЄДРПОУ 20602681; місце розташування: вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.А. Караул