Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 жовтня 2025 року № 520/34028/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група "СОЮЗ" (вул. Аравійська, буд. 22/24, м. Харків, 61002) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150), Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 6, пов.7, м. Харків, 61022) про визнання протиправними і скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Група "СОЮЗ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129462 від 26.11.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129461 від 26.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку. Позивач стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення Торговою Групою "СОЮЗ" правопорушення у сфері законодавства про автомобільний транспорт, а відтак застосування стягнень до нього адміністративно-господарського штрафу згідно з оскаржуваною постановою є протиправним та з цих підстав просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки доводи позовної заяви не підтверджують порушень в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, та не спростовують виявленого факту порушення Торговою Групою "СОЮЗ", а оскаржувані акти індивідуальної дії є такими, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 003159 від 01.11.2024, 04.11.2024 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д М - 03 «Київ - Харків - Довжанський», 448 км.
Згідно з даними акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 04.11.2024 головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Зотовою Т.В. зупинено транспортний засіб моделі INERGARGO TRUCK, що належить на праві приватної власності ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» (ЄДРПОУ 24667246).
За результатами здійснення перевірки головним спеціалістом відділу Зотовою Т.В. складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР106414 від 04.11.2024.
Зі змісту акта №АР106414 від 04.11.2024 судом встановлено, що головним спеціалістом відділу Зотовою Т.В. зупинено транспортний засіб марки INERGARGO TRUCK номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , керування якого здійснював водій ОСОБА_1 (посвідчення № НОМЕР_3 ).
Під час перевірки виявлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажів згідно з ТТН №5 від 04.11.2024, який не обладнаний цифровим (аналоговим) тахографом, без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: індивідуальної контрольної книжки водія, передбаченої п. 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 2010. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме індивідуальної контрольної книжки водія.
Розгляд справи призначено було на 26.11.2024 з 9-00 до 11-00. Відповідне повідомлення направлено на адресу перевізника (позивача у справі) та отримано ним.
26.11.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті винесено постанову №129462 про застосування до ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн на підставі виявлених порушень ст.48 та абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», згідно з актом перевірки №АР106414 від 04.11.2024.
Копія постанови була направлена до ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» та отримано перевізником.
Згідно з даними акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 04.11.2024 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Гончаровим О.М. зупинено транспортний засіб моделі INERGARGO TRUCK, що належить на праві приватної власності ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» (ЄДРПОУ 24667246).
За результатами здійснення перевірки старшим державним інспектором Гончаровим О.М. складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР106318 від 04.11.2024.
Зі змісту акта №АР106318 від 04.11.2024 судом встановлено, що старшим державним інспектором Гончаровим О.М. зупинено транспортний засіб марки INERGARGO TRUCK номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , керування якого здійснював водій ОСОБА_2 (посвідчення НОМЕР_6 ).
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: під час перевезень вантажів перевізником транспортним засобом з повною вагою понад 3,5 тон, була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія передбачена п. 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 2010. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме індивідуальної контрольної книжки водія.
Розгляд справи призначено було на 26.11.2024 з 9-00 до 11-00. Відповідне повідомлення направлено на адресу перевізника (позивача у справі) та отримано ним.
26.11.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті винесено постанову №129461 про застосування до ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн на підставі виявлених порушень ст.48 та абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», згідно з актом перевірки №АР106318 від 04.11.2024.
Копія постанови була направлена до ТОВ «Торгова група «СОЮЗ»» та отримана перевізником.
Не погоджуючись з винесеними постановами позивач звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті позовних вимог виходив з такого.
За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до пункту 5 названого Положення Укртрансбезпека здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон № 2344-III).
За визначенням у статті 1 названого Закону:
автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом;
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Відповідно до положень частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (стаття 18 Закону № 2344-III).
Згідно вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (стаття 48 Закон №2344-III).
За правилами частини другої статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
У відповідності до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктом "а" частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці від 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною 06.03.2008) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
За приписами частини третьої статті 10 названої Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції №153 жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви більше чотирьох годин.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11 2006 (Порядок №1567).
Як закріплено у пункті 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
За нормами пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункти 26, 27 Порядку №1567).
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (Положення №340).
У відповідності до абзацу першого пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
За визначенням у пункті 1.5 Положення №340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).
За положеннями пункту 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Пунктами 3.5., 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 № 946/18241 (Інструкція №385)передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, водій, який керує транспортним засобом не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.
З аналізу положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слід дійти висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Окрім цього, варто зазначити, що у відповідності до вимог законодавства відповідальність у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу несуть автомобільні перевізники.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі Правила №363).
Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363, перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у цьому випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт перевезення для власних потреб.
Надаючи оцінку викладеному, суд приходить до висновку, що за результатом тлумачення наведених вище положень обов'язковою умовою для визнання учасника дорожнього руху перевізником є наявність у нього статусу фізичної чи юридичної особи, а також залучення у процес переміщення вантажу у просторі із використанням вантажного автомобілю та праці найманого водія.
При цьому, наявність або відсутність у процесі переміщення вантажу із використанням вантажного автомобілю та праці найманого водія саме послуги з перевезення пасажирів чи вантажів (тобто перевезення на договірних умовах за плату) не має юридичного значення, оскільки таке перевезення може відбуватись і за власний кошт (у тому числі для задоволення власних внутрішньогосподарських потреб).
Як встановлено судом з матеріалів справи, ТОВ торгова група «Союз» є суб'єктом господарювання, що здійснює свою економічну діяльність за такими видами економічної діяльності: 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.
Як вбачається з товарно-транспортних накладних №4 та №5 від 04.11.2024 (надавались контролюючому органу під час перевірок) позивач здійснював перевезення товару (кондитерські вироби) та вказаний одночасно замовником, вантажовідправником та вантажоотримувачем.
Суд констатує, що нормами чинного законодавства закріплено обов'язковий облік часу роботи водія транспортного засобу; при цьому, закріплюючи нормативно такий обов'язок законодавець мав на меті підвищити безпеку дорожнього руху, без прив'язки виду і характеру перевезень до господарської діяльності.
Крім цього, законодавством визначено обов'язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни тахографами, а у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонни повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.
Суд наголошує, що транспортні засоби у випадку, який розглядається, перевищували масу понад 3,5 тонн.
Також суд ще раз наголошує, що законодавцем встановлено вимоги до контролю дотримання вимог тривалості робочого часу водія саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а не у взаємозв'язку із фактом здійснення перевезення на договірних засадах за плату.
За наведеного, суд приходить до висновку про існування у юридичної особи, що використовує для перевезення вантажу як на договірних засадах, так і для задоволення власних потреб такий транспортний засіб як вантажний автомобіль повною масою понад 3,5 тонн із використанням праці найманого водія - обов'язку наявності тахографу із використанням такого приладу експлуатації вантажного автомобіля за призначенням або використання інших суміжних засобів обліку робочого часу найманого водія.
Такий обов'язок обумовлений необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому має поширюватись як на автомобільного перевізника юридичну особу, що надає комерційну послугу з перевезення вантажів, так і на перевізника юридичну особу, яка здійснює переміщення вантажу для власних внутрішньогосподарських потреб без надання послуги іншим учасникам цивільних відносин. Протилежне тлумачення цієї вимоги буде мати наслідком дискримінацію однакових за статусом та категорією учасників відносин у однакових умовах участі у дорожньому русі.
Тому, за відсутності документів, зокрема, як у спірному випадку - індивідуальної контрольної книжки водія, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт (для власних потреб) перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Враховуючи, що водії позивача під час проведення перевірок не мали документів, визначених для водія статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - індивідуальної контрольної книжки водія, то перевізник допустив правопорушення, внаслідок якого прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Отже, позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, а остання прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим не вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група "СОЮЗ" (вул. Аравійська, буд. 22/24, м. Харків, 61002 ЄДРПОУ 24667246) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150 ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 6, пов.7, м. Харків, 61022) про визнання протиправними і скасування постанов, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.В. Мельников