Справа № 500/3304/25
27 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача - Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови задовольнити рапорт про звільнення з військової служби Позивача - ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби Позивача - ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, відмова відповідача у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є протиправною, беручи до уваги необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір'ю Позивача - ОСОБА_2 , особою з інвалідністю II групи; відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які б могли забезпечити та погодились здійснювати відповідний догляд. Позивач вважає, що у контексті Закону №2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби, знаходження закордоном тощо). Також, просить врахувати, що перебування сина позивача - ОСОБА_3 , який є внуком ОСОБА_2 , за кордоном у зв'язку з навчанням за денною формою за напрямом "Сільське господарство" в Університеті сільського господарства імені Гуго Коллонтая в місті Краків, Республіка Польща, є об'єктивною обставиною, що унеможливлює здійснення ним особистого догляду за своєю бабою.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, даною ухвалою зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду належним чином завірену копію рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби - у строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
Вказані документи долучені відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, зауважує, що право на звільнення із військової служби за підставою для звільнення із військової служби, визначеною у ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та вказаною у рапорті солдата ОСОБА_4 , виникає виключно за наявності сукупності таких умов: військовослужбовець, який бажає звільнитися із військової служби, є дитиною особи з інвалідністю І або ІІ групи, яка потребує стороннього догляду; у особи з інвалідністю І або ІІ групи, яка потребує стороннього догляду, відсутні інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення або інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Просить врахувати, що надані документи вказують на наявність у ОСОБА_2 іншого члена сім'ї другого ступеня, який може здійснювати догляд за нею. Зокрема, мова йде про онука - ОСОБА_5 . При цьому до рапорту солдата ОСОБА_4 не додано документів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_3 є особою, яка сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Такі документи відсутні і серед тих, що додані до позовної заяви. При цьому, вважає, що звільнення ОСОБА_4 із військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , при наявності в неї повнолітнього онука, який за станом здоров'я може здійснювати такий догляд, порушуватиме відповідний баланс між інтересами держави та приватним інтересом окремих громадян, що є неприпустимим в умовах сьогодення.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Серед іншого, просить врахувати, що фактично інші особи, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 першого чи другого ступеня споріднення відсутні.
Представник відповідача подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що ОСОБА_3 є повнолітнім онуком, у якого існує обов'язок доглядати за ОСОБА_2 , оскільки його батько та син ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не може виконувати цього обов'язку з поважних причин у зв'язку із проходженням військової служби.
Судом встановлено, що позивач звернувся із рапортом від 09.04.2025 та від 14.04.2025 (вх.№4110/а від 16.04.2025) до командира господарчого відділення взводу забезпечення п'ятого самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із сімейними обставинами: у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
За результатами розгляду адвокатського запиту від 28.04.2024, листом Військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2025 за №1844 позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення вимог рапорту військовослужбовця ОСОБА_4 від 14.04.2025 (вх.№4110/а від 16.04.2025) щодо звільнення з військової служби у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю - ОСОБА_2 . Відповідач також вказав, що членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення ОСОБА_2 є: ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , повнолітній онук ОСОБА_3 . Відомості, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду за висновком ЛКК або МСЕК відсутні.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Пунктом 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024, що набув чинності 18.05.2024, статтю 26 Закону №2232-XII викладено в новій редакції, за якою пункт 2 частини четвертої цієї статті передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема, на підставах:
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
У свою чергу, пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, на таких підставах:
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
На відміну від попередньої редакції, яка підставою для звільнення визначала саму лише наявність батьків із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, нова редакція в цьому контексті дозволяє звільнення з військової служби лише при необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Водночас, необхідно зазначити, що наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 № 1361/42706 внесено зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII), яким визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років), документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
- документи, що підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами) , зокрема, один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зі змісту норми п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232 висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Отже, «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24.
Поряд з цим, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені. Згідно статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, законодавством визначені критерії, за наявності яких особи складають сім'ю, яким є, зокрема спільне проживання.
Разом з тим, Сімейним кодексом України встановлено: обов'язок повнолітніх внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда (стаття 266).
Проте, суд звертає увагу, що при цьому, зокрема статтею 266 Сімейного кодексу України визначено умови, за яких повнолітні внуки зобов'язані утримувати непрацездатну бабу, яка потребує матеріальної допомоги, а саме: якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.
Як встановлено судом, позивач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 з 17.09.2024 по теперішній час, що слідує з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2024 за №3956/а.
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
У відповідності до довідки про склад сім'ї №45 від 12.02.2025, що видана Скориківською Сільською радою, до складу сім'ї ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входить її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано 14.06.1994, про що зроблено запис №78.
У відповідності до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №734444, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, ІІ група, загальне захворювання; за змістом Висновку №82/1341 від 27.12.2024 про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації №080/4/о), ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Крім цього, як встановлено судом син позивача - ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ) зарахований на навчання на період з 01.10.2023 до 21.02.2027 стаціонарного відділення І ступеня за напрямом сільське господарство (довідка Університету сільського господарства ім.Гуго Коллонтая у Кракові від 17.01.2025).
Суд звертає увагу, що хоча формально існують інші члени сім'ї першого ступеня споріднення (син) та другого ступеню спорідненості (онук), їх неможливість здійснювати догляд за матір'ю (бабою) через догляд за іншими особами та навчанні на денній формі, відповідно, є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
Наведені висновки суду відповідають правовим висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.
Суд враховує, що поняття "обов'язку утримання" та "обов'язку здійснення постійного догляду" не є тотожними, оскільки утримання особи - це надання матеріальної допомоги, в той час як постійний догляд - це форма догляду за особою з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Разом з тим, у своїй відмові, що оформлена листом від 09.05.2025, відповідач лише вказав на наявність у ОСОБА_2 члена сім'ї ІІ ступеня споріднення - онука ОСОБА_3 , а також вказано, що відомості, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду за висновком ЛКК або МСЕК відсутні. Однак, відповідач не надав оцінку обставинам навчання ОСОБА_3 на денній формі навчання за напрямом "Сільське господарство" в Університеті сільського господарства Гуго Коллонтая в місті Краків, Республіцка Польща.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлене листом від 09.05.2025 за №1844 про відмову ОСОБА_1 у задоволенні рапорту від 14.04.2025 про звільнення з військової служби через сімейні обставини, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача від 14.04.2025 про звільнення з військової служби через сімейні обставини у зв'язку із необхідністю здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_2 , прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлене листом від 09.05.2025 за №1844 про відмову ОСОБА_1 у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби через сімейні обставини від 14.04.2025.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.04.2025 про звільнення з військової служби через сімейні обставини у зв'язку із необхідністю здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_2 , прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 27 жовтня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_5 ),
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.