Справа № 500/5440/24
27 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 06.03.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 500/5440/24 залишено без змін.
02.10.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій просить суд змінити спосіб виконання вказаного рішення суду щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 06.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум на "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплат за період з 06.03.2024 по 31.07.2025 в сумі 185291,43 грн".
Ухвалою суду від 03.10.2025 вказану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення сторін. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк для надання письмових пояснень по суті заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №500/5440/24.
15.10.2025 від представника відповідача (боржника) надійшло заперечення на подану заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що вказана заява зміни способу виконання судового рішення, фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24. Також вказує, що суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ). Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24 набрало законної сили 07.07.2025 (на сьогоднішній день здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно). Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.
При вирішенні по суті заяви про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення суд виходить із таких міркувань.
Згідно з приписами частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, необхідною умовою для зміни чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №П/811/269/17.
Як слідує з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.09.2025, заборгованість за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24 за період з 06.03.2024 по 31.07.2025 в сумі 185291,43 грн буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
У заяві про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення представник позивача просить заборгованість за період з 06.03.2024 по 31.07.2025 в сумі 185291,43 грн стягнути однією сумою з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Суд наголошує, що зобов'язання пенсійного органу вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24, має зобов'язальний характер і судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив би питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Поняття “спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018р. у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020р. у справі №130/2176/17, від 11.11.2020р. у справі №817/628/15 та від 17.02.2021р. у справі №295/16238/14-а.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.07.2018р. у справі №490/9519/16-а дійшов висновків: “Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі обрано зобов'язання пенсійного органу вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №500/5440/24.
Обставини, викладені у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду. Матеріали заяви свідчать про те, що нараховану на виконання рішення суму заборгованості з пенсії не виплачено позивачу у зв'язку із відсутністю фінансових надходжень з бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 23 та статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд враховує, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать позивачу, не є власністю пенсійного органу, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного КМУ. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи представника позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №500/5440/24.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про відсутність передбачених статтею 378 КАС України підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №500/5440/24.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №500/5440/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.