27 жовтня 2025 р. Справа №480/9247/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 2014 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Після досягнення пенсійного віку вона звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у відповідь на яку відповідач перевів її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахувавши пенсію із застосуванням коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. На звернення до відповідача з заявою про нарахування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки отримала відмову. Вважає її протиправною та зазначає, що відмова обчислити її пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн, починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою від 28.10.2024 Сумський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 15.09.2025 суд залучив до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області як другого відповідача.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області - позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що є неналежним відповідачем та не повинен відповідати за пред'явленим до нього позовом, оскільки рішення по суті звернення позивача не приймав та не порушував її права та інтереси, натомість рішення по суті заяви позивача винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому позивач перебуває на обліку. Просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області - про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.
З 25.03.2014 позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У 2023 році за зверненням позивача відповідач здійснив переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та провів перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
У серпні 2024 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнта середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, у відповідь на яку листом від 10.09.2024 відповідач відмовив у перерахунку пенсії (а.с.36-37).
Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати пенсію за віком позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, встановлюються пенсії за вислугу років.
При цьому стаття 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Водночас частина третя статті 45 цього Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії на інший.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 27 цього Закону визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп?Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений у статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до частини першої та другої якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск:К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при її обчисленні враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Тобто у спірних правовідносинах відповідач повинен був при обчисленні пенсії позивача відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обрахувати дохід для обчислення пенсії шляхом множення розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки на суму коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць поділену на страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Натомість відповідач обрахував дохід для обчислення пенсії шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки на суму коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць поділену на страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу). Такі дії відповідача призвели до зменшення розміру пенсії за віком позивача.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
На підставі пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
У спірних правовідносинах позивачці призначено пенсію за вислугу років 25 березня 2014 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач вперше звернулася 02.01.2023.
Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні розміру пенсійної виплати позивачці відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, в постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №1 27/7522/17 та від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.
Таким чином, при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) з її новим обчисленням відповідно до статті 40 цього Закону, оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше 02.01.2023.
У постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а Верховний Суд України дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення на інший вид пенсії відповідно до ч. 3 ст. 45 цього Закону.
Отже, відповідач протиправно застосував при розрахунку позивачці пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм ГУ ПФУ в Сумській області безпідставно відмовило позивачці в перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, у зв'язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачці відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки. Крім того, суд з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України вважає необхідним зобов'язати відповідача також виплатити пенсію ОСОБА_1 , що буде обгрунтованим способом захисту порушеного права позивача.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн, однак всупереч вимогам статті 77 КАС України не надала доказів на підтвердження розміру середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за вказаний період, та, відповідно, свого права на отримання пенсії з урахуванням саме такого гривневого значення відповідної розрахункової величини. За таких обставин у суду немає підстав для задоволення цієї вимоги.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.20).
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10, ідентифікаційний код 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта середньої заробітної плати за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах