27 жовтня 2025 року м. Рівне №460/15183/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії у частині відмови у продовженні надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання продовжити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 28.08.2025 відкрито провадження у справі №460/15183/25.
Ухвалою від 29.08.2025 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь які дії щодо призову по мобілізації ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі по суті заявленого позову; заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти будь які дії щодо призову по мобілізації ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі по суті заявленого позову; заборони працівникам поліції вчиняти будь які дії (сприяти) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щодо призову по мобілізації ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної рішенням у даній справі.
Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що за письмовим повідомленням відповідача №3174 від 08.08.2025 позивачу відмовлено у продовженні надання відстрочки від призову по мобілізації, хоча попередньо з аналогічних підстав така відстрочка позивачу надавалась і будь яких змін у нормативних актах з цього приводу не запроваджено. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №749310 від 13.08.2024, дружині позивача, ОСОБА_2 , повторно встановлена III група інвалідності довічно, причина інвалідності: загальне захворювання. Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання по зору. В консультативному висновку спеціаліста 14.05.2025 ОСОБА_2 зазначено діагноз: «Н40.1 - Первинна відкритокутова глаукома; Н40.2 Первинна закритокутова глаукома; Z96.1 - наявність інтраокулярних лінз». Медичними документами підтверджено, що у ОСОБА_2 відсутній зір на правому оці та погіршується зір на лівому. У зв'язку з прогресуючим погіршенням зору збирається пакет документів для визначення ступеня інвалідності із приводу другого ока. Сторона позивача зауважує, що відсутність парного органу - ока, не завжди є фізіологічним дефектом. Відсутність ока може бути як фізіологічна, так і функціональна. У дружини позивача фізично праве око є, але внаслідок наявності дефектів і наявних захворювань воно не функціонує, тобто не виконує функцію зору. Аналіз п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави для висновку що підставою для отримання відстрочки від призову є відсутність парного органу. У законі не зазначено, що відсутність парного органу повинна бути фізична. Закон не містить переліку захворювань за якими визначається відсутність парного органу. Тому, наявні у дружини позивача захворювання, дефекти, порушення функцій органу зору є функціональною відсутністю ока (парного органу), з огляду на що позивач має право на відстрочку з підстав, визначених п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення позовної заяви заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що з 18 травня 2024 року набули чинності зміни до Закону №3543-XII, і зокрема, за пунктом 12 статті 23 підставою для відстрочки від призову під час мобілізації є не сам по собі факт наявності у дружини інвалідності III групи, а й той факт, що така інвалідність пов'язана з певним переліком захворювань, а саме: з онкологією; з відсутністю кінцівки, кисті руки або стопи ноги; з відсутністю одного з парних органів; із психічним розладом; із церебральним паралічем або паралітичними синдромами. Комісія ТЦКСП, яка розглядає заяви на відстрочку не містить у своєму складі професійних лікарів, а позивачем не надано на розгляд комісії ТЦКСП, будь-яких документів, на підтвердження того, що дружина отримала інвалідність внаслідок відсутності одного з парних органів, зокрема ока. Відсутність медичних довідок або додатків до довідки МСЕК, з яких видно, що інвалідність пов'язана саме з тим переліком захворювань, які дають право на відстрочку, є достатньою підставою для відмови у наданні відстрочки. При цьому, позивач не позбавлений права повторно звернутись до комісії ТЦКСП з підстав надання відстрочки з повним підтверджуючим переліком документів.
Дослідженими у справі доказами судом встановлено таке.
З 24.05.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 648-ОС від 22.08.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас ЗСУ за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом № 660-ОС від 25.08.2023 - ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Датою закінчення військової служби велено вважати 25.08.2023.
Після звільнення зі служби позивач став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому неодноразово надавалися відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», зокрема, згідно з довідки № 876 від 20.02.2025 було надано відстрочку до 08.05.2025, а згідно довідки №1626 від 15.05.2025 - до 07.08.2025.
Стороною позивача стверджено, а стороною відповідача визнано, що у серпні 2025 року позивач подав відповідачу заяву про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», мотивовану наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок практичної відсутності парного органу - ока. До заяви долучив копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Озерською сільською радою Володимирецького району Рівненської області, яким зафіксований факт реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 01.08.2009, актовий запис №04; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №749310 від 13.08.2024, якою підтверджено факт встановлення ОСОБА_2 . III групи інвалідності по зору з 01.07.2024 - довічно, причина інвалідності: «загальне захворювання»; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , яким підтверджено призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи загального захворювання по зору; копію консультативного висновку спеціаліста від 14.05.2025, де лікарем-консультантом КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району міста Києва ОСОБА_2 визначено діагноз: «Н40.1 - Первинна відкритокутова глаукома; Н40.2 Первинна закритокутова глаукома; Z96.1 - наявність інтраокулярних лінз.».
Позивач отримав повідомлення відповідача №3174 від 08.08.2025, в якому було зазначено, що за результатами розгляду його заяви, протоколом комісії від 07.08.2025 за №30 прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно повідомлення, причиною відмови є те, що позивач не відноситься до категорії осіб, які згідно пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», зокрема до тих, хто має необхідність здійснювати догляд за дружиною, з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1-2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент звернення позивачем із заявою про надання відстрочки та на момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, тому під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Він же визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 2 Закону №3543-ХІІ визначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Поряд із цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024. Він, зокрема, регулює процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Згідно п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм.Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм.Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі -збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень п.9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.
Як вже зазначалось судом, згідно з положеннями пункту 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Додатком №5 Порядку №560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, надаються документи: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.
Сторона позивача доводить, що ОСОБА_1 має право на відстрочку з огляду на те, що його дружина, ОСОБА_2 є особою з числа осіб з інвалідністю III групи по зору, і при цьому у ОСОБА_2 відсутній зір на правому оці, що вказує на функціональну відсутність ока, тобто одного з парних органів.
Разом з тим, згідно відомостей, які містяться в довідці МСЕК серії 12 ААГ №749310 від 13.08.2024, дружині позивача, ОСОБА_2 , встановлено III групу інвалідності по зору з 01.07.2024 - довічно, а причиною інвалідності вказано: «загальне захворювання».
Відомості про фізіологічну або функціональну відсутність у дружини одного ока у довідці МСЕК - відсутні. Надані позивачем медичні документи також не містять відомостей про таку інвалідизуючу патологію, як «відсутність одного з парних органів». Додатково надані ОСОБА_1 медичні документи також не мають висновків про те, що у його дружини наявні такі незворотні дефекти зору, які є тотожними втраті одного з двох відповідних парних органів, або ж наявність таких незворотних порушень функцій органу зору, які по своїй суті вважаються повною відсутністю одного ока.
Відсутність медичних довідок або додатків до довідки МСЕК, з яких видно, що інвалідність дружини позивача пов'язана саме з тим переліком захворювань, які дають право на відстрочку, була достатньою підставою для відмови у наданні відстрочки. При цьому, позивач не позбавлений права повторно звернутись до комісії ТЦКСП з підстав надання відстрочки з відповідним підтверджуючим переліком документів.
З огляду на усе наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а його дії в повній мірі відповідають вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Підстави, з яких позивачу попередньо надавалася відстрочка від мобілізації в межах даної справи не оцінюються, позаяк зафіксована у довідках № 876 від 20.02.2025 та №1626 від 15.05.2025 інформація не вважається преюдиційною.
Доводи ж сторони позивача про те, що у разі примусової мобілізації позивач матиме право на звільнення з військової служби відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992, на підставі якої його попередньо і було звільнено з військової служби суд відхиляє, позаяк чинна редакція вказаної норми в повній мірі узгоджується з пунктом 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 у чинній редакції.
Так, за правилами підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). В свою чергу частина дванадцята статті 26 Закону №2232-XII передбачає такі сімейні обставини або інші поважні причини, як: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З огляду на викладене, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №30 від 07.08.2025 прийнято правомірно, тому підстави для його скасування відсутні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 в позові до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії у частині відмови у продовженні надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання продовжити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Н.В. Друзенко